Програмне управління роботою побутових водогрійних пристроїв (бойлерів)
DOI:
https://doi.org/10.32347/2412-9933.2025.63.230-238Ключові слова:
автоматизація, гаряче водопостачання, бойлер, оптимізація споживання, вимірювання, математичне моделювання, програмне управління, мікроконтролер, Internet речей, кіберфізична системаАнотація
У дослідженні обґрунтовано, що одним із перспективних підходів у вирішенні задач підвищення якості, стабільності та надійності функціонування вітчизняної енергосистеми є управління попитом на електроенергію. Метою такого управління є перерозподіл навантаження на енергомережі з урахуванням можливостей генераційних потужностей. Встановлено, що хоча не всі види навантаження можуть бути перенесені в інші часові зони без втрати показників, для побутових водогрійних бойлерів така можливість існує. Актуальність та своєчасність розробки систем для їх програмного управління визначаються відносно високою середньою потужністю нагрівального елементу (близько 2 кВт) та масовим застосуванням. Розроблено математичну модель споживання гарячої води з бойлера. Аналіз результатів моделювання переконливо свідчить про доцільність впровадження програмного управління побутовим бойлером. Запропоновано модель, що може скласти основу алгоритмічного забезпечення таких систем. Наступним етапом стала розробка системи управління роботою побутового бойлера. Запропоновано пристрій на базі мікроконтролера ESP32, який має Web-інтерфейс користувача, а його програмне забезпечення відповідає клієнт-серверній архітектурі. Такий підхід дозволив вирішити задачу синхронізації роботи бойлера з астрономічним часом та реалізувати інтерфейс користувача засобами Web-браузера без додаткових апаратних пристроїв. Розроблена система управління не впливає на роботу штатної автоматики бойлера від виробника, яка забезпечує виконання базової функції підтримання сталої температури води. Програмне забезпечення пристрою складається з клієнтської та серверної частин. Інформаційний обмін між ними здійснюється по бездротовому каналу із застосуванням Wi-Fi модулю, що входить до складу контролера, за допомогою повідомлень у форматі JSON. Алгоритм обміну передбачає передачу команд на сервер та отримання від нього необхідних даних для відображення в браузері.
Посилання
Ihnatiev S. Ye. (2024). The Energy System of Ukraine: Status at the End of 2024 and Scenarios for 2025. Oil and Gas of Ukraine. URL: https://oil-gas.com.ua/statti/enerhetychna_systema_ukrainy_stan_na_kinets_2024_roku_ta_stsenarii_na_2025.
Hlamazdin V. P., Melnyk O. V., Tonkoholosiuk V. M. (2023). Analysis of the fuel and energy complex of Ukraine under military aggression and identification of promising development directions. Science, Technologies, Innovations, 2 (26), 11–19.
Kostenko G., Zaporozhetz A. (2023). Enhancing the power system resilience through the application of micro power systems (microgrids) with renewable distributed generation. System Research in Energy, 3 (74), 25–38.
Kyrylenko O. I. et al. (2015). Stability problems in modern power systems. Computational Problems of Electrical Engineering, 5 (1), 23–32.
Botterud A., Levin T., Koritarov V. (2014). Pumped storage hydropower benefits for grid reliability and integration of variable renewable energy. Argonne National Lab. DOI: URL: https://doi.org/10.2172/1165460.
Sioshansi F. (2011). Smart grid: Integrating renewable, distributed and efficient energy. Amsterdam: Academic Press.
Assad U. et al. (2022). Smart grid, demand response and optimization: A critical review of computational methods. Energies, 15 (6). URL: https://www.mdpi.com/1996-1073/15/6/2003.
Conte S. et al. (2023). Demand response by aggregates of domestic water heaters with adaptive model predictive control. (Preprint Cornell University). URL: https://arxiv.org/abs/2307.02218.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій Олександрович Білощицький

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.