Управління розвитком складних систем

Управління портфелем проєктів: напрямки розвитку у взаємозвязку штучного інтелекту інструментів і емоційного інтелекту команди

2025-11-05T15:28:36+02:00

Проведено аналіз досліджень з проєктного і портфельного менеджменту, а також відомих стандартів і методологій, у контексті їх можливого використання для розвитку запропонованого підходу AEI (Artificial and Emotional Intelligence) портфельного управління. Ідентифіковано сучасні напрямки розвитку портфельного управління – системність підходу до багатопроєктного управління, ієрархічність сукупності артефактів проєктної діяльності, наявність регламентів процесів управління портфелем, використання спеціалізованих ІТ інструментів для управління портфелями проєктів, застосування елементів штучного інтелекту для виконання окремих задач управління портфелем проєктів, управління портфелем окремою командою фахівців, застосування креативних технологій управління портфелем та моделей і методів розвитку компетенцій портфельного управління в учасників портфельної команди, висунення жорсткіших вимог щодо портфелів будівельних проєктів в Україні, що реалізуються під час війни, що спричинена російською агресією проти України. Визначено невирішену раніше частину наукової проблеми – створення моделей і методів управління портфелем будівельних проєктів на основі використання елементів штучного в інструментах підтримки рішень та емоційного інтелекту команди управління портфелем. Запропоновано AEI портфельне управління – крос-портфельне штучно-емоційне інтелектуальне управління для використання в будівельних проєктно-орієнтованих організаціях. Охарактеризовано елементи, що можуть бути закладені у підґрунтя такого підходу: класичні методології і стандарти управління портфелями, гнучка методологія Agile, елементи штучного інтелекту для використання в проєктно-орієнтованих ІТ технологіях, емоційний інтелект учасників команди управління портфелем, крос-портфельний корпоративний стандарт управління проєктною діяльністю. Виокремлені основні риси таких елементів і оцінена їх придатність до використання у зазначеному контексті. З урахуванням специфіки запропонованого підходу, розширено класифікацію портфельного управління у подальший розвиток подібних класифікацій, запропоновано нові ознаки класифікації (за використанням емоційного інтелекту, за використанням комбінації штучного інтелекту інструментів портфельного управління та емоційного інтелекту команди, за використанням панівного підходу до інтеграції системи управління проєктами в організації) і різновиди портфелів відповідно до таких ознак. Запропоновано мозаїчну модель AEI (Artificial and Emotional Intelligence) портфельного управління, наведений опис цієї моделі у множинній формі. Проведено SWOT аналіз запропонованого підходу AEI портфельного управління, виділено його сильні і слабкі сторони, а також можливості і загрози, що можуть виникнути при його використанні. Зроблено висновок щодо високого потенціалу його ефективності. Сформульовані галузі подальших досліджень у обраному напрямі. Сформульовано висновки з проведених досліджень.

Підвищення стійкості до криз за допомогою динамічної моделі розподілу ресурсів ERP–BPMS: мультикейс дослідження

2025-11-04T16:44:24+02:00

У цьому дослідженні вивчається, як інтеграція планування ресурсів підприємства (ERP) з системами управління бізнес-процесами (BPMS) підвищує стійкість організації в кризових умовах за допомогою динамічної моделі розподілу ресурсів. Конвергентний паралельний дизайн змішаних методів був застосований у чотирьох анонімних організаціях: комунальних службах, будівництві, водних технологій та енергетиці. Дані були отримані з оперативних журналів, 47 напівструктурованих інтерв'ю та спостережень за моделюванням кризових ситуацій протягом 8-12 місяців до і після впровадження ERP-системи управління підприємством. Емпіричні результати свідчать про скорочення часу реагування на кризові ситуації на 35-50%, зменшення витрат, пов'язаних з кризою, на 20-30% та покращення безперервності роботи на 5-15%. Поєднуючи інформаційні панелі в режимі реального часу, прогнозну аналітику та структуровані протоколи перевизначення, модель поєднує автоматизовану ефективність з людським судженням. Менші фірми досягли результатів, порівнянних з більшими, коли пріоритетом було соціально-технічне узгодження. Ця робота розвиває науку управління бізнес-процесами, ілюструючи, як конфігуровані параметри (α, β, γ), що представляють вартість, безперервність і репутацію, дозволяють гнучко реконфігурувати бізнес-процеси в нестабільних умовах. Наведені приклади ставлять під сумнів припущення, що переваги цифрової трансформації залежать від організаційного масштабу, і підкреслюють, що структурована співпраця між людьми і системами має важливе значення для збереження досягнутих у кризових умовах результатів діяльності.

Інтелектуально-ціннісний підхід до оцінювання цінності проєктів розвитку медичної інфраструктури територіальних громад

2025-11-06T18:04:50+02:00

Виконано аналіз теорії та практики управління проєктами у сфері охорони здоров’я. Обґрунтовано доцільність розробки інтелектуально-ціннісного підходу до оцінювання цінності проєктів розвитку медичної інфраструктури територіальних громад. Метою дослідження є розроблення інтелектуально-ціннісного підходу до оцінювання цінності проєктів розвитку медичної інфраструктури територіальних громад, що забезпечує комплексне врахування технічних, економічних, соціальних та стратегічних даних про стан проєктного середовища під час відбору та визначення пріоритетних проєктів. Запропонований підхід, який структурує цінність за чотирма складовими – якість і відповідність стандартам, просторова доступність населення до медичних послуг, синергетична взаємодія під час ухвалення рішень та ризики, зумовлені невизначеністю й динамічністю проєктного середовища. Для реалізації підходу означено сім груп критеріїв та обґрунтовано набір інтелектуальних інструментів: поєднання AHP з ентропійним зважуванням, нечітку логіку для соціальних індикаторів, нормалізацію й стабілізацію мультимодальних даних, ГІС/OSM-ізохрони та мережевий аналіз доступності, сценарне моделювання з використанням CVaR, портфельну оптимізацію та VE-втручання. Підхід забезпечує швидкий доступ до якісних мультимодальних даних, прозору декомпозицію джерел цінності та підтримку рішень, спрямованих на підвищення доступності й якості медичних послуг у громадах. Перспективи подальших досліджень пов’язані зі створенням інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень на базі запропонованого підходу. Цей інструментарій забезпечить точне визначення пріоритетів у розподілі інвестицій та доцільність масштабування кращих управлінських рішень у територіальних громадах.

Планування людських ресурсів як основний метод оптимізації витрат аутсорсингових IT-компаній

2025-11-06T17:44:28+02:00

У сучасних умовах швидкої трансформації IT-індустрії та високої конкуренції на глобальному ринку аутсорсингові IT-компанії стикаються з необхідністю оптимізації витрат без втрати якості наданих послуг. Одним із ключових напрямів такої оптимізації є планування людських ресурсів, яке дає змогу ефективно керувати кадровим потенціалом, мінімізувати непродуктивні витрати та підвищувати гнучкість бізнес-процесів. Метою цього дослідження є розроблення методів та підходів щодо створення уніфікованої системи планування людських ресурсів, яка враховує специфіку аутсорсингових IT-компаній, а також аналіз сучасних інструментів і методів планування персоналу. У ході дослідження було проведено аналіз існуючих підходів до планування людських ресурсів, зокрема методів прогнозування потреб у кадрах, гнучких моделей добору та звільнення працівників, а також програм перенавчання та донавчання персоналу. Виявлено, що сучасні HRM-системи, які використовуються в галузі IT, мають низку недоліків, зокрема фрагментацію даних, відсутність єдиної бази для кадрового аналізу, складнощі з прогнозуванням зайнятості працівників і обмеженість аналітичних функцій. Для вирішення цих проблем запропоновано концепцію інтегрованої інформаційної системи, яка поєднує автоматизацію кадрових процесів, інструменти прогнозування та аналітики, а також механізми адаптивного планування персоналу. Результати дослідження підтверджують, що впровадження такої системи дозволить підвищити точність прогнозування кадрових змін, оптимізувати витрати на персонал та покращити ефективність управлінських рішень. Очікується, що нова платформа сприятиме швидкому реагуванню компаній на змінні ринкові умови, підвищенню продуктивності планування персоналу та створенню більш гнучкої системи управління кадровим потенціалом. Подальші дослідження мають бути зосереджені на розробленні методів автоматизованого прогнозування потреб у персоналі, оцінці впливу нової системи на бізнес-показники компаній та можливостях інтеграції HRM-технологій із корпоративними системами.

Метод ціннісно-орієнтованого управління проєктами в галузі пасажирських перевезень

2025-11-06T15:34:35+02:00

Розглянуто підхід до розробки методу ціннісно-орієнтованого управління проєктами в галузі пасажирських перевезень, що враховує специфіку транспортного середовища та багатокритеріальні інтереси стейкхолдерів. Актуальність теми зумовлена зростанням невизначеності у зовнішньому середовищі, зокрема через регуляторні зміни, фінансові обмеження, технологічну складність та підвищену соціальну чутливість транспортних проєктів. У таких умовах класичні моделі управління, орієнтовані на «трикутник проєкту» (бюджет – час – якість), не забезпечують досягнення сталих результатів та не враховують реальну цінність для стейкхолдерів. Авторами статті запропоновано метод управління, що базується на системній оцінці очікувань стейкхолдерів і визначенні цінності проєкту. Метод охоплює: ідентифікацію та класифікацію стейкхолдерів, виявлення їхніх пріоритетів, визначення критеріїв оцінки цінності, аналіз ризиків, що можуть вплинути на реалізацію очікувань, та формування рекомендацій щодо вибору альтернативних рішень. Особлива увага приділяється взаємозв’язку між ризиками та втратою цінності, що дозволяє ефективніше керувати очікуваннями та знижувати конфлікти на етапі реалізації. Практичне значення дослідження полягає в можливості адаптації методу для стратегічного планування та реалізації проєктів у сфері пасажирського транспорту. Запропонований підхід сприятиме підвищенню ефективності розподілу інвестицій, зниженню ризиків затримок та перевитрат, а також забезпечить прозорість процесу прийняття рішень для всіх стейкхолдерів проєкту.

Модель проактивних комунікацій проєктів логістичних підприємств в умовах VUCA-BANI-світів

2025-11-06T13:43:11+02:00

Досліджено актуальність переходу логістичних підприємств до проактивного управління проєктами в умовах VUCA- та BANI-світів, що характеризуються високою турбулентністю. Обґрунтовано, що традиційні підходи, орієнтовані на реактивне вирішення проблем, вже не відповідають викликам сучасної економіки та глобальної логістики. Проактивне управління розглядається як головна стратегія, що забезпечує випереджувальне виявлення ризиків, формування альтернативних сценаріїв розвитку подій та стратегічне укріплення позицій підприємства. У роботі представлена трансформація від концептуальної моделі проактивного управління проєктами до моделі проактивної комунікації, як центральному елементу успішної реалізації проєктів логістичних підприємств у сучасних умовах. Відмічена роль проактивної взаємодії із стейкхолдерами, яка дозволить знизити імовірність виникнення конфліктів інтересів та ризиків, що підвищить рівень узгодженості дій між усіма учасниками проєктного процесу. Забезпечення своєчасного інформування, передбачення змін у вимогах та очікуваннях стейкхолдерів дозволить оперативно коригувати проєктні рішення відповідно до викликів середовища. Зазначено, що проактивне управління проєктами логістичних підприємств дозволяє не лише мінімізувати ризики і запобігати їх загостренню, а й створювати умови для стабільного розвитку, підвищення ефективності використання ресурсів і реалізації стратегічних цілей підприємства. Системне впровадження принципів проактивності на всіх етапах проєктного управління забезпечить довгострокову життєздатність логістичних компаній у сучасних нестабільних умовах.

Концептуальна модель управління транскордонними проєктами в галузі безпеки

2025-11-05T15:48:33+02:00

Розглянуто проблематику управління транскордонними проєктами у сфері безпеки в умовах невизначеності. Актуальність дослідження обумовлена зростанням ролі транскордонного співробітництва як інструменту підтримки безпеки, кризового реагування та відновлення регіонів. Попри велику кількість реалізованих інфраструктурних ініціатив у межах програм міжнародної технічної допомоги, залишаються нерозробленими системні підходи до управління транскордонними проєктами з урахуванням кадрових ризиків, особливостей функціонування державного сектору та багатонаціонального контексту. Метою дослідження є розробка концептуальної моделі управління транскордонними проєктами в галузі безпеки, яка враховує людський фактор, ризики та координаційні виклики в межах міжнародного партнерства. В рамках дослідження проаналізовано чинники, що впливають на ефективність реалізації транскордонних безпекових ініціатив: обмеження правового статусу державних службовців, проблеми трудової мотивації, асиметрію партнерства, бар’єри міжорганізаційної комунікації та вплив режиму воєнного стану. Запропонована модель управління транскордонними проєктами враховує ключові аспекти людського фактору та ризиків, створюючи єдину систему для ефективного планування, координації та контролю в умовах невизначеності. Вона підкреслює, що результативність проєкту залежить не лише від технічних рішень, а й від професійності команди, міжкультурної взаємодії та здатності адаптуватися до змін. Завдяки включенню математичних методів, цифрових інструментів та урахуванню багаторівневих викликів, модель забезпечує гнучке управління ресурсами й підвищує стійкість безпекових ініціатив у транскордонному середовищі. Висновки підкреслюють необхідність впровадження спеціалізованих HR-стратегій, інституційної підтримки та гнучких підходів до управління в транскордонному форматі. У майбутніх дослідженнях доцільно зосередитися на створенні ефективних методів управління транскордонними проєктами у сфері безпеки, а також на розробці алгоритмів інтеграції міжнародних стандартів проєктного менеджменту в українське правове поле з урахуванням невизначеності та викликів воєнного часу.

Інтегрований стратегічний фреймворк для BANI-середовища

2025-11-05T14:24:08+02:00

Сучасний бізнес-ландшафт все частіше визначається парадигмою BANI (крихкий, тривожний, нелінійний, незбагненний), що робить традиційні моделі стратегічного управління, включно з тими, що розроблені для VUCA-світу, недостатніми. Існуючі підходи часто є фрагментарними та не враховують системну природу сучасних викликів, що створює гостру потребу в новому, цілісному фреймворку для забезпечення організаційної стійкості та довгострокової життєздатності. Метою цього дослідження була розробка інтегрованого стратегічного фреймворку, спеціально призначеного для навігації в складних умовах BANI-середовища. У статті представлено інтегрований стратегічний фреймворк для BANI-середовища у вигляді нової концептуальної моделі, структуровану навколо чотирьох взаємопов’язаних підсистем: Стратегічний сенсинг та діагностика, Адаптивна гнучкість та Agile, Стратегічний форсайт та стійкість, а також центральне ядро – Адаптивне лідерство та культура. Кожна підсистема розроблена для прямої протидії конкретному виклику BANI. Для операціоналізації фреймворку розроблено комплексний методичний інструментарій, що включає діагностичну модель BANI-готовності з детальним набором кількісних та якісних індикаторів для самооцінки організацій. Крім того, динамічний характер фреймворку забезпечується Адаптивним стратегічним циклом – ітеративним п’ятиетапним процесом (Сенсинг → Інтерпретація → Моделювання → Дія → Навчання), що перетворює стратегію зі статичного плану на безперервний процес навчання та еволюції. Розроблений фреймворк є цілісним та дієвим рішенням для організацій, що функціонують у хаотичному світі. Він виходить за межі реактивної адаптації, надаючи лідерам архітектуру, діагностичні інструменти та операційні процеси, необхідні для побудови проактивної стійкості та антикрихкості. Інтеграція цих компонентів є значним внеском як у теорію, так і в практику менеджменту, пропонуючи надійну дорожню карту, яка дозволить організаціям не лише виживати, але й процвітати в умовах глибокої невизначеності епохи BANI.

Моделі ціннісного виміру у будівельному проєкті в контексті стратегічних комунікацій із ключовими стейкхолдерами

2025-11-04T12:20:51+02:00

Проведено аналіз досліджень, стандартів і методологій проєктного менеджменту, які можна використовувати для створення та розвитку моделей і методів управління залученням стейкхолдерів до будівельного проєкту, з використанням ціннісно-орієнтованого виміру і виміру стратегічних комунікацій. Виділено дві ключові особливості сучасних будівельних компаній: використання типових процесів зі стандартизацією таких процесів та тривалий життєвий цикл реалізації проєктів. Запропонована модель управління ціннісно-орієнтованою проєктною діяльністю на основі стратегічних комунікацій – модель ЦСП. В контексті розробки елементів моделі наведено її матричне і відповідне множинне представлення. Матричне представлення засноване на матриці, одним з вимірів якої є типи цінностей проєкту, іншим – процеси стратегічних комунікацій зі стейкхолдерами у проєкті. Також запропонована концептуальна модель ЦСП в системі управління проєктами будівельної компанії, для якої визначено типових стейкхолдерів, які переважно виконуватимуть роль ключових. Серед ідентифікованих типів стейкхолдерів: регуляторне середовище; будівельні організації і компанії; підрядники і постачальники; будівельні асоціації; клієнти будівельної компанії, що отримують цінності за результатами реалізації будівельного проєкту (портфеля будівельних проєктів). Входами моделі ЦСП є бізнес-цілі, цілі соціальної відповідальності та інституційна спроможність компанії (люди, технології, моделі і методи, досвід). Виходами моделі ЦСП є досягнуті цінності ключових стейкхолдерів, зростання репутації будівельної компанії та вдосконалена база знань проєктної діяльності з модулями ШІ. Методологічним підґрунтям моделі є методологічний гібрид, основу якого складають елементи класичних методологій управління проєктами (PMBOK, P2M, PRINCE2 тощо) та елементи фреймворків методології Agile (Scrum, Kanban тощо). Зроблено висновок щодо потенційної ефективності запропонованої множини моделей. Сформульовано галузі подальших досліджень у обраному напрямі, серед яких: формалізація процесу експертного оцінювання цінностей стратегічних комунікацій з ключовими стейкхолдерами будівельного проєкту; адаптація моделей і методів експертного оцінювання для забезпечення можливостей їх реалізації методами і моделями штучного інтелекту; розробка моделей і методів стратегічних комунікацій з ключовим пулом визначальних стейкхолдерів будівельного проєкту; профілювання моделі ЦСП, налаштування її під різні типи будівельних проєктів будівельних проєктно-орієнтованих організацій (підкреслена необхідність забезпечення можливості адаптації моделі під проєкти відновлення); впровадження запропонованої моделі у практичну діяльність будівельного підприємства. Сформульовано висновки з проведених досліджень.

Фактори ризико-стійкого постачання підприємств

2025-11-06T17:55:18+02:00

Розглянуто особливості управління постачанням підприємств під час російської агресії проти України. Термін «умови військового стану» розглянуто у більш широкому контексті як «умови екстремального середовища». Такий підхід відповідає сучасним тенденціям світової наукової думки, де екстремальне середовище трактується як сукупність факторів, що виходять за межі нормального функціонування підприємств. Показано різницю між поняттями «функції» та «процеси». Перше визначає цільову спрямованість діяльності, тоді як друге – це послідовність реалізації цих функцій. Водночас, в умовах повномасштабної збройної агресії росії проти України, категорія «військовий стан» виступає як одна з конкретних форм прояву екстремального середовища, з особливими характеристиками загроз, ризиків і обмежень для діяльності підприємств. У роботі обрано саме процеси постачання як операційно-технологічні структури, обґрунтовано доцільність зосередження уваги саме на процесах як основі для побудови моделей автоматизації, цифровізації та ризико-стійкого постачання. Запропоновано ситуаційне визначення процесів постачання підприємств з акцентом на їхню структурну прив’язку до функцій та інструментів реалізації. Сформульовано постановку задачі дослідження, яка ґрунтується на необхідності виявлення, формалізації та моделювання проблем функціонування механізмів постачання підприємств в умовах екстремального середовища. Метою є розробка концептуальної моделі для методів управління, які дозволяють знизити ризики, забезпечити гнучкість та зберегти стійкість для поновлення постачання навіть в умовах загроз, характерних для воєнного часу. На основі міждисциплінарного аналізу літературних джерел показано, що екстремальне середовище суттєво ускладнює реалізацію логістичних операцій, порушує плановість, впливає на вибір постачальників, транспортування і формування запасів. Групи процесів планування потреб, аналізу ринку постачальників та транспортування є найбільш чутливими до зовнішніх загроз, а тому потребують адаптивних, сценарних і ризико-орієнтованих механізмів управління. Для досягнення цього створено концептуальну модель ризико-стійкого постачання підприємств. Виокремлено фактори ризико-стійкого постачання підприємств для забезпечення безперервності бізнесу в умовах високої невизначеності. Доведено вплив екстремального середовища на зниження прогнозованості потреб, збільшення логістичних витрат, втрату доступу до постачальників та порушення процесів транспортування. Перспективою подальших досліджень є розробка інтелектуальної моделі ризико-стійкого постачання, яка поєднає елементи системного підходу, ситуаційного аналізу та штучного інтелекту. Для цього обґрунтовано сутність «ризико-стійкого постачання» як здатність системи постачання підприємств зберігати функціональність, адаптуватися до умов екстремального середовища та відновлюватися після зовнішніх збурень в умовах воєнних дій.

Особливості управління проєктами в цифрових агенціях

2025-11-06T16:08:19+02:00

Індустрія інформаційних технологій стрімко розвивається, і щодня з’являються новітні формати ведення бізнесу. Одним з таких підходів є «цифрова агенція», що передбачає аутсорсингове надання маркетингових послуг і послуг розробки програмного забезпечення. Клієнтами зазвичай стають невеликі компанії, що не мають можливості мати окремий відділ маркетингу та/або розробки. Процеси в таких компаніях є недостатньо дослідженими, і через це існуючі інструменти управління проєктами не враховують усіх особливостей і специфічних проблем, що виникають під час роботи команд над проєктами. Авторами проаналізовано особливості бізнес-підходів компаній типу «цифрова агенція» та управління проєктами в них. Відмічено, що наукові роботи, які описують саме цифрові агенції, недостатньо досліджують особливості, що притаманні цифровим агенціям. В роботі проведено дослідження процесів окремої цифрової агенції для виявлення та підтвердження особливостей, що були виявлені на етапі літературного аналізу. Під час дослідження компанії були виявлені закономірності, що впливають на успішне завершення проєктів у компанії, та що можуть бути екстрапольовані на інші компанії такого ж типу. Показана структура та склад команди портфелю проєктів та структура самого портфелю агенції, підпорядкованість його складових, процедура відбору та ухвалення проєкту до портфелю. Також було проаналізовано процеси управління стейкхолдерами проєктів агенції. В результаті дослідження запропоновано виділяти цифрові агенції з-поміж інших типів ІТ-компаній, як такі, що мають великий за обсягом портфель проєктів, широку і часту взаємодію зі стейкхолдерами, а також використовують специфічні підходи до формування команди проєкту. Проблеми, що виявлені в цих сферах, мають бути вирішені за допомогою розробки моделей та методів, що використовують новітні технології штучного інтелекту та моделі інтелектуального аналізу даних. Результати дослідження мають розширити наукові дані про роботу цифрових агенцій, управління проєктами в них, та стати підґрунтям для майбутніх досліджень.

Аналіз сучасних моделей гейміфікації для проєктів цифрової трансформації підприємств

2025-11-06T14:31:01+02:00

Гейміфікація набуває все більшої популярності як засіб підвищення залученості користувачів в ІТ-проєктах та проєктах інших галузей, проте різноманіття підходів до гейміфікації ускладнює вибір кращої моделі. Мета даного дослідження полягала у систематичному аналізі сучасних моделей гейміфікації для ІТ-проєктів та визначенні ефективніших підходів до їх застосування. Для досягнення мети було розглянуто низку популярних гейміфікаційних моделей і фреймворків, таких як Octalysis, Self-Determination Theory, Points-Badges-Leaderboards (PBL), RAMP, типологія гравців Бартла та інші. Моделі класифіковано за їхньою спрямованістю: на внутрішню мотивацію користувачів, зовнішню систему винагород, типи гравців або процес розробки ігрового дизайну. Проведено порівняльний аналіз цих моделей з точки зору механік, динаміки та естетики гейміфікації, а також враховано досвід їх використання в практичних кейсах. Результати дослідження демонструють, що кожна з моделей гейміфікації має свої переваги та обмеження. Наприклад, Octalysis та Теорія самодетермінації акцентують увагу на розвитку внутрішньої мотивації (автономії, компетентності, залученості), тоді як підхід PBL або модель RAMP спрямовані на зовнішні стимули (бали, значки, статус, винагороди). Моделі на основі типології гравців дозволяють підбирати ігрові механіки під психологічні особливості аудиторії: виділення здобувачів, дослідників, соціалізаторів тощо, що дає змогу підвищити релевантність ігрового досвіду для різних користувачів. Порівняння моделей показало, що універсального рішення не існує – вибір гейміфікаційної моделі залежить від цілей проєкту, характеристик цільової аудиторії та бажаних поведінкових результатів. Водночас доцільним є інтегрований підхід, за якого елементи декількох моделей комбінуються для створення збалансованої гейміфікаційної системи. Проведений аналіз дозволив визначити сфери застосування гейміфікації та рекомендації щодо вибору моделей. Зроблено висновок, що сучасні моделі гейміфікації слід обирати з урахуванням специфіки проєкту: правильна комбінація ігрових елементів здатна значно підвищити ефективність ІТ-проєктів, покращити навчальні результати, мотивацію працівників чи клієнтів залежно від сфери застосування. Отримані результати можуть стати підґрунтям для подальших досліджень з розробки моделей, методів, алгоритмів та методичних рекомендацій з гейміфікації у проєктах цифрової трансформації підприємств різних галузей. Сформульовано галузі подальших досліджень, надані висновки.

Стратегічне управління сталим розвитком підприємства

2025-11-06T13:04:40+02:00

Сучасне бізнес-середовище характеризується високою нестабільністю та швидкими змінами, через що особливої значущості набувають екологічні, соціальні та управлінські фактори. У зв’язку з цим, підприємства потребують нових стратегічних підходів, орієнтованих на забезпечення їхнього сталого розвитку. Традиційні управлінські методи вже не гарантують ефективності, тому виникає необхідність у формуванні інноваційних управлінських моделей, які сприятимуть економічній стійкості, екологічній відповідальності та соціальній справедливості. У статті аналізуються основні підходи до стратегічного управління сталим розвитком підприємства, що базуються на концепції відкритої економічної системи. Досліджено взаємозв’язок між економічними, соціальними та екологічними аспектами діяльності компаній. Підкреслюється важливість переходу від моделі кругових потоків до інтеграції бізнесу в ширші соціальні й природні системи. Вивчено підходи до стратегічного планування, які дозволяють підприємствам не лише реагувати на виклики зовнішнього середовища, а й проактивно формувати майбутнє, використовуючи принципи генеративного навчання. У статті розглянуто концепцію потрійного критерію (Triple Bottom Line), яка дозволяє поєднувати фінансову ефективність із соціальною відповідальністю та екологічною стійкістю. Обґрунтовано необхідність зміни управлінських парадигм і переходу до стратегічного менеджменту, що враховує довгострокові перспективи сталого розвитку. Як інструмент для аналізу та прогнозування змін, запропоновано модель стратегічного кола уяви, за допомогою якого можна виявити нові можливості та оптимізувати управлінські рішення. У підсумку наголошується на важливості формування нового світогляду в управлінні, який враховує взаємозалежність економічних, екологічних і соціальних процесів. Сучасний стратегічний менеджмент потребує переосмислення взаємозв’язку між бізнесом, суспільством та природою. Генеративне навчання та стратегічний форсайт стають ключовими підходами, що дозволяють підприємствам не лише адаптуватися до змін, а й проактивно формувати майбутнє. Використання екологічно та соціально відповідальних практик забезпечує довгострокову конкурентоспроможність підприємств, сприяючи їхній інтеграції у глобальну екосистему та формуванню нового рівня стратегічного капіталу.

Компонентний підхід до побудови інформаційних систем Smart City

2025-11-06T19:43:02+02:00

Стрімка глобальна урбанізація та зростання чисельності міського населення стають причиною появи серйозних, системних проблем, які критично негативно впливають на екологічну, економічну та соціальну стійкість міст. У цьому контексті пошук та впровадження ефективних моделей просторового розвитку, які забезпечують стійкість територіальної системи, а також підвищують її конкурентоспроможність та адаптивність в умовах мінливого зовнішнього середовища, є актуальним і стратегічним завданням міського менеджменту. Мета роботи – підвищення загальної ефективності управління міським середовищем шляхом поглибленої систематизації та критичного аналізу сучасного досвіду реалізації концепції розумних міст (Smart Cities), орієнтованих на ефективне інтелектуальне прийняття рішень. Об’єкт дослідження – поняття «розумне місто» і технології його реалізації в межах єдиного, інтегрованого інтелектуального управління міським середовищем. Визначено, що відсутність єдиного універсального визначення «розумного міста» та єдиних підходів до його реалізації вимагає необхідності системного осмислення цього поняття та дослідження еволюційних моделей смартизації. Вперше сформовано системне подання концепції Smart City з використанням трьох взаємодоповнюючих методів – вербального, графічного та алгебраїчного моделювання. Цей підхід акцентує увагу на її унікальних функціональних аспектах, зокрема, на наборах даних, архітектурі програмних рішень та функціональних показниках. Особливу увагу приділено ефективному використанню відкритих геопросторових даних (зокрема, OpenStreetMap) у поєднанні з інструментами 3D-моделювання. Такий інтегрований підхід забезпечує швидке та економічно ефективне створення достовірного цифрового середовища (цифрового двійника), що значно спрощує впровадження Smart City, гарантуючи гнучкість, масштабованість та адаптивність цих проєктів. Запропоновано формалізований компонентний підхід до проєктування Smart City, який регламентує проєктування функціональних модулів розумного міста з використанням компонентів існуючих програмних рішень, що підвищує загальну ефективність їх модернізації та масштабування, а також забезпечує необхідну гнучкість у інтеграції абсолютно нових технологій. Отримані результати можуть бути успішно впроваджені у високорівневі автоматизовані системи міського управління, де вони забезпечать комплексне моделювання, моніторинг та інтелектуальне прийняття рішень щодо довгострокового розвитку міської інфраструктури.

Побудова інтегрованого аналітичного простору для виявлення сукупного рівня енергоефективності будівлі

2025-11-07T14:18:44+02:00

Тема побудови інтегрованого аналітичного простору для виявлення сукупного рівня енергоефективності будівлі є надзвичайно актуальною в умовах підвищених вимог до енергозбереження в будівельній сфері. Зростання цін на енергоносії, екологічні виклики та нормативно-правові ініціативи стимулюють необхідність створення систем, які здатні точно аналізувати енергетичну ефективність об’єктів на всіх етапах їх життєвого циклу. Сучасні інформаційні технології дозволяють інтегрувати в єдине середовище величезні масиви даних – від конструктивних особливостей до поведінкових моделей споживання енергії. Розробка такого простору передбачає поєднання архітектурно-проєктної інформації з параметрами енергоспоживання, експлуатаційними даними, кліматичними умовами, сценаріями навантажень, а також інформацією про енергоефективні заходи. Використання інструментів аналізу великих даних (Big Data), машинного навчання, IoT, цифрових сенсорів та платформ типу Building Management Systems (BMS) забезпечує глибоку діджиталізацію процесу оцінювання. Ключовим у побудові такого аналітичного середовища є концепція цифрового двійника будівлі, що дозволяє в режимі реального часу моделювати енергетичні процеси, відслідковувати відхилення від нормативних показників та адаптувати стратегії енергоуправління. Інтеграція систем енергетичного моніторингу з архітектурною BIM-моделлю забезпечує створення повноцінної цифрової платформи управління ефективністю. Впровадження інтегрованого аналітичного простору дозволяє архітекторам, інженерам, девелоперам та експлуатуючим організаціям приймати обґрунтовані рішення щодо вибору матеріалів, технологій та систем. Це сприяє не лише зниженню енергоспоживання та витрат, а й скороченню викидів парникових газів, підтримуючи цілі сталого розвитку та екологічного будівництва. Метою побудови такого простору є розробка інтелектуальної системи, що автоматично обробляє та аналізує всі аспекти енергоспоживання, забезпечуючи досягнення оптимальних показників енергоефективності на всіх стадіях – від концепції до експлуатації.

Вплив гіроскопічних моментів на частоти власних коливань трансмісійних валів при різних швидкостях обертання

2025-11-07T13:02:24+02:00

Наведені результати чисельного дослідження впливу гіроскопічних моментів на динамічну поведінку трансмісійного валу, а саме на зміну частот його власних коливань при зміні швидкості обертання та її напрямку. Експлуатація систем, що складаються з валів, часто здійснюється при їх обертанні з різними швидкостями. Вал, якщо представити його у вигляді пружного стержня, може здійснювати власні та вимушені коливання. Частоти власних коливань валу залежать від швидкості його обертання. Така поведінка обумовлюється прецесійним рухом. Через це коливальний рух валу розглядається у просторі з урахуванням гіроскопічних та інших інерційних навантажень. В якості результату показані залежності частот власних коливань у нерухомій та рухомій системах координат, які отримані за допомогою розробленого програмного забезпечення для дослідження динаміки пружних валів. Наведені чисельні значення частот власних коливань при відсутності обертання валу, а також значення критичних швидкостей обертання при прямій та зворотній прецесії. Здійснено аналіз отриманих результатів та зроблено висновок про можливість експлуатації обладнання у певних діапазонах частот. Відмічено, що частоти власних коливань пружних валів при обертанні залежать від впливу гіроскопічних моментів. Важливим параметром є власна частота коливань саме у рухомій системі координат, оскільки вона безпосередньо пов’язана з пружним тілом і, як показують наведені графіки, зміна величини частоти власних коливань у рухомій та нерухомій системах координат при зміні частоти обертання відбувається з різною інтенсивністю, а саме: у інерційній – повільно, у рухомій – стрімко. Окрім того, при зростанні швидкості обертання в діапазоні до критичних значень частота власних коливань у рухомій системі координат за значенням зменшується; при подальшому зростанні швидкості обертання в діапазоні вище критичної частота власних коливань починає збільшуватися, а прецесійний рух відбувається у протилежному напрямку.

Метод визначення часу виконання програм у системах реального часу

2025-11-07T14:28:54+02:00

Проблема функціонування комп'ютерних систем реального часу, зокрема таких критичних до збоїв, як адаптивний круїз-контроль, полягає не лише в логічній коректності, а й у своєчасній видачі результатів, де будь-які затримки можуть мати критичні наслідки. Існуючі моделі часто спрощують систему, що моделюється, та не враховують динамічну природу появи завдань, що є невід'ємною складовою сучасних систем реального часу. У даній статті запропоновано метод визначення часу виконання завдань у системах реального часу, який враховує динамічну природу появи завдань під час роботи системи. Метод деталізує різні типи подій (асинхронні, синхронні, ізохронні) та типи завдань за характером виникнення (періодичні, спорадичні, аперіодичні), а також розглядає різні види залежностей між завданнями, включаючи умовні активації. Для реалістичної оцінки часу виконання завдань використовуються дані, отримані з досліджень аналогів до компонентів системи АКК (сенсори, контролери, актуатори). Визначені таким чином часові характеристики є основою для подальшого моделювання роботи системи, що дозволяє обрати алгоритм планувальника завдань, який задовольнятиме часові вимоги системи. Це гарантує відповідність системи її жорстким вимогам щодо затримки, забезпечуючи надійне та безпечне функціонування, а також дозволяє виявляти потенційні проблеми на ранніх етапах розробки системи.

Дослідження та вибір великих мовних моделей для автоматизації міграції АВАР-коду

2025-11-07T13:42:27+02:00

Досліджено проблему міграції програмного коду при переході зі старої версії системи SAP ERP 6.0 на сучасні ERP-платформи, зокрема SAP S/4HANA. Обґрунтовано необхідність автоматизації процесу міграції з використанням методів та засобів штучного інтелекту. Комплексний аналіз існуючих академічних та промислових тематичних досліджень підтвердив доцільність використання великих мовних моделей для міграції коду. Виявлено низку переваг підходу на основі великих мовних моделей, зокрема здатність обробляти різноманітні сценарії міграції. Виділено ключові ризики та обмеження, поширені в корпоративному середовищі, зокрема: безпеку даних, конфіденційність, високу вартість викликів та обмежені знання моделей щодо предметної області. Розроблено метод вибору великої мовної моделі з відкритим вихідним кодом, яка може безпечно використовуватися в ландшафті підприємства, тим самим зменшуючи ризики, пов'язані з хмарними рішеннями. Метод базується на розробленій системі критеріїв, що включає: розмір моделі, розмір контекстного вікна, тип ліцензії, підтримку навчання з точним налаштуванням, орієнтацію на якість коду (виміряну за допомогою еталонного набору даних), підтримку квантування моделі та підтримку спільноти. Для систематичного ранжування моделей-кандидатів запропоновано використання гібридного методу AHP-TOPSIS. Метод AHP використовувався для перевірки ваг критеріїв, тоді як TOPSIS використовувався для ранжування моделей на основі їх близькості до ідеального рішення. На основі розробленого методу було обрано три великі мовні моделі: Qwen 2.5 Coder 14B, DeepSeek-Coder-V2 16B та Llama 3.1 8B. Розроблено план комплексного тестування обраних моделей для подальших експериментальних досліджень. Наукова новизна роботи полягає в розробці методу вибору великих мовних моделей для задач міграції користувацького коду, що відрізняється від існуючих методів системою критеріїв вибору моделі та застосуванням гібридного підходу AHP-TOPSIS для ранжування моделей-кандидатів. Практична цінність роботи полягає в тому, що розроблений метод дозволяє обрати модель з урахуванням обмежень корпоративного середовища та вимог інформаційної безпеки, що дозволить підвищити рівень автоматизації міграції ABAP-коду під час переходу на нові версії ERP-систем від компанії SAP SE. Розроблений метод може застосовуватися для вибору великих мовних моделей під час модернізації інших великих комп’ютерних систем, розроблених як на мовах програмування з відкритим вихідним кодом, так і на пропрієтарних мовах.

Використання IoT-мережі смарт-годинників та RNN LSTM для зменшення часу надання медичної допомоги на полі бою

2025-11-06T19:03:52+02:00

У військовому середовищі екстрені ситуації, зокрема бойові поранення, є невід’ємною частиною бойових дій. Однією з основних причин втрат серед солдат на передовій є несвоєчасна медична допомога. Навіть прибувши вчасно, лікарі мають обмежений час, відомий як «золота година», під час якого вони повинні діяти, щоб забезпечити якісну та ефективну медичну допомогу. Для збільшення ефективності огляду пацієнтів у ситуаціях обмеженого часу та ресурсів, можна використовувати сучасні технології та методи аналізу даних. Зокрема, смарт-годинники можуть використовуватися для збору та передачі даних про фізіологічні параметри пацієнта в режимі реального часу. Ці дані можуть включати серцевий ритм, температуру тіла, рівень кисню в крові, тиск та інші важливі показники. Зібрані дані можуть бути проаналізовані за допомогою рекурентних нейронних мереж, які здатні виявляти закономірності та зв'язки між різними фізіологічними параметрами та станом пацієнта. На основі цього аналізу може бути встановлений попередній діагноз, що допоможе медичному персоналу швидше та точніше оцінити стан пацієнта та прийняти відповідні рішення. Також медик матиме можливість переглядати показники здоров’я пацієнта в режимі реального часу. Окрім цього, перед прибуттям до пацієнта в польових умовах, медик матиме певне розуміння про те, що трапилося з пацієнтом та знати його актуальні фізіологічні показники завдяки системі збору та аналізу даних в режимі реального часу. Такий підхід допомагає зменшити час, необхідний для надання медичної допомоги, і в той же час підвищує ймовірність успішного результату медичного втручання. Отримані дані можуть бути використані медиками для впровадження системи медичного сортування, що дозволить їм розташовувати свої сили та ресурси за пріоритетами. Метою статті є демонстрація системи управління екстреними ситуаціями у військовому середовищі на основі Інтернету речей та методів машинного навчання – рекурентних нейронних мереж; покращення ефективності надання медичної допомоги пораненим військовим у польових умовах; зменшення часу реакції на екстрені ситуації; підвищення шансів на виживання поранених військових. У цілому, дослідження показує важливі аспекти оптимізації надання медичної допомоги в умовах обмежених ресурсів та обмеженого часу, а також визначає шляхи подальшого розвитку та впровадження технологічних інновацій для підвищення ефективності цього процесу.

Особливості й передумови побудови процесів організації та адміністрування будівництвом як складової життєвого циклу

2025-11-06T18:39:59+02:00

Сучасна будівельна галузь функціонує в умовах високої динамічності економічного середовища, цифрової трансформації та посилення вимог до якості, швидкості та прозорості процесів. У цьому контексті особливого значення набуває побудова ефективних процесів організації та адміністрування будівництвом як ключової складової життєвого циклу проєкту. Життєвий цикл об’єкта охоплює послідовність етапів від ініціації та проєктування до реалізації, експлуатації та утилізації. Кожний з етапів вимагає не лише технічного забезпечення, а й чіткої організаційної підтримки та системного адміністрування. Дослідження виявляє особливості формування організаційних процесів, зокрема їх адаптацію до цифрового середовища, інтеграцію інноваційних методів управління, таких як BIM, ERP, CRM та IoT, а також необхідність дотримання стандартів сталого розвитку. Визначено ключові передумови ефективного адміністрування, серед яких прозорість комунікацій, інтеграція інформаційних систем, управління ризиками та формування партнерської взаємодії між стейкхолдерами. Ці аспекти дозволяють не лише знизити ймовірність виникнення критичних помилок у процесі реалізації, а й створюють умови для формування єдиного інформаційного простору, у якому всі учасники будівельного процесу мають доступ до актуальних даних у режимі реального часу. Це забезпечує швидке прийняття управлінських рішень, зменшення транзакційних витрат і підвищення відповідальності всіх сторін. Особливу увагу приділено питанням взаємозв’язку організаційних та адміністративних процедур із цифровими технологіями управління життєвим циклом. Застосування BIM дозволяє моделювати процеси у багатовимірному просторі, прогнозувати зміни вартості та часу, тоді як ERP інтегрує фінансово-економічні та ресурсні показники. Використання CRM-систем створює додаткові можливості для посилення взаємодії з замовниками, а SCM-технології забезпечують контроль і синхронізацію логістичних потоків. У результаті формується цілісна система адміністрування, орієнтована на досягнення високих стандартів ефективності та якості. Актуальність роботи зумовлена потребою гармонізації класичних управлінських підходів із сучасними цифровими практиками, що дозволяє підвищити стійкість і конкурентоспроможність будівельних підприємств. Практична цінність дослідження полягає у розробці концептуальних напрямів побудови організаційно-управлінських процесів, які здатні забезпечити баланс між ефективністю, безпекою та інноваційністю на всіх етапах життєвого циклу будівельного проєкту.

Сучасні технологічні рішення зберігання даних у проєктах міського будівництва

2025-11-06T19:33:21+02:00

Цифровізація будівельної галузі генерує величезні обсяги даних, що створює виклик для вибору оптимальної архітектури сховища. У статті проводиться порівняльний аналіз продуктивності трьох класів сучасних технологій зберігання даних: традиційної реляційної SQL-бази даних, глобально розподіленої NoSQL-бази даних (Cosmos DB) та технології «Озеро Даних» (Delta Lake). Метою є визначення їхньої придатності як сховища даних для проєктів міського будівництва. Включення до аналізу цих трьох технологій дозволяє виконати порівняльний аналіз сучасних рішень зберігання даних (Cosmos DB та Delta Lake) із традиційним рішенням для будівельних проєктів – SQL DB. Для цього було проведено кількісні тести, що імітують операції запису, читання та агрегації на наборах даних, обсяг яких варіювався від 10 тис. до 100 тис. рядків. Вимірювався час виконання для трьох типів навантажень: масовий запис, повне сканування та аналітична агрегація. Для оцінки використовується формальна модель, яка враховує як абсолютний час виконання (f1), так і коефіцієнт масштабованості (f2), що характеризує зміну продуктивності зі збільшенням обсягу даних. Результати показали, що жодна з технологій не є універсальним рішенням. Реляційна SQL-база даних демонструє найнижчу затримку для операційних запитів (час агрегації залишається мінімальним, зростаючи помірно від 10 мс до 110 мс). Водночас, Delta Lake показує найнижчі значення f1(t) та f2(t) для навантажень типу О1 (f1(t) має значення 3.47 мс при 10 тис. рядків до 32 мс при 100 тис. рядків; f2(t) має середнє значення ≈ 0.0004). Cosmos DB демонструє найбільші значення f1(t) для навантаження типу О1 – від 42 000 мс до 1 020 000 мс при 100 тис. рядків. На основі отриманих емпіричних даних обґрунтовано висновок про необхідність впровадження гібридної дворівневої архітектури, де SQL-база даних використовується для операційного рівня (OLTP), а технологія Delta Lake – для аналітичного рівня (OLAP). Така архітектура дозволить ефективно вирішувати як поточні, так і майбутні завдання з управління даними в будівництві. Робота спрямована на розробку гібридної дворівневої архітектури сховища даних для системи управління даними проєктів міського будівництва.

Застосування нейронних мереж для підтримки прийняття управлінських рішень у складних ІТ-проєктах

2025-11-06T18:49:00+02:00

У сучасному ІТ-середовищі реалізація проєктів характеризується високим рівнем складності, динамічністю змін, багатофакторністю та значною невизначеністю. Управлінські рішення, що приймаються в таких умовах, потребують швидкого аналізу великого обсягу неоднорідної інформації, а також здатності прогнозувати майбутній стан проєкту за наявних ресурсних і часових обмежень. Традиційні методи управління проєктами часто виявляються недостатніми для ефективного реагування на такі виклики, оскільки базуються на лінійних або жорстко формалізованих моделях. У зв’язку з цим зростає актуальність впровадження інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень, що здатні адаптивно реагувати на зміни та враховувати складні взаємозв’язки між параметрами проєкту. У статті досліджено можливості застосування штучних нейронних мереж, зокрема архітектури Long Short-Term Memory (LSTM), для підвищення ефективності управлінських рішень в ІТ-проєктах із високим ступенем складності. Проаналізовано теоретичні засади побудови систем підтримки прийняття рішень на основі глибокого навчання, а також обґрунтовано доцільність використання LSTM-моделі для задач прогнозування в проєктному управлінні. Представлено архітектуру такої системи, що включає модулі збору, попередньої обробки та аналізу даних, ядро прогнозування на базі LSTM, а також інтерфейс користувача. У межах експериментального дослідження здійснено моделювання ІТ-проєкту з використанням синтетичних даних, що імітують перебіг кількох спринтів у Scrum-методології. Отримані результати підтвердили здатність моделі прогнозувати ключові показники (тривалість виконання, ймовірність затримки, рівень використання ресурсів) із високою точністю, що, у свою чергу, дає змогу проєктним менеджерам своєчасно ухвалювати коригувальні рішення. Наведено числові метрики оцінювання якості моделі (Mean Absolute Error (MAE), Mean Squared Error (MSE)), а також приклади візуалізацій прогнозів. Обговорено переваги й обмеження застосування LSTM у проєктному менеджменті, включаючи проблеми інтерпретованості, узагальнюваності та інтеграції з існуючими корпоративними системами. Таким чином, нейронні мережі можуть стати ефективним інструментом підтримки управлінських рішень, забезпечуючи адаптивність, точність та своєчасність у прогнозуванні параметрів проєкту. Результати роботи можуть бути корисними для проєктних менеджерів, розробників Decision Support System (DSS) систем, а також дослідників у сфері прикладного штучного інтелекту.

Прийняття рішень при виборі земельних ділянок під об’єкти будівництва

2025-11-06T18:28:20+02:00

Будівельна галузь, як стратегічна основа економіки, прямо впливає на національний економічний і соціальний розвиток. В умовах посиленої урбанізації та обмеженості ресурсів критичного значення набуває професійна та раціональна оцінка земельної ділянки на початковому етапі інвестиційного проєкту. Ігнорування ключових інженерно-інфраструктурних факторів на ранній стадії планування неминуче призводить до суттєвого збільшення витрат та ризиків, що ставить під загрозу фінансову стабільність проєкту. З огляду на це, метою роботи стало окреслення основних складових SWAP-аналізу, як ефективного практичного інструменту для систематизації процесу вибору земельних ділянок під будівництво. Було проведено детальний розгляд походження методології SWAP – імовірно, вона виникла у професійному середовищі для узагальнення багаторічного досвіду та спрощення комунікації між фахівцями й інвесторами, фокусуючись на виявленні прихованих ризиків. Завдання дослідження полягало у деталізації кожного з чотирьох елементів SWAP та обґрунтуванні їхнього критичного впливу на кінцеву вартість та успіх будівельного проєкту. Деталізований розгляд чотирьох ключових факторів SWAP показав їхню багатоаспектність та критичне значення: S – Size (Розмір) вимагає оцінки не лише загальної площі, а й форми та топографії ділянки, щоб уникнути недотримання будівельних норм та зростання витрат на земляні роботи. W – Water (Вода) охоплює аналіз рівня ґрунтових вод, а також оцінку доступу до водопостачання та ризику паводків. A – Access (Доступ) стосується не лише якості під'їзних шляхів для будівельної техніки, але й наявності та вартості підключення до ключових інженерних мереж: електропостачання, газопостачання та каналізації. P – Proximity (Наближеність) визначає майбутню ліквідність та комфорт проживання, оцінюючи відстань до ключових об'єктів соціальної інфраструктури та враховуючи наявність потенційних джерел дискомфорту у безпосередній близькості. Застосування SWAP-аналізу є незамінним практичним інструментом для інвесторів та забудовників, оскільки він дозволяє систематизувати процес вибору земельної ділянки та запобігти дорогим помилкам і прихованим витратам ще на нульовому циклі проєктування. SWAP-аналіз виступає як ефективний механізм для об'єктивного порівняння кількох варіантів та вибору оптимальної ділянки, що максимально відповідає потребам інвестиційного проєкту та забезпечує його фінансову стійкість.

Застосування форензичного аналізу для визначення автентичності зображень при розслідуванні кіберзлочинів

2025-11-07T14:46:54+02:00

Стрімкий розвиток цифрових технологій та їх інтеграція у всі сфери суспільного життя сприяли не лише підвищенню ефективності комунікації та обробки інформації, але й зумовили появу нових загроз, пов’язаних із використанням цифрових пристроїв у протиправній діяльності. Особливу небезпеку становлять злочини, спрямовані на втручання в роботу об’єктів критичної інфраструктури, а також кіберзлочини проти фізичних осіб, зокрема інтернет-шахрайство, викрадення персональних даних і поширення фальсифікованих матеріалів. У цьому контексті цифрова криміналістика виступає ключовим інструментом ідентифікації, фіксації та дослідження цифрових доказів. У статті розглянуто актуальну проблему зростання кіберзлочинності, зокрема таких її форм, як несанкціоноване втручання у критичну інфраструктуру, шахрайські дії в Інтернеті та незаконне використання персональних даних. У зв’язку з цим підкреслюється важливість цифрової криміналістики (форензики) як інструменту розслідування правопорушень, що пов’язані з використанням цифрових технологій. Особлива увага приділяється аналізу цифрових зображень, які можуть бути змінені з метою фальсифікації або введення в оману. У статті досліджено методи виявлення ознак редагування цифрових зображень з використанням інструментів форензики. Розглянуто низку підходів, таких як аналіз метаданих (EXIF), що дозволяє виявити зміни у технічних параметрах знімка; аналіз стиснення JPEG для виявлення подвійного стиснення, характерного для відредагованих зображень; а також піксельний аналіз, що виявляє колірні аномалії, невідповідності в освітленні та тінях. Описано застосування програмних засобів, зокрема Adobe Photoshop, для виявлення маніпуляцій шляхом аналізу гістограм, рівнів яскравості, каналів кольору та шумів. Продемонстровано, як методи ELA (Error Level Analysis) та фільтри, як-от «Тиснення», можуть допомогти візуалізувати сліди втручання в зображення. Наведено приклади редагування з використанням Clone Stamp Tool, вставки фрагментів та виявлення ознак клонування. Зроблено висновок про значущість цифрових слідів як доказової бази у кримінальному провадженні та необхідність застосування надійних методів їх виявлення, збереження та інтерпретації відповідно до стандартів цифрової криміналістики.

Програмне управління роботою побутових водогрійних пристроїв (бойлерів)

2025-11-07T15:37:42+02:00

У дослідженні обґрунтовано, що одним із перспективних підходів у вирішенні задач підвищення якості, стабільності та надійності функціонування вітчизняної енергосистеми є управління попитом на електроенергію. Метою такого управління є перерозподіл навантаження на енергомережі з урахуванням можливостей генераційних потужностей. Встановлено, що хоча не всі види навантаження можуть бути перенесені в інші часові зони без втрати показників, для побутових водогрійних бойлерів така можливість існує. Актуальність та своєчасність розробки систем для їх програмного управління визначаються відносно високою середньою потужністю нагрівального елементу (близько 2 кВт) та масовим застосуванням. Розроблено математичну модель споживання гарячої води з бойлера. Аналіз результатів моделювання переконливо свідчить про доцільність впровадження програмного управління побутовим бойлером. Запропоновано модель, що може скласти основу алгоритмічного забезпечення таких систем. Наступним етапом стала розробка системи управління роботою побутового бойлера. Запропоновано пристрій на базі мікроконтролера ESP32, який має Web-інтерфейс користувача, а його програмне забезпечення відповідає клієнт-серверній архітектурі. Такий підхід дозволив вирішити задачу синхронізації роботи бойлера з астрономічним часом та реалізувати інтерфейс користувача засобами Web-браузера без додаткових апаратних пристроїв. Розроблена система управління не впливає на роботу штатної автоматики бойлера від виробника, яка забезпечує виконання базової функції підтримання сталої температури води. Програмне забезпечення пристрою складається з клієнтської та серверної частин. Інформаційний обмін між ними здійснюється по бездротовому каналу із застосуванням Wi-Fi модулю, що входить до складу контролера, за допомогою повідомлень у форматі JSON. Алгоритм обміну передбачає передачу команд на сервер та отримання від нього необхідних даних для відображення в браузері.