Управління розвитком складних систем

Поєднання чисельних методів з підходом на основі теорії графів для оцінювання стійкості схилів

Василь Павленко — 2025-03-28

Оцінка стійкості схилів являє собою складну інженерну задачу, розв’язок якої потребує підбору методу, виходячи з конкретних умов досліджуваного об’єкта. Найбільш поширені методи мають певні недоліки, тому створення нових підходів залишається актуальним. Стійкість будівель і споруд на зсувних і зсувонебезпечних територіях часто залежить від стійкості самого схилу, тому перед розробкою проєкту будівельного об’єкта на таких територіях є необхідність у визначенні коефіцієнта стійкості схилу. Розроблений і запропонований підхід на основі теорії графів може стати зручним інструментом для розв'язання такого роду задач. Окрім цього, такий підхід можна легко інтегрувати у розрахункові комплекси на основі методу скінченних елементів, або проводити оцінювання за допомогою окремого програмного комплексу, що використовує як вхідні дані результати розрахунків, що отримані методом скінченних елементів. У представленій роботі розглянуто використання такого підходу для оцінювання стійкості реального схилу, розташованого в районі м. Ржищева. Досліджуваний майданчик розміщується на правому березі річки Дніпро та є давно освоєним і забудованим, проте після добудови трьох нових будинків відбулася активізація зсувних процесів. На цій ділянці в період з 2006 р. по 2014 р. проводилися інструментальні дослідження руху ґрунтових мас за допомогою встановлених реперів. Дані дослідження дають надійне підґрунтя для порівняння проведених розрахунків стійкості схилу і прогнозування його поведінки з реальною ситуацією, що мала місце на цьому схилі. Розрахунок напружено-деформованого стану схилу для цієї задачі проводився за допомогою програмного комплексу SATER.SOIL, після чого проводилося оцінювання стійкості схилу з використанням розробленої прикладної програми, що використовує підхід на основі теорії графів – SATER.LANDSLIDE. На основі проведених розрахунків виокремлено кілька потенційних поверхонь ковзання, відповідно до яких визначено відповідні коефіцієнти стійкості. При цьому розглядалося три різні постановки, починаючи від незабудованого схилу і закінчуючи забудованим схилом з урахуванням техногенних факторів впливу. Отримані результати узгоджуються не лише з іншим методом оцінки стійкості схилу, а й з інструментальними дослідженнями цього схилу протягом тривалого часу.

Оптимізація геоінформаційного сервісу в системі підтримки процесу відновлення об’єктів нерухомості

Анатолій Бугров — 2025-03-28

Стаття є продовженням низки робіт, що спрямовані на розробку системи підтримки процесу відновлення об’єктів нерухомості. У фокусі дослідження геоінформаційний сервіс цієї системи. Розглянуто підходи до оптимізації геоінформаційного сервісу системи з урахуванням специфіки використання часових рядів і ресурсних метрик. Показано, що унікальні особливості геоінформаційного сервісу і вибраних метрик потребують індивідуального підходу до масштабування і оптимізації, який забезпечить високу продуктивність, адаптивність і економічність системи. Визначено ключові параметри, комплексний аналіз яких забезпечує ефективне управління ресурсами, підвищення продуктивності та зменшення ризику затримок у виконанні завдань системи. Запропоновано інтеграцію таких статистичних методів прогнозування, як експоненціальне згладжування та авторегресійне інтегроване ковзне середнє для передбачення пікових періодів навантаження на основі даних про використання пам’яті, тривалості обробки запитів і періодичності отримання супутникових знімків. Засвідчено, що використання експоненціального згладжування дає змогу швидко реагувати на зміни в періодичності отримання знімків і передбачити наступний час з достатньою точністю. Показано, що графічне представлення часового ряду у вигляді японських свічок має низку переваг порівняно з традиційними графіками. При такому представленні динаміки метрик «обсяг пам’яті» та «час отримання супутникових знімків» дозволяє отримувати комплексну інформацію про динаміку ресурсоспоживання. Практичне значення роботи полягає в забезпеченні безперервного моніторингу ресурсів сервісу, адаптивного управління ними та оперативного оновлення інформації про об’єкти нерухомості. При цьому адаптивне управління ресурсами поєднує проактивне прогнозування з реактивним масштабуванням, що спрямовано на зменшення затримок і підвищення ефективності роботи системи.

Оптимізація й адаптація нейромереж на основі наявних архітектур: методи, виклики та перспективи

Юлія Рябчун — 2025-03-28

У статті представлено комплексне дослідження розробки нейронних мереж на основі наявних архітектур, спрямоване на створення потужних моделей, здатних вирішувати складні завдання машинного навчання, з метою підвищення їх ефективності у вирішенні різноманітних завдань штучного інтелекту. Актуальність дослідження обумовлена зростанням вимог до продуктивності моделей у зв’язку з обмеженнями апаратних ресурсів, необхідністю швидкого реагування на нові виклики й адаптації до специфічних умов використання в реальному часі. Проаналізовано сучасні підходи до модифікації попередньо навчених моделей з метою підвищення їх продуктивності, зменшення обчислювальних витрат та адаптації до нових завдань. Дослідження включає аналіз наявних підходів, виявлення основних викликів при інтеграції оптимізованих нейронних мереж у різні галузі застосування та розроблення рекомендацій щодо покращення їх продуктивності й адаптивності. Результати дослідження уможливлюють не лише класифікувати наявні методи, а й окреслити перспективні напрями розвитку технологій, що сприятимуть створенню більш ефективних та гнучких систем штучного інтелекту. Використовуючи різноманітні методи і підходи, включаючи перенесення навчання (transfer learning), тонке налаштування (fine-tuning) та ансамблеві методи (ensemble methods), ця робота розлядає оптимізацію процесу створення нових нейронних мереж шляхом використання попередньо навчених моделей як основи. Окрему увагу приділено методам перенесення навчання, компресії моделей, квантилізації та пошуку нейромережевих архітектур (NAS). Центральним елементом підходу є розгортання нейронних мереж, побудованих на основі наявних моделей, що дає змогу суттєво скоротити час навчання і підвищити точність нових мереж. Методологія дослідження охоплює збір та підготовку набору даних, нормалізацію даних для забезпечення стабільності й ефективності навчання, а також використання оптимізатора Adam для швидкої та ефективної мінімізації функції втрат. Практична цінність отриманих результатів проявляється в можливості їх застосування для розробки більш енергоефективних рішень у таких галузях, як автономні транспортні засоби, системи обробки природної мови, медична діагностика та інших сферах, де критично важлива швидка адаптація до змінних умов роботи.

Геометричне моделювання безмоментної оболонки заданої форми

Сергій Ковальов — 2025-03-28

У сучасному будівництві й архітектурному проєктуванні дедалі більшої актуальності набувають підходи, спрямовані на оптимізацію конструкцій для зменшення витрат матеріалів без втрати міцності, естетичності та функціональності. Одним із таких підходів є статико-геометричний метод моделювання, який дає змогу проєктувати безмоментні оболонки, що вирізняються відсутністю згинальних моментів під дією власної ваги. Основна мета пропонованого дослідження полягалє у створенні ефективної методики проєктування оболонкових конструкцій із мінімальним використанням матеріалів та забезпеченням їхньої стійкості. У рамках роботи представлено підхід використання дискретних моделей, що апроксимуються площинами. Також представлено алгоритм розрахунку деяких параметрів безмоментних оболонок: координати вузлів дискретної сітки, площі поверхні та зусиль у вузлах. Особливу увагу приділено визначенню оптимальної товщини елементів оболонок, яка забезпечує їхню рівновагу та стійкість до зовнішніх впливів. Для перевірки ефективності методу проведено моделювання оболонок сферичної форми та параболоїда обертання. Використання розробленої методики уможливлює врахувати геометричні особливості та взаємодію елементів конструкції. Результати моделювання демонструють, що запропонований підхід є наочним і є зручним для практичного застосування у сфері будівництва. Виконані розрахунки підтверджують можливість точного визначення параметрів конструкцій та їхньої оптимальної форми для мінімізації матеріальних витрат за рахунок більш точного підбору товщини оболонки. На основі проведених досліджень зроблено висновок, що статико-геометричний метод моделювання має значний потенціал для впровадження в архітектурне проєктування і будівництво. Запропонована методика може бути використана для створення легких, економічно вигідних і екологічно безпечних оболонкових конструкцій. Розроблені підходи відкривають нові перспективи для використання безмоментних оболонок у широкому спектрі інженерних задач.

Моделі і методи штучного інтелекту в процесі виконання будівельно-технічної експертизи

Ігор Босенко — 2025-03-28

Об’єктом дослідження є процес формування висновку будівельно-технічної експертизи системою підтримки процесу відновлення об’єктів нерухомості. Предметом дослідження є моделі і методи штучного інтелекту, що здатні розв’язувати задачу формування експертного висновку щодо категорії технічного стану будівельних конструкцій і об’єктів в цілому. Метою роботи є обґрунтування вибору моделі для розв’язання задачі оцінювання технічного стану об’єктів будівельно-технічної експертизи на основі дослідження моделей і методів штучного інтелекту, що здатні розв’язувати задачу нечіткої класифікації. Для оцінки технічного стану будівельних конструкцій і об’єктів в цілому запропоновано застосовувати дерева рішень з градієнтним прискоренням. Цей метод виправляє помилки попередніх ітерацій і враховує величину різних типів помилок. Показано, що механізм ітеративного навчання дає змогу експертам будівельно-технічної експертизи уточнювати чи доповнювати дані, на основі яких роблять висновки. Коригування висновків ансамблів дерева рішень з градієнтним прискоренням експерти можуть робити відповідно до нормативної бази. Формалізовано вхідні і вихідні дані моделі з урахуванням такого антропогенного фактора, як вплив зброї. Визначено п’ять основних конструктивних елементів, для кожного з яких доцільно навчати ансамблі дерев. Показано функцію втрат, що допомагає приділяти особливу увагу граничним станам будівель і споруд, коли ризик помилки може призвести до повної непридатності або порушення функціонування конструкцій або їхніх елементів. На основі аналізу низки досліджень як предмет подальших досліджень обґрунтовано вибір мультиагентної теорії для забезпечення масштабування і гнучкості системи підтримки процесу відновлення об’єктів нерухомості.

Оптимізація паливних витрат літака цивільної авіації із застосуванням систем IoT

Євгенія Шабала — 2025-03-28

Цивільна авіація має важливе значення для України і світової спільноти в цілому. яка забезпечує глобальну мобільність, пов'язуючи людей, культури та економіки. Щорічно мільярди пасажирів і величезні обсяги вантажів перевозяться повітряними суднами, що робить авіацію критично важливим елементом глобальної економіки. Водночас ефективність експлуатації літаків залишається ключовим завданням для авіакомпаній усього світу, адже авіаційне паливо є найбільшою статтею витрат, яка становить близько 30% загального бюджету перевізників. Сучасні задачі включають не лише необхідність зниження витрат пального, а й досягнення екологічної стійкості, адже авіаційна галузь є значним джерелом викидів вуглекислого газу (CO₂). Вирішення цих проблем потребує інноваційних підходів і впровадження новітніх технологій, які уможливлюють оптимізувати використання палива, покращити експлуатаційні характеристики літаків та мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище. Серед сучасних технологій особливу увагу привертає Інтернет речей (IoT), який дає змогу інтегрувати численні сенсори, системи аналізу даних і алгоритми прогнозування для забезпечення безперервного моніторингу й управління різними компонентами літаків. IoT-технології пропонують унікальні можливості для вдосконалення паливної системи літака, роблячи її не лише більш ефективною, але й інтелектуальною. Для оптимізації паливних витрат літака пропонується модель IoT-системи, яка включає датчики для контролю рівня палива, температури та тиску, контролери для обробки даних і зв’язку з аналітичними платформами, хмарні платформи для аналізу даних за допомогою машинного навчання та комунікаційні протоколи (MQTT, LoRaWAN, 5G) для швидкої передачі інформації. Очікується, що зниження витрат пального на 5% забезпечить значну економію щорічно. Це не лише сприяє підвищенню ефективності експлуатації літаків, а й зменшує екологічне навантаження. Запропонована IoT-система вирішує низку важливих завдань, таких як: скорочення витрат палива, раннє виявлення витоків та несправностей, оптимізація планування польотів і технічного обслуговування, мінімізація впливу людського фактора на управління паливними ресурсами. Отже, інтеграція IoT-систем в авіацію відповідає глобальним трендам сталого розвитку та цифровізації транспортної галузі.

Моделювання стратегічного розвитку територіального партнерства (на прикладі досвіду Польщі)

Ірина Костецька — 2025-03-28

Досліджено особливості і переваги територіального партнерства на основі успішного польського досвіду. Визначено, що вдалим прикладом добровільних об’єднань поміж територіальними одиницями є «Локальні групи діяльності» (ЛГД). Створення таких груп є наслідком впровадження підходу LEADER в рамках програми розвитку сільської місцевості в безпосередній взаємодії зі спільною аграрною та частково з регіональною політикою. Проведено дослідження конкретної ЛГД «Фруктова стежка» і двох її стратегій з різних періодів планування для здійснення незалежного оцінювання їх реалізації. Представлено прогрес у досягненні окремих стратегічних цілей і загальний прогрес гмін-учасниць як перевага і ефективність від входження в об’єднання. Оскільки ЛГД вважаються своєрідним кластером, у подальшому дослідженні використано саме кластерний метод. Згідно з отриманими результами встановлено, що одна із гмін ЛГД розвивається не гармонійно з об’єднанням загалом, чим підтверджує ефективність дослідження. Отже, інтуїтивне приєднання не завжди є виправданим (саме так відбувається створення ЛГД). Запропоновану модель оцінки слід у майбутньому використовувати для визначення доцільності створення наступних ЛГД в Польщі, а в перспективі для майбутніх асоціацій поміж територіальними громадами України. Дослідження зарубіжного досвіду підтверджують, що створення ЛГД та їх достатній розвиток є ключовим фактором структурної перебудови сільського розвитку з метою підвищення конкурентоспроможності територіальних одиниць, регіонів, галузей, економіки країни, а також залучення іноземних інвестицій для сприяння сталому ефективному розвитку сільських територій. Доведено, що майбутній розвиток утворення ЛГД в Україні має ґрунтуватися на певній практиці їх застосування та досвіді вже існуючих асоціацій, які б надавали потенційним учасникам загальне уявлення про ефективність входження до таких структур та успішність їх функціонування.

Інтеграція штучного інтелекту в бази знань управління інноваційними проєктами

Сергій Бушуєв — 2025-03-28

Мета дослідження спрямована на розробку методологічних засад інтеграції штучного інтелекту (ШІ) в бази знань, що використовуються для управління інноваційними проєктами. Мета полягає у підвищенні ефективності управління такими проєктами завдяки використанню можливостей ШІ. Актуальність дослідження пов’язана зі швидким розвитком технологій, зростаюча конкуренція потребує від організацій постійного пошуку нових ідей та ефективних способів їх реалізації. Інтеграція ШІ в управління інноваційними проєктами уможливлює автоматизувати рутинні завдання, покращити прийняття рішень та підвищити ефективність використання ресурсів. Об'єктом дослідження є процеси управління інноваційними проєктами в оточенні штучного інтелекту. Предметом дослідження є моделі, методи та інструменти інтеграції ШІ в бази знань для управління інноваційними проєктами. Для досягнення мети дослідження використано такі методи: аналіз наукової літератури, систематичний огляд, моделювання й експерименти. В результаті дослідження розроблено методологію інтеграції ШІ в бази знань управління інноваційними проєктами. Було визначено ключові технології ШІ, які можуть бути ефективно використані в цьому процесі, такі як машинне навчання, обробка природної мови й аналіз даних. Також розроблено модель, яка описує взаємодію між ШІ та іншими компонентами системи управління проєктами.

Дослідження моделей управління комерційною розробкою ІТ-проєктів в умовах віддалено-працюючої команди

Вадим Зюзюн — 2025-03-28

Ця стаття присвячена аналізу методів управління комерційною розробкою ІТ-проєктів в умовах віддаленої роботи команд. Основною метою є визначення найбільш ефективних підходів до управління проєктами за відсутності фізичної присутності учасників, що особливо актуально через зростання популярності дистанційної роботи. Нині інформаційні технології швидко розвиваються, і комерційна розробка ІТ-проєктів відіграє ключову роль у цій галузі. Завдяки сучасним технологіям і глобалізації дедалі більше команд працює віддалено, що створює як нові можливості, так і певні труднощі. Серед основних викликів для віддалених команд – забезпечення ефективної комунікації, організація координації завдань та збереження мотивації учасників. Також важливо адаптувати традиційні методології, такі як Agile та Scrum, до умов дистанційної роботи, оскільки брак фізичної взаємодії може викликати непорозуміння, зниження продуктивності і підвищення ризиків втрати важливої інформації. У дослідженні проводиться порівняння традиційних і нових підходів до управління. Серед рекомендацій – впровадження платформ для комунікації, таких як Slack або Zoom, що значно спрощують обмін інформацією і координацію. Крім того, для забезпечення командного духу та підтримки продуктивності рекомендується проводити регулярні онлайн-зустрічі як офіційного, так і неформального характеру. Значна увага приділяється також питанням управління ризиками та інформаційної безпеки – віддалений доступ до корпоративних даних потребує додаткових заходів захисту, таких як шифрування інформації та багатофакторна аутентифікація. Дослідження засвідчує, що, попри певні недоліки, віддалена робота за умови впровадження адаптивних та гнучких підходів до управління може забезпечити високий рівень продуктивності. У завершальній частині статті наведено рекомендації з впровадження методик, які виявилися найбільш ефективними для віддалених ІТ-команд. Такий підхід допоможе компаніям залишатися конкурентоспроможними й успішно реалізовувати свої проєкти навіть за умов дистанційної роботи.

Оптимізація руху транспорту в простій мережі за допомогою глибокого навчання з підкріпленням

Володимир Левицький — 2025-03-28

Оптимізація транспортного потоку в міських умовах залишається одним із ключових викликів сучасних досліджень, навіть попри значний обсяг наукових праць, присвячених цій темі. Незважаючи на досягнення, ця проблема все ще не має універсального рішення, яке б ефективно працювало в реальних сценаріях. Однією з основних складностей є опрацювання великого масиву вхідних даних, зокрема даних про дорожній рух, що постійно надходять із датчиків, встановлених по всій міській дорожній мережі. Традиційно, через масштабність завдання, дослідники зосереджувалися на розробці систем із локалізованими агентами. Такі агенти зазвичай управляють трафіком на окремих перехрестях, при цьому їхня координація здійснюється в рамках багатопотокових агентних систем. Однак в сучасних підходах враховується обсяг і складність вхідних даних завдяки застосуванню методів глибокого навчання. Зокрема, пропонується використання алгоритму глибокого детермінованого градієнта політики (DDPG), на основі якого можна обробляти великі вхідні масиви даних. У рамках експериментального дослідження була випробувана проста модель перехрестя, щоб перевірити ефективність підходу. Алгоритм DDPG засвідчив переваги в простій моделі порівняно з Q-learning. DDPG видавав нагороду 3-4 бали в діапазоні, тоді як нагорода Q-learning була в діапазоні 2-4 бали. Для оцінювання продуктивності підходу DDPG порівняно із Q-learning і випадковими таймінгами основним критерієм є середня винагорода за епізод. DDPG і Q-навчання досягають схожих рівнів винагороди, проте DDPG демонструє стабільну конвергенцію (0.04-0.21 бали), тоді як Q-learning залишається нестабільним (0.04-0.43 бали). Дослідження продуктивності внутрішнього епізоду засвідчує, що DDPG досягає покращень переважно ближче до кінця епізоду. Загалом цей алгоритм показав себе успішно для такого сценарію, а отримані результати можуть слугувати основою для подальших удосконалень і застосувань у складніших дорожніх сценаріях.

Стале фінансування проєктів міського розвитку в Україні

Євгенія Бойко — 2025-03-28

Стаття надає комплексне дослідження сталого фінансування в контексті проєктів міського розвитку в Україні. Дослідження цієї теми є важливим, оскільки сучасні міста швидко розвиваються, що вимагає впровадження інноваційних підходів для управління їхнім зростанням та одночасним вирішенням екологічних викликів. Автори підкреслюють важливість сталого фінансування для досягнення цілей сталого розвитку ООН, зокрема цілі 11 "Сталий розвиток міст і громад". Післявоєнне відновлення надає Україні можливість відбудувати свої міста на основі принципів сталого розвитку, відповідно до Європейської зеленої угоди та з метою досягнення кліматичної нейтральності до 2050 р. Ця трансформація потребує інноваційних фінансових стратегій, зокрема сталого фінансування, яке інтегрує екологічні, соціальні та управлінські (ESG) фактори в інвестиційні рішення. Стаття висвітлює основні принципи концепції сталого фінансування й основні категорії фінансових інструментів, які використовуються у транзакціях сталого фінансування. Автори дослідили прогрес сталого фінансування в Україні, зокрема формування і розвиток законодавчої бази, стратегічного планування, фінансових інструментів та інтеграцію ESG-факторів у фінансові рішення. Крім того, стаття обговорює джерела фінансування і механізми сталого розвитку українських міст, зокрема державне та приватне фінансування, міжнародні технічні допомоги та державні програми. Автори також підкреслюють важливість стратегічного планування і координації донорів для досягнення цілей сталого розвитку міст. Основні завдання включають вдосконалення фінансових механізмів, стимулювання приватного капіталу та розроблення реалістичних планів розвитку міст. Загалом стаття робить висновок, що, хоча Україна досягла певного прогресу в розвитку сталого фінансування, ще багато зусиль потрібно докласти для повної інтеграції принципів сталого фінансування у фінансову систему країни. Автори наголошують на необхідності продовження роботи щодо покращення законодавчої бази, підвищення обізнаності, залучення приватних інвесторів, вдосконалення управління ризиками, розвитку цифрових технологій та розширення пільгового фінансування для підтримки сталого розвитку міст в Україні. Подолання цих викликів буде важливим для досягнення сталого розвитку міст і узгодження фінансової системи України з глобальними тенденціями сталого розвитку.

Аналіз проєктного середовища для розробки альтернативних стратегічних рішень методом DIY4Change

Вікторія Хрутьба — 2025-03-28

У демократичній державі громадянське суспільство через свої інститути активно впливає на вироблення владними інституціями політики, контролює їх публічну діяльність, спрямовану на реалізацію виробленої політики, фактично спонукаючи чиновників служити інтересам громадян. Оскільки участь громадян у процесах прийняття рішень є основою функціонування і розвитку справжнього демократичного суспільства. Громадяни частіше сприймають рішення і довіряють своїм представникам, коли відчувають, що мають змогу висловитись під час політичних обговорень щодо важливих питань. Це приводить до необхідності дослідження управлінських процесів під час прийняття управлінських рішень, які виникають під час прийняття альтернативних стратегічних рішень публічної сфери. Виходячи з цього, необхідна дієва методика для напрацювання, аналізу проєктного середовища та прогнозування альтернативних варіантів у процесі розроблення стратегічних рішень. DIY4Change і набір цифрового інструментарію стане ефективним методом для представників органів влади та неурядових організацій з метою посилення участі громадськості в процесах розроблення рішень на всіх рівнях стратегічного планування. Практичним втіленням реалізації методу DIY4Change є спектр інноваційних методик та цифрових інструментів, що їх доповнюють і дають змогу оцінити: потреби та відібрати учасників на захід за критеріями, цифрову компоненту, напрацювання, аналіз та прогнозування варіантів рішень, що можуть бути застосовані як в офлайн-, так і в онлайн-форматі й адаптовані до потреб певної аудиторії та відповідної тематики заходу. У статті представлено імплементацію методики DIY4Change на прикладі інноваційної методики Ради Європи CivicLab, що використовується під час консультацій із суб’єктами публічної сфери і запроваджує стандарти їх проведення в цифровому форматі під час напрацювання пропозицій до плану заходів Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства у Львівській області на 2020 р. Отже, завдяки впровадженню методу DIY4Change та впровадженню цих стандартів у практичних методиках, на заміну формальних рішень приходять ефективні стратегічні рішення. Метод DIY4Change дає змогу проаналізувати проєктне середовище для забезпечення належного процесу напрацювання якісних пропозицій. Це забезпечує ефективну реалізацію процесу прийняття рішень у публічній політиці на національному, регіональному та локальному рівнях.

Хмарні технології управління знаннями в IT-проєктах

Павло Скакун — 2025-03-28

Стаття присвячена дослідженню питань впровадження хмарних технологій управління знаннями в контексті ІТ-проєктів. У сучасних умовах, коли швидка адаптація до змін та ефективне використання інформації стають ключовими чинниками успішної діяльності, використання хмарних технологій набуває особливого значення. Автори акцентують увагу на сутності та змісті хмарних технологій, розкриваючи їх потенціал у підвищенні гнучкості, адаптивності та масштабованості процесів управління знаннями в ІТ-проєктах. Детально розглянуто основні переваги впровадження хмарних технологій, які включають: підвищення ефективності обміну інформацією між учасниками проєкту, зниження витрат на підтримку інформаційної інфраструктури, забезпечення доступності знань у реальному часі та спрощення інтеграції інструментів управління. Водночас автори акцентують увагу на ризиках, що супроводжують використання таких технологій, зокрема на викликах у сфері безпеки даних та конфіденційності інформації. Зазначено, що забезпечення належного рівня кіберзахисту і дотримання нормативних вимог щодо обробки та зберігання інформації є важливими аспектами, які потребують уваги при впровадженні хмарних рішень. Результати дослідження підкреслюють важливість збалансованого підходу до вибору і впровадження хмарних технологій в ІТ-проєктах, що уможливлює мінімізувати ризики та максимально використати переваги цих інновацій.

Метод інтелектуального управління конфігурацією продукту маркетингового проєкту

Олена Руденко — 2025-03-28

У статті обґрунтовано необхідність інноваційного підходу до управління маркетинговими проєктами фармацевтичної галузі. Запропоновано метод інтелектуального управління конфігурацією продукту маркетингового проєкту. Необхідність такого методу зумовлена складністю адаптації жорстко сформованих проєктних завдань до динамічних ринкових умов, до високого рівня невизначеності щодо вимог до нового продукту. Обґрунтовано необхідність використання терміна «конфігурація продукту маркетингового проєкту» саме для врахування динамічних змін. Метою дослідження є створення механізму, який допомагає ефективно управляти конфігурацією продукту маркетингового проєкту, забезпечуючи адаптивність і гнучкість в умовах змінних вимог стейкхолдерів, ринкових потреб та технічних обмежень підприємства. У процесі роботи розроблено підхід, який базується на концепції конфігурації продукту, що включає не лише технічні та функціональні параметри, а й динамічні взаємозв’язки між ними. Результати дослідження демонструють, що запропонований метод інтелектуального управління конфігурацією уможливлює систематизувати і контролювати всі аспекти маркетингового проєкту, починаючи від збирання даних ринку до формування вимог до нового продукту. Використання інтелектуальних інструментів, таких як експертні системи, алгоритми машинного навчання та методи оптимізації, забезпечує точність аналізу і прогнозування ринкових трендів, а також можливість оперативного коригування конфігурації продукту. Система управління конфігурацією включає механізми моніторингу проміжних результатів, інструменти адаптивного управління змінами та критерії оцінки відповідності вимог до нового продукту технічним і виробничим можливостям підприємства. Це дає змогу мінімізувати ризики створення продуктів, які не відповідають очікуванням споживачів або підприємства. Висновки дослідження підтверджують, що розроблений метод дає змогу підвищити ефективність маркетингових проєктів завдяки його адаптивності до змін і точності прогнозів. Запропонований підхід забезпечує інтеграцію динамічних компонентів проєкту, сприяє оптимізації процесу розроблення лікарських засобів і підвищує конкурентоспроможність підприємства на локальному ринку. Метод є універсальним і може бути адаптований для інших галузей, де необхідне управління складними проєктами в умовах невизначеності.

Проєктно-процесне управління організаціями

Ігор Михелєв — 2025-03-28

У сучасних турбулентних умовах існування бізнес-середовища, які визначаються глобалізацією економіки, зростанням рівня конкуренції, динамічними змінами, що пов’язані з інноваційними технологіями, організації стикаються з проблемою швидкої адаптації до нових викликів. Стаття присвячена аналізу проєктного та процесного підходів в управлінні організаціями з акцентом на їхні переваги і можливості їх інтеграції задля досягнення ефективності й адаптивності бізнесу. На основі аналізу наукових досліджень і публікацій відмічено, що проєктний підхід фокусується на реалізації короткострокових та чітко визначених завдань, тоді як процесний підхід зорієнтований на постійну оптимізацію діяльності через удосконалення операційних процесів. Розглянуто основні переваги й обмеження кожного підходу, а також акцентовано увагу на потенційних можливостях від їх взаємодії. Для наочності у статті наведено порівняльну таблицю, яка чітко відображає основні аспекти кожного підходу. Інтеграція проєктного і процесного підходів уможливлює організаціям поєднати переваги обох підходів, що забезпечує адаптивність до швидкозмінюваного середовища, підвищення результативності управлінських процесів та успішності проєктів, зберігаючи стабільність і ефективність у повсякденних процесах. Результати дослідження ілюструють, що комбіноване використання процесного та проєктного підходів забезпечує синергетичний ефект і створює умови для гнучкого й ефективного управління в умовах сучасної конкуренції.

Аналіз стандартів управління ризиками та їх використання в ІТ-проєктах

Антон Максимов — 2025-03-28

Управління ризиками є важливим аспектом успішної реалізації проєктів у сфері інформаційних технологій, оскільки ІТ-проєкти схильні до високого рівня невизначеності та складності. Недостатній рівень управління ризиками може призвести до суттєвих втрат, перевищення бюджету, затримок у термінах реалізації проєктів та зниження якості кінцевого продукту. У зв’язку з цим виникає потреба у застосуванні надійних стандартів, які б забезпечили ефективне виявлення, аналіз і моніторинг ризиків протягом усього життєвого циклу ІТ-проєкту. У дослідженні представлено взаємозв’язок між стандартами, методологіями та методами управління ризиками в проєктах. Також у межах дослідження здійснено порівняння стандартів управління ризиками ISO 31000, ISO 27001, PMBOK, NIST SP 800-53 за ключовими параметрами, такими як: сфера застосування, процеси управління ризиками, підходи до ідентифікації та оцінки ризиків, а також рівень гнучкості та можливість адаптації під конкретні проєкти. Проаналізовано переваги і недоліки сучасних стандартів управління ризиками в ІТ-проєктах, що відображено за допомогою діаграм. У результаті дослідження встановлено, що стандарт ISO 31000 і PMBOK підходять для широкого кола ІТ-проєктів завдяки своїм гнучким підходам до управління ризиками та чітким методологічним рекомендаціям. Водночас стандарт NIST SP 800-53 більше орієнтований на кібербезпеку і детальніше розглядає ризики інформаційної безпеки, що робить його корисним для проєктів у цій галузі. Для ефективного управління ризиками в ІТ-проєктах слід використовувати комплексний підхід, що включає адаптацію елементів різних стандартів. Поєднання гнучких і детальних рекомендацій дає змогу розробити надійну стратегію для зменшення ймовірності та впливу ризиків на проєкт, забезпечуючи, тим самим, його успішну реалізацію. У висновках зазначено, що стандарт ISO 31000 є найбільш адаптивним з проаналізованих стандартів, оскільки на початкових етапах його впровадження він легше інтегрується в наявні системи. Отже, цей стандарт може слугувати основою для подальшого впровадження інших стандартів, які будуть доповнювати один одного завдяки наявності різногалузевих норм у рамках ISO.

Підвищення гнучкості розробки програмного забезпечення агентно-орієнтованими системами трансформації звуку

Євгенія Катаєва — 2025-03-28

У статті представлено комплексне дослідження, присвячене інноваційній інтеграції агентно-орієнтованих систем перетворення звукових повідомлень у процесы використання Agile-підходу. Визначено ключові переваги такого підходу, серед яких гнучкість, адаптивність і можливість швидкого реагування на зміни вимог. Сучасні методики розробки програмного забезпечення потребують ефективних комунікаційних інструментів, і системи перетворення звукових повідомлень відіграють у цьому процесі важливу роль, оскільки забезпечують безперервний обмін інформацією між учасниками проєкту. Досліджено критичну роль Agile-методології в сучасних процесах розроблення програмного забезпечення. Основний акцент зроблено на ітеративних кроках, що уможливлюють поступово вдосконалювати систему, а також на активній співпраці між розробниками і кінцевими користувачами. Agile-підхід забезпечує безперервний зворотний зв'язок, що сприяє швидкому впровадженню змін та покращенню функціональності програмних рішень. Це особливо важливо в умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій, коли гнучкість і швидкість адаптації стають ключовими факторами успіху проєкту. Аналіз систем перетворення звукових повідомлень засвідчив, що вони сприяють ефективній комунікації між учасниками проєкту. Такі системи дають змогу оперативно отримувати зворотний зв'язок, що є критично важливим у динамічному середовищі розробки. Окрім цього, вони допомагають уникнути можливих непорозумінь, що можуть виникнути через неузгодженість текстових або графічних інтерфейсів. Завдяки чіткій передачі інформації між учасниками процесу підвищується загальна ефективність команди та продуктивність проєкту. Крім того, автоматизація комунікаційних процесів зменшує ризик людських помилок і покращує якість прийнятих рішень, що допомагає командам швидше адаптуватися до нових викликів. Особливу увагу в статті приділено агент-орієнтованому підходу до розробки системи перетворення звукових повідомлень. Використання агентів уможливлює автоматизувати багато рутинних процесів, зменшуючи навантаження на розробників та підвищуючи продуктивність. Крім того, агентно-орієнтована архітектура сприяє кращій масштабованості системи, що уможливлює адаптувати її до змінних умов роботи та розширення функціоналу. Застосування штучного інтелекту в таких системах може ще більше підвищити їхню ефективність, роблячи процеси комунікації більш інтуїтивними та швидкими. Використання машинного навчання дає змогу системі самостійно покращувати свої алгоритми взаємодії, що підвищує загальну якість передачі інформації. У висновках підкреслюється значення агентно-орієнтованих підходів у сучасній Agile-розробці. Еволюція інформаційних технологій вимагає вдосконалення методів комунікації та автоматизації процесів, і агентні системи є одним із найперспективніших напрямів у цьому контексті. Інтеграція таких систем у фреймворки Agile допомагає оптимізувати витрати ресурсів, підвищити гнучкість розробки та забезпечити ефективну взаємодію між учасниками проєкту. Це відкриває нові можливості для покращення якості програмного забезпечення та його відповідності вимогам сучасного ринку. Дослідження демонструє, що подальший розвиток таких технологій здатний суттєво покращити ефективність розробки програмного забезпечення, зробити його більш адаптивним до потреб користувачів і підвищити конкурентоспроможність IT-рішень. У перспективі подальше вдосконалення агентно-орієнтованих систем може суттєво змінити підхід до розробки програмного забезпечення, зробивши його ще більш ефективним та орієнтованим на швидку адаптацію до вимог ринку.

Систематичний підхід у створенні інноваційних проєктів і продуктів на основі застосувань штучного інтелекту

Денис Бушуєв — 2025-03-28

Сучасний світ характеризується високою мінливістю, невизначеністю, складністю та неоднозначністю (BANI – Brittle, Anxious, Nonlinear, Incomprehensible). В умовах BANI-середовища традиційні підходи до створення інноваційних проєктів і продуктів часто виявляються неефективними. Штучний інтелект (ШІ) має потенціал стати ключовим фактором успіху в BANI-світі, але його застосування потребує системного підходу, який враховує особливості цього середовища. Актуальність цієї теми зумовлена тим, що BANI-середовище стає все більш поширеним, і компанії, які не зможуть адаптуватися до нього, ризикують втратити конкурентоспроможність. Застосування ШІ може допомогти компаніям приймати більш обґрунтовані рішення, прогнозувати зміни та швидко реагувати на них. Метою дослідження є розроблення та обґрунтування систематичного підходу до створення інноваційних проєктів і продуктів на основі застосувань ШІ в BANI-середовищі. У процесі дослідження використано методи системного аналізу, моделювання, а також методи експертного оцінювання. У статті запропоновано систематичний підхід до створення інноваційних проєктів і продуктів на основі застосувань ШІ в BANI-середовищі, який включає такі етапи: аналіз BANI-контексту, формулювання адаптивних цілей, вибір гнучких технологій ШІ, розроблення і тестування прототипу, безперервне навчання й адаптація. Запропонований систематичний підхід до створення інноваційних проєктів і продуктів на основі застосувань ШІ в BANI-середовищі дає змогу компаніям успішно функціонувати в умовах високої мінливості, невизначеності, складності та неоднозначності. Побудовані концептуальна та математичні моделі застосування систематичного підходу до створення інноваційних продуктів і проєктів на основі ШІ у BANI-оточенні. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами й організаціями, які планують розроблення та впровадження проєктів на основі ШІ в BANI-середовищі.

Аналіз трендів «зеленого підприємництва» та формування на їх основі «зеленого підходу» в управлінні проєктами енергоефективності

Олена Веренич — 2025-03-28

У статті проведено аналіз методологій і стандартів з проєктного менеджменту (зокрема PMBOK, P2M, Agile) у контексті моделей і методів, які можна використати для створення підходу «зеленого» проєктного менеджменту. З іншого боку, проведено аналіз концепту «зеленого» підприємництва і його принципів. На цій основі у подальший розвиток підходу «зеленого підприємництва» запропоновано сім принципів «зеленого» управління проєктами (проєкти мають створювати екологічні продукти, товари та послуги; забезпечувати максимально можливе використання екологічних матеріалів і дотримуватися прагнення поступового збільшення екологічності продуктів; реалізація проєктної діяльності сприяє створенню і розвитку «зеленої економіки» у державі; проєктно-орієнтовані компанії переважно реалізують соціально відповідальні проєкти із трендом до збільшення їх частини у портфелі проєктів компанії; соціальна відповідальність має бути як корпоративною, так і особистою). Проєкти підвищення енергоефективності визначено як окремий випадок «зелених» проєктів і як об’єкт наукового дослідження. Запропоновано модель класифікації проєктів енергоефективності у подальший розвиток таких класифікацій у вигляді 11 ознак класифікації та різновидів проєктів у межах кожної ознаки (за продуктом проєкту, за використанням штучного інтелекту, за галуззю застосування, за використанням принципів «зеленого» підприємництва, за методологією управління проєктом, за складністю, за типом команди управління проєктом, за моделями енергоефективності, за ступенем інноваційності, за географічною розподіленістю, за можливістю масштабування). Також ідентифіковано чотири кластери розвитку «зеленого» проєктного менеджменту, в межах яких пропонується реалізовувати подальші дослідження: «зелені» проєкти, «зелені» методології управління проєктами, «зелені» команди, «зелені» інструменти управління. Проведено характеристику кожного такого кластера. Запропоновано модель доповнення моделі класифікації систем проєктного менеджменту (у її подальший розвиток), в якій сформульовано додаткові ознаки класифікації систем «зеленого» проєктного менеджменту – у вигляді п’яти додаткових ознак і різновидів проєктів у межах кожної ознаки класифікації. Запропоновано модель складових «зеленого» проєктного менеджменту, яка містить чотири складові: класичний проєктний менеджмент, гнучкий (Agile) проєктний менеджмент, концепція Lean production та «зелена» спільнота. А також множинну модель системи «зеленого» проєктного менеджменту у вигляді формальної сімки. Проведено SWOT-аналіз сформульованого підходу «зеленого» проєктного менеджменту, виокремлено його сильні і слабкі сторони, а також можливості і загрози, що можуть виникнути під час його використання. Зроблено висновок щодо потенційної ефективності такого підходу. Сформульовано галузі подальших досліджень у вибраному напрямі. Сформульовано висновки з проведених досліджень.

Процеси доступу систем автоматизованого проєктування в хмарні сервіси

Олег Строгуш — 2025-03-28

У роботі розглянуто різні аспекти впровадження хмарних технологій у системах автоматизованого проєктування. Проведено детальний аналіз наявних систем автоматизованого проєктування, їх властивостей та можливостей інтеграції з хмарними сервісами. Основну увагу приділено перевагам хмарних технологій, таким як відсутність необхідності установки програмного забезпечення, доступність з будь-якого пристрою та можливість спільної роботи над проєктами. Це уможливлює значно зменшити витрати на технічне обслуговування та оновлення програмного забезпечення. Крім того, доступність з будь-якого пристрою робить хмарні технології зручними для користувачів, які можуть працювати над проєктами з будь-якого місця, маючи доступ до Інтернету. Проаналізовано наявні технології хмарних обчислень, їх класифікацію та тенденції розвитку. Зокрема, розглянуто різні моделі хмарних обчислень, такі як інфраструктура як послуга, платформа як послуга та програмне забезпечення як послуга. Кожна з цих моделей має свої особливості і переваги, які можуть бути використані у САПР. У роботі також досліджено системи автоматизованого проєктування, що використовують хмарні сервіси, створення методик розподілу обчислювальних ресурсів та взаємодію з хмарними сервісами. Важливою складовою є розробка методів ефективного розподілу обчислювальних ресурсів між користувачами, що уможливлює оптимізувати використання хмарних потужностей і знизити витрати на їх експлуатацію. Також розглянуто вплив хмарних технологій на швидкість виконання інженерних розрахунків і моделювання складних конструкцій. Враховано важливість безпеки даних у хмарних середовищах, адже це є одним із ключових викликів під час впровадження хмарних сервісів у проєктні процеси. Додатково розглянуто вплив хмарних обчислень на колаборативну роботу в середовищах проєктування. Інженери та проєктувальники можуть у реальному часі обмінюватися даними, редагувати моделі та спільно аналізувати результати, що значно прискорює розроблення. Використання штучного інтелекту і машинного навчання у хмарних сервісах також є перспективним напрямом, що дає змогу автоматизувати рутинні процеси, підвищуючи ефективність роботи користувачів. Крім того, вивчено економічний аспект впровадження хмарних технологій, оскільки вони дають змогу значно знизити витрати на апаратне забезпечення та енергоспоживання. У висновках роботи підкреслено значення інтеграції САПР з хмарними технологіями для підвищення ефективності проєктування. Хмарні технології не лише підвищують доступність інструментів проєктування, а й сприяють покращенню співпраці між інженерами та проєктувальниками. У сучасному інженерному і проєктному середовищі це стає ключовим фактором для успішної реалізації проєктів. Інтеграція хмарних технологій у САПР допомагає розв’язувати численні задачі, пов'язані з проєктуванням, з меншою витратою ресурсів та часу. Це сприяє загальному підвищенню продуктивності праці та якості виконуваних проєктів. Отже, хмарні технології стають невід'ємною частиною сучасних систем автоматизованого проєктування, відкриваючи нові горизонти для інженерії та проєктування, зокрема у сферах машинобудування, архітектури та електроніки. Зростаюча популярність хмарних технологій у САПР свідчить про їхню ефективність і перспективність, що робить їх важливим напрямом подальших досліджень та вдосконалення.

Стан перевезення небезпечних вантажів в Україні в сучасних умовах

Сергій Сахно — 2025-03-28

У публікації представлено результати аналізу перевезення небезпечних вантажів в умовах сьогодення. Мета роботи – провести оцінювання стану перевезення небезпечних вантажів та проаналізувати проблеми і ризики, які виникають під час перевезення небезпечних вантажів в умовах сьогодення. Стаття містить аналіз результатів дослідження ринку перевезень вантажів. Перевезення небезпечних вантажів є складною і важливою галуззю транспортування, яка потребує уважного вивчення й управління. У дослідженні проаналізовано сучасний стан і проблеми перевезення небезпечних вантажів в Україні. Зокрема, розглянуто правила і маршрутизацію вантажопотоків, вплив військових конфліктів на транспортування, технології та техніки захисту навколишнього середовища. Дослідження також звертає увагу на міжнародний контекст перевезення небезпечних вантажів і роль транспортної логістики в забезпеченні безпеки. Висновки допомагають краще зрозуміти сучасні виклики і можливості у сфері перевезення небезпечних вантажів та визначити напрями подальших досліджень і удосконалення системи управління транспортними ризиками. Умови військових дій підвищують попит на небезпечні вантажі, що стає необхідним як для цивільного, так і для військового застосування. Це призводить до збільшення кількості перевезень небезпечних вантажів, а отже, зростання ризиків транспортування. З початку війни логістика перевезень пального в Україні зазнала значних змін, зосереджуючись на імпорті з країн Європи та переорієнтації. Загалом ризики перевезення небезпечних вантажів досягли максимуму в умовах війни, викликаючи проблеми як екологічного, так і економічного характеру, які потребують комплексного підходу та виважених рішень. Перевезення палива, як небезпечного вантажу, регулюються законодавством України та міжнародними угодами. Проблеми у цій сфері включають екологічні аспекти, економічні труднощі, стан рухомого складу, ризики дефіциту пального під час війни, проблеми з кадрами та блокади кордонів. Наприклад, застарілі цистерни, збільшення парку бензовозів та зростання ціни пального створюють екологічні й економічні труднощі. Стан рухомого складу, включаючи технічні несправності, призводить до збільшення ДТП. Вирішення проблем під час перевезення небезпечних вантажів вимагають комплексного підходу і дотримання відповідного законодавства для забезпечення безпеки й ефективності цього процесу. Наукові дослідження в цій галузі допомагають виявляти і вирішувати проблеми, що виникають під час перевезень небезпечних вантажів, та розвивати стратегії для зменшення ризиків і покращення інфраструктури.

Арт-медіація як метод управління ризиками команд творчих проєктів в умовах невизначеності

Ірина Рибалко — 2025-03-28

У статті авторами розглянуто і представлено теоретичні аспекти застосування арт-медіації у галузі культури і мистецтв, її роль та значення для взаємодії культурних інституцій з різними соціальними групами. Запропоновано погляд на арт-медіацію в цій сфері з позиції її безпосереднього призначення – вирішення конфліктів та спірних ситуацій в колективах закладів культури і командах творчих проєктів. Розглянуто і проаналізовано підходи в роботі корпоративного психолога і меідатора, в результаті чого розроблено матрицю розподілу функцій між корпоративним психологом та медіатором. На підставі проведеного аналізу авторами викладено аргументацію доцільності й необхідності застосування підходів арт-медіації в організаціях творчої сфери загалом та в арт-проєктах зокрема. При цьому автори не зменшують значення роботи корпоративного психолога, а розглядають можливість поєднання цих двох ролей у разі такої можливості для закладу культури. Розроблено й описано шестиетапний метод управління ризиками команд творчих проєктів в умовах невизначеності, що передбачає залучення арт-медіатора до реалізації таких проєктів. Визначено кваліфікаційні умови арт-медіатора, який в обов’язковому порядку повинен мати базову освіту з психології, пройти навчання з медіації та бути обізнаним у мистецькій сфері. Зокрема в тій області, де він планує свою діяльність з арт-медіації. Цей метод спрямований на зменшення напруги, покращення співпраці та підвищення рівня працездатності, як індивідуальної, так і колективної, вирішення спірних питань і конфліктів шляхом компромісу, не допускаючи руйнівних наслідків для арт-проєкту. Загалом робота сприятиме підвищенню ефективності реалізації арт-проєктів. Авторами підкреслено важливість ролі арт-медіатора як ключового елемента для створення здорової робочої атмосфери та успішної роботи команд над проєктами творчої сфери.

Особливості управління комунікаціями із зацікавленими сторонами в природоохоронних проєктах у межах сучасного міста

Людмила Маркіна — 2025-03-28

Трансформація України в новий європейський простір і підвищення вимог до рівня та якості проєктних підходів до вирішення екологічних проблем та природоохоронних завдань вимагають ефективного управління комунікаціями між всіма зацікавленими сторонами й учасниками команд проєкту на всіх стадіях його життєвого циклу. Особливий інтерес викликають природоохоронні проєкти, які реалізуються в умовах сучасного міста та потребують взаємодії великої кількості стейкхолдерів. У статті розглянуто приклад формування моделі управління комунікаціями в природоохоронних проєктах у Національному природному парку «Голосіївський», досліджено особливості управління комунікаціями із зацікавленими сторонами в природоохоронних проєктах цього парку та наведено приклади ефективної комунікації і співпраці Національного природного парку «Голосіївський» із зацікавленими сторонами. До розроблення та впровадження природоохоронних проєктів і програм необхідно долучати значну кількість стейкхолдерів із різними інтересами та мотивацією, які можуть виступати на спільних науково-технічних радах, дискусійних панелях тощо. Відповідно виконання своїх завдань парковими екосистемами вимагає налагодження комунікацій, що прямо залежить від співпраці із різними зацікавленими сторонами. Для максимізації потенціалу природоохоронної території, врахування інтересів усіх стейкхолдерів та досягнення сталості в управлінні територією вкрай важливо сформувати і підтримувати якісну комунікацію. Враховуючи законодавчо обумовлену необхідність у створенні одного з основних установчих документів об’єкта природно-заповідного фонду України – Проєкту організації території, може виникнути потреба у розробці спеціалізованого менеджмент-плану комунікації усіх стейкхолдерів для досягнення сталих цілей із урахуванням інтересів сторін та отримання вигоди на рівних правах. Такий менеджмент-план може бути сформований як портфель реалізованих проєктів та пакет проєктів, що плануються до спільної реалізації.

Процес підтримки прийняття рішення для налаштування Apache Kafka-продюсера

Ольга Соловей — 2025-03-28

Предметом статті є методи підтримки прийняття рішень щодо визначення конфігурації Apache Kafka-кластера для забезпечення високої пропускної здатності повідомлень від Kafka-продюсера до Kafka-споживача, що є однією з ключових вимог для інформаційних технологій управління різнорідними даними проєктів міського будівництва. Метою роботи є розробка процесу підтримки прийняття рішень щодо визначення кількості розділів в Apache Kafka-топіку на основі аналізу чутливості в дискретній мережі Байєса. Процес пропонує рекомендації стосовно метрик продуктивності Apache Kafka-продюсера та їх інтервальних значень, які слід враховувати під час визначення кількості розділів. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішені завдання: огляд і аналіз наявних формальних методів для визначення кількості розділів в Apache Kafka-топіку та визначення причин, через які ці методи можуть бути менш ефективними; розроблення структури мережі Байєса для включення в процес підтримки прийняття рішень щодо визначення кількості розділів у Apache Kafka-топіку; визначення математичних методів для обчислення параметрів мережі Байєса та кількісної оцінки чутливості апостеріорної ймовірності цільової функції до зміни значень параметрів мережі; оцінка запропонованого процесу на основі результатів перевірочних тестувань; аналіз діаграм метелика для ранжування параметрів мережі Байєса за силою впливу на цільову змінну. Для реалізації поставлених завдань використовувалися методи з теорій: ймовірності та статистики, системного аналізу, штучного інтелекту, інформаційних технологій. На основі отриманих результатів перевірочних тестувань запропонованого процесу доведено здатність використання процесу для формування рекомендацій щодо визначення розділів у Kafka-топіку. Крім того, запропонований процес визначає метрики продуктивності Apache Kafka-продюсера, значення яких слід постійно спостерігати для забезпечення продуктивності Kafka-продюсера після розгортання інформаційної технології, яка включає Kafka-кластер. Визначена на основі сформованих рекомендацій конфігурація Kafka-топіку зменшить ймовірність виникнення сценаріїв, коли ці конфігурації переглядаються після розгортання інформаційної системи, що призводить до ризику порушення порогу доступності даних.

Оптимізація моделей машинного навчання для оцінки ризику поширення туберкульозу

Дмитро Господарчук — 2025-03-28

Туберкульоз (ТБ) залишається однією з найактуальніших проблем охорони здоров’я, особливо в країнах, що розвиваються. Високий рівень захворюваності та поширення мультирезистентних штамів Mycobacterium tuberculosis створюють значні виклики для сучасної медицини. Індія є однією з держав із найбільшим тягарем ТБ, тому оптимізація методів прогнозування поширення хвороби є надзвичайно важливою для ефективного впровадження заходів профілактики і лікування. Застосування методів машинного навчання (ML) дає можливість автоматизувати аналіз великих обсягів даних та виявляти ключові фактори ризику. Метою цього дослідження є розроблення ефективних моделей машинного навчання для оцінки ризику поширення ТБ в Індії на основі соціально-економічних, демографічних і медичних факторів. Для аналізу було використано набір даних, що містить 148 записів за період 2019–2022 рр., розбитих за штатами Індії. До основних змінних належить кількість виявлених випадків ТБ, показники успішності лікування, рівень смертності серед хворих, а також статус вживання тютюну й алкоголю серед пацієнтів. Дослідження включало попередню обробку даних, кореляційний аналіз та застосування методів машинного навчання. Було протестовано кілька моделей: лінійну регресію, регуляризовані моделі (Lasso та Ridge), метод опорних векторів (SVM), метод найближчих сусідів (KNN), випадковий ліс та дерево рішень. Аналіз засвідчив, що найкращу точність має модель SVM із оптимізованими параметрами, що продемонструвала найвищий коефіцієнт детермінації та найнижчу середньоквадратичну помилку. Порівняння інших моделей виявило значні переваги SVM над лінійною регресією та деревом рішень, які показали низьку узагальнюючу здатність. Визначення найбільш вагомих факторів у прогнозуванні поширення ТБ здійснено за допомогою методу Permutation Importance. Найбільший вплив мали такі фактори: географічне розташування (штат), кількість зареєстрованих випадків ТБ серед дітей, кількість жінок із ТБ, рівень смертності серед пацієнтів та інфраструктура для лікування лікарсько-стійкого ТБ. Виявлено, що соціальні фактори, такі як рівень споживання тютюну й алкоголю серед пацієнтів, також впливають на поширення хвороби, проте їхній внесок є менш значущим. Дослідження підтвердило ефективність застосування методів машинного навчання для прогнозування поширення туберкульозу. Оптимізована модель SVM забезпечила найкращі показники точності й узагальнюючої здатності. Аналіз вагомості факторів засвідчив, що найбільший вплив на поширення хвороби мають регіональні особливості, демографічні показники та рівень смертності. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення стратегій боротьби з ТБ, зокрема через цільове впровадження заходів у регіонах з високими ризиками. Використання ML-методів дає змогу покращити ефективність контролю над захворюванням, що є важливим кроком у глобальній боротьбі з туберкульозом.

Метод аналізу характеристик проєкту

Ігор Березуцький — 2025-03-28

Методології управління проєктами відіграють вирішальну роль у визначенні успіху чи провалу проєкту. Вибір невідповідної методології може призвести до неефективності, перевищення бюджету, затримок і навіть повного провалу проєкту. У цій статті досліджується взаємозв’язок між провалом проєкту та неправильним вибором методології управління проєктом за допомогою структурованого опитування, проведеного серед керівників проєктів, які мають безпосередній досвід роботи з минулими проєктами. Дослідження спрямоване на кількісну оцінку впливу вибору методології на різні результати проєкту, включаючи залучення зацікавлених сторін, ідентифікацію ризиків та ефективність стратегій пом’якшення. Опитування ретельно розроблено для збору вичерпних даних щодо характеристик минулих проєктів, включаючи розмір проєкту, складність, галузь, склад команди та частоту змін методології. Він також досліджує причини вибору методології, обґрунтування змін методології та вплив цих рішень на кінцеві результати проєкту. Зосереджуючись як на успішних, так і на невдалих проєктах, дослідження визначає загальні фактори ризику й оцінює, як конкретні методології сприяли або пом’якшували ці ризики. Ключовим аспектом аналізу є використання статистичних розрахунків для оцінки показників невдач і успішності проєкту, доступності ресурсів, залучення зацікавлених сторін і ступеня, до якого неправильна методологія впливає на результати проєкту. Використовуючи такі формули, як рівень успіху проєкту, залучення зацікавлених сторін, доступність ресурсів, початкова методологія, яка використовувалася, неправильна методологія, співвідношення між невдачею проєкту та неправильною методологією, найбільш виправлені та невиправлені ризики, кореляція між частотою моніторингу ризиків і невдачею проєкту, кореляція між складом команди та невдачею проєкту та кореляція між складністю проєкту та невдачею. Цей підхід уможливлює об’єктивно оцінити ступінь кореляції неправильних методологій із невдачами проєкту і висвітлення шаблонів. ризиків, які найчастіше усуваються або залишаються невирішеними. Результати цього дослідження запропонують практичну інформацію для керівників проєктів і організацій, допомагаючи їм приймати більш обґрунтовані рішення при виборі методології. Розуміючи взаємозв’язок між вибором методології та результатами проєкту, організації можуть прийняти найкращі практики, щоб мінімізувати ризики проєкту, підвищити рівень успіху проєкту та забезпечити більшу відповідність між вибраною методологією та унікальними потребами кожного проєкту. Крім того, статистичну основу дослідження можна застосувати в майбутніх дослідженнях для подальшого вдосконалення аналізу ефективності методології управління проєктами.

Аналіз особливостей побудови системи організації і проведення конкурсів наукових робіт студентів

Ірина Доманецька — 2025-03-28

В умовах сучасного розвитку науки і освіти організація конкурсів наукових робіт є важливим інструментом підтримки студентської наукової діяльності та стимулювання молодих дослідників до розроблення нових ідей і рішень. Проте традиційні підходи до проведення таких конкурсів часто є обтяжливими і потребують значних зусиль з боку організаторів. У зв'язку з цим виникає потреба у створенні автоматизованих систем, які можуть забезпечити ефективність, прозорість і об'єктивність усіх етапів організації та проведення конкурсів. Метою цього дослідження є виявлення у функціоналі системи організації та проведення конкурсу наукових робіт класифікаційних ознак класичних автоматизованих систем. У процесі дослідження було проаналізовано функціонал п'яти типів автоматизованих систем: системи електронного документообігу, інформаційні системи організації подій, системи підтримки прийняття рішень, системи аналізу даних та інтелектуальні системи. Результати засвідчили, що повноцінний функціонал цих систем, об`єднаний в рамках системи організації та проведення конкурсів, призводить до дублювання певних функцій. Результати дослідження свідчать, що інтеграція оригінальних функцій різних типів автоматизованих систем у комплексну платформу функцій з усуненням дублювання уможливить значно оптимізувати процеси організації конкурсів наукових робіт. Це сприятиме зниженню адміністративного навантаження, підвищенню якості оцінювання та забезпеченню прозорості всіх етапів конкурсу. Висновки дослідження підкреслюють важливість модульності і масштабованості майбутньої системи, що дасть змогу легко адаптувати її до змінних вимог і забезпечити довгострокову ефективність. Отже, створення комплексної автоматизованої системи для проведення конкурсів наукових робіт є необхідним кроком для підвищення ефективності й об'єктивності цього процесу. Така система стане важливим інструментом підтримки наукової діяльності студентів, сприятиме розвитку їхніх дослідницьких навичок та стимулюватиме інноваційний підхід до вирішення наукових проблем.

Формалізований вимір девелопером стану готовності стейкхолдерів до виконання договірних зобов’язань у проєктах будівництва

Михайло Малихін — 2025-03-28

Ефективне управління зацікавленими сторонами є ключовим елементом для успішної реалізації будівельних проєктів. Відсутність прозорого механізму оцінки готовності зацікавлених сторін може призвести до затримок, непорозумінь та конфліктів, що негативно вплине на виконання проєкту. Формальні показники готовності зацікавлених сторін базуються на кількісному та якісному аналізі різних параметрів, які дають змогу девелоперам мінімізувати ризики невиконання договірних зобов'язань. До таких параметрів належать фінансова стабільність, технічна компетентність, наявність ресурсів та рівень організаційної готовності кожного із стейкхолдерів. Створення моделі професійного оцінювання дає змогу систематизувати процес аналізу та моніторингу стейкхолдерів будівництва на різних етапах реалізації проєкту. Методологія спрямована на мінімізацію впливу людського фактору в оцінці готовності стейкхолдерів, забезпечення об'єктивності та прозорості процесу. Крім того, формалізований підхід допомагає виявити потенційні проблеми на ранній стадії і сприяє їх своєчасному вирішенню шляхом перерозподілу ресурсів, коригування графіків робіт та внесення змін до планів залучення зацікавлених сторін. Особливу увагу слід приділити інструментам моніторингу й управління, таким як автоматизовані системи управління будівництвом на основі цифрових технологій. Такі системи уможливлюють проводити безперервний аналіз готовності зацікавлених сторін у режимі реального часу і дають можливість розробникам швидко реагувати на зміни та відхилення від початкового плану. Такі системи можуть включати програмні продукти на основі BIM, які можуть інтегрувати дані з різних джерел і контролювати всі аспекти будівництва, включаючи фінансові, технічні й організаційні фактори. Крім того, формальне вимірювання готовності зацікавлених сторін також враховує правові і регуляторні міркування, оскільки будь-яка затримка або порушення контракту може призвести до юридичних наслідків. У цьому контексті суворе дотримання договірних умов і здатність передбачати потенційні ризики є ключовими елементами ефективної управлінської стратегії для девелоперів. Отже, впровадження формалізованого підходу до оцінки готовності зацікавлених сторін значно підвищує ймовірність успішної реалізації будівельних проєктів і забезпечує виконання договірних зобов'язань вчасно та в межах узгодженого бюджету. Системний підхід до аналізу і управління допомагає девелоперам не тільки мінімізувати ризики, а й забезпечити більш гармонійну взаємодію між усіма учасниками будівельного процесу, а отже, підвищити загальну ефективність і прибутковість проєкту.