ВИЗНАЧЕННЯ КОРЕЛЯЦІЇ МІЖ МНОЖИНАМИ ДАНИХ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ РОЗДРІБНОЇ ЦІНИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ПРОГРАМНИХ АГЕНТІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32347/2412-9933.2022.50.102-105

Ключові слова:

інформаційні технології, економіка підприємства, цінова надбавка, роздрібна ціна, алгоритм ціноутворення

Анотація

Розробка та підтримка алгоритмів для розрахунку цін у сфері торгівлі – один з актуальних напрямів розвитку інформаційних систем в останні роки, що привертає увагу фахівців різного профілю. Фахівці в галузі економіки бачать у подібних алгоритмах нові можливості для вдосконалення автоматизованих систем, перетворення їх у публічні автоматизовані системи нового покоління з розвиненими засобами подання різноманітних цифрових інформаційних ресурсів і доступу до них, створювані з урахуванням необхідності інтеграції та використання API. У межах окресленої проблеми важливими є наукові задачі розроблення моделей, методів, алгоритмів та програм, які здійснюють моделювання процесів для обробки даних та розрахунку цін з метою визначення їх основних характеристик для побудови математичного програмного забезпечення автоматизованих систем розрахунку роздрібних цін [12]. Загалом ефективне ціноутворення сприяє підпорядкуванню виробництва суспільним потребам, а адекватний рівень цін сприяє економічному зростанню, забезпечує ефективне конкурентне середовище, орієнтує виробництво на інноваційний зміст [1]. Вищезазначене обумовлює актуальність розроблення та вдосконалення алгоритмів для розрахунку роздрібної ціни товару в разі, коли вже відомі алгоритми визначають ціну неточно (наприклад, при недостатній кількості необхідних даних, що зумовлено певними факторами). Використання останніх у подібних ситуаціях доволі часто збільшує ризик реалізувати товар по неактуальній ціні, що своєю чергою може призвести до зменшення товарообігу або втрати грошових коштів.

Біографія автора

Едуард Зеленько, Черкаський державний технологічний університет, Черкаси

Аспірант кафедри програмного забезпечення автоматизованих систем

Посилання

Andrus, О. І. (2013). Analysis of problems of the modern pricing in Ukraine and ground of ways of increase of his efficiency. Journal "Efektyvna ekonomika", 5.

Borovkova, V. A. (2004). Risk management in trade. St. Petersburg, 288.

Chen, Peter Y. & Popovich, Paula M. (2002). Correlation: Parametric and Nonparametric Measures. (1st ed., Quantitative Applications in the Social Sciences, series no. 07-139). Thousand Oaks, CA: Sage. ISBN ‎0-7619-2228-8.

Cohen, J. (1988). Statistical power analysis for the behavioral sciences. (2nd ed.). 567. ISBN 0-8058-0283-5.

Rodgers, Joseph Lee & Nicewander, Alan W. (1988). Thirteen Ways to Look at the Correlation Coefficient. The American Statistician, 42, 1, 59-66. DOI: 10.2307/2685263.

Krush, P. V. (2008). Internal economic mechanism of the enterprise. National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute", 206.

Krush, P. V. (2019). Pricing. National Technical University of Ukraine, 291.

Pearson's correlation coefficient [Online]. (2022). Available: https://en.wikipedia.org/wiki/Pearson_correlation_coefficient – Accessed on: February 06, 2022.

Rahman, Mezbahur & Zhang, Qichao. (2015). Comparison among Pearson correlation coefficient tests. Far East Journal of Mathematical Sciences (FJMS), 99, 237-255. DOI: 10.17654/MS099020237.

Shkvarchuk, L. O. (2006). Price formation. K.: Kondor, 460. ISBN: 966-351-051-Х.

Verkhohlyadova, N. I., Ilʹina, S. B., Ivannikova, N. A., Slabko, Ya. Ya. and Lysenko Yu. V. (2006). Bases of price formation. K.: Kondor, 252. ISBN 966-351-082-X.

Zelenko, E. (2019). Algorithm of determination of risk limit at calculation of retail price. Scientific-practical conference "Problems of science development in the context of transformations of society", Poltava, Publishing House "Molodyy vchenyy", (Technical Sciences), pp. 81–83.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Як цитувати

Зеленько, Е. . (2022). ВИЗНАЧЕННЯ КОРЕЛЯЦІЇ МІЖ МНОЖИНАМИ ДАНИХ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ РОЗДРІБНОЇ ЦІНИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ПРОГРАМНИХ АГЕНТІВ. Управління розвитком складних систем, (50), 102–105. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2022.50.102-105

Номер

Розділ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЦІ