Управління розвитком складних систем

Дистанційні дані в процесі реставрації пам’яток архітектури

Світлана Даншина — 2024-09-27

Аналіз статистичних даних підтверджує, що збереження культурної спадщини – це не лише питання національної автентичності, це завдання, вдале вирішення якого сприяє економічному добробуту та конкурентній перевазі країни в світі. Отже, метою дослідження є підвищення ефективності процесу реставрації пам’яток архітектури шляхом застосування сучасних засобів збирання й опрацювання інформації про їхній стан. Відбудова, реставрація й утримання об’єктів культурної спадщини потребують значних коштів, зменшення яких можливе з використанням сучасних досягнень науки і техніки. Тому, на етапі розроблення планів реконструкції та реставрації перспективним стає створення систем моніторингу за станом об’єктів культурної спадщини, наприклад інтерактивних мап із застосуванням сучасних ГІС-інструментів. Розроблено Data Flow Diagram як графічну модель інформаційного процесу, яка узагальнює і формалізує процедуру інтеграції розрізнених даних, отриманих з різних джерел, до загальної бази даних пам’яток історії, археології та архітектури під час створення мапи. Наведено приклад практичної реалізації розробленої моделі – фрагмент інтерактивної мапи пам’яток історії, археології та архітектури Харківської області, яка широко застосовує дистанційні дані і спирається на дані, отримані на засадах краудсорсингу. Узагальнюючи вимоги чинного законодавства у сфері реставрації пам’яток архітектури, визначено і проаналізовано етапи, де є можливими полегшення та пришвидшення процесу створення проєкту реставрації шляхом застосування тут даних дистанційного зондування та ГІС. Спираючись на досвід їх використання, показано, на яких роботах, за рахунок яких даних з’являється можливість підвищити якість проєктної документації, мінімізувати кількість виїздів спеціалістів на об’єкт реставрації, пришвидшити створення основних креслень.

Метод визначення часових характеристик систем реального часу

Іван Юрович — 2024-09-27

Системи реального часу широко розповсюджені і активно впроваджуються у передових розробках багатьох галузей, від медицини до космічної промисловості. Дослідження і моделювання систем реального часу є важливою задачею на етапі проєктування системи, адже воно дає змогу визначити, чи відповідає система, що моделюється, заданим часовим характеристикам, і відповідно визначити спроможність системи задовольнити часові вимоги. Адже успішність роботи систем реального часу залежить не лише від її логічної коректності, але і від часу, за який система генерує результат. Враховуючи, що є різні типи задач, наприклад синхронні і асинхронні, паралельні і послідовні, визначення їх часових характеристик на стадії проєктування є доволі складною проблемою. Також слід враховувати послідовність задач і час їх появи, адже є випадки, коли одна задача має залежність на результат виконання іншої задачі, відповідно час появи нової задачі в черзі планувальника залежить від часу завершення попередньої задачі. У попередніх роботах були проведені дослідження методів оцінки часових характеристик задач в системах реального часу шляхом аналізу даних, отриманих моделюванням розподілу процесорного часу між задачами згідно обраних алгоритмів планувальника з використанням моделі сіток Петрі в однопроцесорних та багатопроцесорних системах. Методи гарантували отримання часових характеристик задач при обранні конкретного типу процесора і планувальника, що є необхідним для початку технічного проєктування системи реального часу. Проте методи не враховували динамічну природу появи задач, що є невідʼємною складовою новітніх систем реального часу. У роботі запропоновано метод для визначення часових характеристик систем реального часу на етапі проєктування системи. Запропонований метод допомагає визначати час появи задачі, враховуючи різні типи задач та їх залежності. Визначені часові характеристики можуть бути використані у подальшому для моделювання роботи системи та визначення оптимального алгоритму планувальника задач.

Алгоритм управління роботою енергоефективних газорозподільчих пунктів

Юрій Франчук — 2024-09-27

Під час роботи розподільних мереж газопостачання тиск газу при русі до споживача знижується на газорозподільному пункті (ГРП). При зниженні тиску газу на ГРП спостерігається зниження температури газу, який транспортується (ефект Джоуля – Томпсона або адіабатичне розширення). Внаслідок зниження температури газу можливе утворення конденсату у вигляді рідких фракцій і кристалогідратів. У результаті цього стає вірогідним відхилення роботи регулятора тиску ГРП від запланованого режиму з можливим налипанням конденсату на стінках, імпульсних трубках та порожнинах регулятора, вплив на роботу контрольно-вимірювальної апаратури, забруднення фільтрів тощо. Традиційно з цим борються способом підтримання необхідної температури газу за рахунок часткового спалювання газу, що транспортується, з обігрівом приміщення ГРП та газу. Проте завжди при спалюванні газу витрачались певні його об’єми, а отже, і кошти, тож одночасно в атмосферу потрапляли продукти горіння газу. Крім того, спалювання газу, тобто використання відкритого вогню, підвищувало ризики роботи ГРП. У роботі пропонується інший алгоритм процесу підготовки газу при подачі його до споживача: відмовитись від додаткових витрат газу і вказаних з процедурою спалювання недоліків, зберігаючи необхідну якість підготовки газу для подальшого його використання за допомогою нескладного переобладнання байпасних ліній двома вихровими каналами. Основою такого способу газопідготовки стала серія робіт кафедри фізики з теоретичного обґрунтування статистичних закономірностей при формуванні направлених молекулярних потоків. Запропонована фізична статистика спирається на універсальний механізм хвильової далекодії (УМХД), селективний характер якого на стадії неперервних стрімерів визначає як швидкість хвильової компоненти, так і втрату обертальних степенів вільності руху молекул. Завдяки цьому ми спостерігаємо теплові ефекти, притаманні ефекту Ранка – Хілша. Власне на цій фізичній основі дано пояснення роботи як вихрових труб, так і цілої низки атмосферних явищ, включаючи явища торнадо та появу блискавок. Саме на основі УМХД дано описання фізичної суті роботи двох вихрових каналів (конденсаційного та деконденсаційного) з виграшом по енергії та якості підготовки газової суміші.

Недоліки використання біометричних ідентифікаторів у системах обмеження доступу

Євгенія Шабала — 2024-09-27

Біометричні системи здійснюють ідентифікацію особи на основі її унікальних фізичних характеристик, таких як відбитки пальців, розпізнавання обличчя, ірису, голосу тощо. Ці системи набули широкого застосування в різних сферах, зокрема у безпеці, управлінні доступом, банківському секторі та охороні здоров'я. Однак вони також стикаються з низкою технічних, етичних і правових викликів, які необхідно вирішувати для забезпечення їх ефективного впровадження та використання. Переваги біометричних систем включають високу точність і надійність ідентифікації, що забезпечується унікальністю біометричних даних кожної особи. Це робить їх ефективними у забезпеченні безпеки об'єктів та інформації, контролі доступу і автоматизації різноманітних процесів. Біометричні системи також відомі своєю зручністю для користувачів, які можуть уникнути потреби запам'ятовування складних паролів або носіння ключів. Проте існують і серйозні обмеження. Одним із найбільших є питання приватності і безпеки даних. Біометричні дані, які разом із тим є незмінними, можуть стати об'єктом крадіжок або зловживань. Це може призвести до серйозних наслідків для користувачів, включаючи ідентифікаційне шахрайство і злочини. Крім того, важливо враховувати, що не всі люди можуть комфортно використовувати біометричні системи через фізичні або медичні обмеження. Другим ключовим аспектом є технічні проблеми, такі як недостатня точність систем, вразливість до фальсифікації і нестабільність у різних умовах експлуатації. Наприклад, системи розпізнавання обличчя можуть недостатньо точно працювати при зміні емоцій або освітлення. Для вирішення цих проблем необхідно розробляти комплексні підходи, які включають у себе не лише технічні, але й етичні та правові механізми захисту даних. Також важливо забезпечити високий рівень освіти користувачів щодо безпеки і приватності використання біометричних систем. Отже, біометричні системи являють собою потужний інструмент для забезпечення безпеки й ідентифікації в різних сферах, однак їх ефективне впровадження потребує уваги до технічних, етичних і правових аспектів.

Порядок розроблення системи адміністрування компʼютерної мережі

Олена Криворучко — 2024-09-27

Впровадження комп’ютерних мереж може значно прискорити виконання інформаційних процесів, а також підвищити ефективність розподілу і використання апаратних, програмних та інформаційних ресурсів. У мережі різні комп’ютери виконують різні функції. Комп’ютери, які надають іншим комп’ютерам доступ до своїх ресурсів та керують розподілом ресурсів мережі, називаються серверами. Ті комп’ютери, які використовують ресурси серверів, відомі як клієнти. Стаття присвячена вивченню важливого питання відбору і використання інструментів для порядку адміністрування серверів, які управляють та обслуговують серверну інфраструктуру в середовищі мережі компʼютерних клубів, з метою визначення класифікації інструментів системного адміністрування серверів, які необхідні для ефективного управління серверами в компʼютерних мережах. Виконання різноманітних завдань вимагає прийняття рішень щодо вибору інструментів адміністрування серверів з численних наявних або розроблення нових з управління та обслуговування серверної інфраструктури, що приводить компанію до досягнення бізнес-цілей. Складності з вибором ефективних інструментів для вирішення завдань полягає в компетентності адміністраторів мереж. Особливо важливим є це питання, коли йдеться про навчання системних адміністраторів. Отже, необхідно досягти певних навчальних цілей, після досягнення яких адміністратор мереж зможе: описати функції центру адміністрування, описати правила ефективного використання інструментів пакетів для системного адміністрування, визначити порядок диспетчеризації серверів; використовувати різноманітні засоби віддаленого адміністрування сервера для управління серверами; застосовувати кросплатформні інструменти адміністрування, застосовувати інструменти для автоматизації виконання окремих завдань адміністрування тощо. Для вирішення поставленого завдання визначено перелік типових груп: 1) адміністрування груп користувачів; 2) адміністрування засобів забезпечення безпеки;
3) адміністрування локальних і глобальних мереж; 4) моніторинг подій та ресурсів; 5) архівування та відновлення даних. Запропоновано класи інструментів автоматизації задач системного адміністрування: пакети інструментів для системного адміністрування; кросплатформні інструменти адміністрування; інструменти для окремих завдань адміністрування. Значну увагу в роботі приділено аналізу класів інструментів для системного адміністрування, оскільки знання інструментів для системного адміністрування необхідне для усунення несправностей, тестування, зв’язку та виправлення систем, потрібних для продовження роботи. За допомогою правильних інструментів робота стає менш виснажливою, оскільки багато завдань можна виконати за допомогою цих інструментів для системного адміністрування. Отже, в статті наведено цінну інформацію для системних адміністраторів, які шукають способи покращення своїх навичок та знань у сфері системного адміністрування, що може бути корисним для компаній, які шукають способи оптимізації своєї серверної інфраструктури.

Методологічні основи соматоскопічних досліджень у автоматизованих системах підтримки прийняття рішень

Олександр Поплавський — 2024-09-27

Автоматизовані системи підтримки прийняття рішень (АСППР) набувають широкого застосування в різноманітних галузях науки і техніки, зокрема в медицині, де їхня роль у діагностичних, прогностичних та терапевтичних процесах є незаперечною. Використання обчислювальних технологій у медичній практиці стало необхідним етапом розвитку галузі, проте зростання обсягів даних, що потребують обробки, та підвищені вимоги до точності, швидкості й надійності рекомендацій суттєво ускладнюють процеси прийняття рішень. Збільшення кількості даних у поєднанні з необхідністю мінімізації ризиків помилкових рішень підштовхує наукове співтовариство до пошуку новітніх інформаційних технологій, здатних забезпечити високий рівень точності обчислювальних операцій і мінімізувати часові витрати на їх виконання. Соматоскопічні вимірювання, які є важливим елементом оцінки стану опорно-рухового апарату і загальної фізичної постави пацієнта, вимагають точного і систематичного аналізу зображень, що допомагає ідентифікувати критично важливі анатомічні маркери. Цей процес передбачає точне визначення ключових точок на зображеннях анатомічних структур, що є основою для побудови точних прогнозів щодо стану пацієнта та подальшого планування лікування. В умовах постійного зростання обсягів медичних даних і жорсткіших вимог до якості рішень, що приймаються, особливої актуальності набуває впровадження інноваційних технологій, зокрема глибокого навчання, яке забезпечує покращення процесів аналізу і діагностики. У роботі акцентовано увагу на використанні спеціалізованих архітектур нейронних мереж, які уможливлюють здійснювати ідентифікацію ключових анатомічних точок на зображеннях, що, своєю чергою, сприяє глибокому і точному аналізу анатомічних структур. Такий підхід значно підвищує ефективність діагностичних процесів, мінімізуючи ймовірність помилок у прийнятті рішень та оптимізуючи роботу медичних систем. Результати проведених досліджень демонструють значний потенціал використання алгоритмів глибокого навчання в медичних системах для автоматизованого аналізу зображень, що дає змогу значно підвищити точність і швидкість прийняття рішень. Така автоматизація сприяє зниженню ризику суб'єктивних помилок, пов'язаних із людським фактором, що має особливе значення у складних клінічних випадках. Отже, подальший розвиток досліджень у цьому напрямі має надзвичайно важливе значення для медичної галузі, оскільки відкриває нові можливості для вирішення складних діагностичних завдань на інноваційному технологічному рівні. Інтеграція технологій глибокого навчання в процеси виокремлення соматоскопічних даних дає змогу не лише підвищити ефективність діагностики, але й створити передумови для розроблення нових систем підтримки прийняття рішень, що оптимізують медичну практику.

Методи захисту радіоканалів БПЛА від несанкціонованого доступу

Андрій Шкітов — 2024-09-27

Впровадження і широке використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) постійно зростає у багатьох сферах. Це пов’язано з можливістю безпілотників робити запис та ретранслювати в режимі реального часу відео та зображення разом із можливістю літати і перевозити вантажі. Однак під час використання безпілотників виникає ціла низка проблем, адже доступ до каналів передачі інформації можуть отримати сторонні люди для задоволення власних потреб. Інформаційні атаки на БПЛА призводять до суттєвих наслідків, включаючи комерційні та некомерційні втрати. Метою роботи є дослідження БПЛА та їх вразливість і захист під час польоту. Для досягнення поставленої мети використовувалися методи пошуку науково-технічної літератури, аналізу, класифікації, систематизації та узагальнення наявних даних про БПЛА. На основі розглянутих ключових галузевих публікацій проведено комплексний аналіз методів захисту радіоканалів БПЛА на предмет хакерських атак. Описано процес перехоплення, як один із варіантів загроз доступу до БПЛА, а саме: перехоплення сигналу, перехоплення керування, фізичне перехоплення. Обґрунтовано такі методи захисту радіоканалів БПЛА, як-от: шифрування сигналу; використання спектральних методів; аутентифікація та авторизація; використання фізичних бар’єрів; створення унікального програмного забезпечення для БПЛА; закриття усіх радіоканалів зв’язку на самому БПЛА; повернення його за допомогою записаного маршруту. Вирішено актуальне науково-практичне завдання, що полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні підходів і принципів захисту радіоканалів БПЛА в режимі реального часу. Представлено варіант взаємного положення в просторі БПЛА, пульта управління (ПУ) і станції радіоелектронного подавлення, а також спосіб децентралізованої безпровідної взаємодії даних компонентів. Розкрито перспективи і переваги щодо використання штучного інтелекту.

Інтеграція методів машинного та глибинного навчання для прогнозування врожайності соняшника

Владислав Гнатієнко — 2024-09-27

Практичний досвід прогнозування врожайності показує, що це складна багатофакторна задача, яка вимагає точних та надійних методів вирішення. Використання машинного та глибинного навчання є ключовим у досягненні кращих результатів у цифровій агрономії. Стаття присвячена побудові інтелектуальної системи прогнозування врожайності соняшника. На основі аналізу наукових публікацій та практичного досвіду, узагальнено основні проблеми обробки даних і запропоновано схеми їх вирішення. Основні етапи роботи включали дослідження поточного стану цифрової агрономії, вибір підходу, розробку методу обробки інформації, програмну реалізацію моделі та тестування. Ключовими викликами стали обмеженість наборів даних та складність вибору оптимального підходу для уникнення перенавчання. Поєднання різних методів аналізу дозволило створити потужну систему, яка переважає традиційні підходи, хоча потребує більше даних для навчання. Висновки дослідження показують, що методи машинного та глибинного навчання, такі як LightGBM і U-Net, разом із запропонованими методами обробки даних, досягають високої точності у прогнозуванні. Модель продемонструвала здатність до узагальнення знань на нові поля та до побудови детальних карт врожайності. Подальші дослідження включають розробку методу для генерації комбінацій варіантів догляду за рослинами, адаптацію методів комп’ютерного зору з оптимізованими алгоритмами для зменшення обчислювальної складності та розширення функціоналу системи з включенням аспектів кібербезпеки. Запропонована система значно підвищить ефективність прогнозування врожайності соняшника, сприяючи розвитку цифрової агрономії.

Алгоритм розроблення веб-орієнтованого застосунку цифровізації підприємства

Світлана Цюцюра — 2024-09-27

У пропонованій роботі описано цифровізацію підприємств, яка відіграє ключову роль у сучасному світі, оскільки вона допомагає підприємствам підвищити ефективність і конкурентоспроможність. Алгоритм цифровізації підприємств, який враховує сучасний досвід країн, що досягли успіху в цифровізації, таких як Великобританія, США та країни Європейського Союзу, виглядає дуже обдуманим та всебічним. Потрібно також врахувати специфіку надання електронних послуг в Україні, професійну орієнтацію працівників підприємств та рівень складності спеціалізованої техніки і технологій, що використовуються. Це уможливлює формувати широкий спектр необхідних навичок для опанування цифровими технологіями й апаратним забезпеченням різними категоріями працівників промисловості України. Такий підхід до формування сфер і компонентів алгоритму цифровізації підприємств у вигляді структури, що охоплює всі складові сучасної екосистеми електронних послуг, сформованої в Україні, виглядає дуже продуктивним. Цифровізація включає в себе низку ключових елементів, таких як автоматизація процесів, використання великих даних для прийняття рішень, впровадження штучного інтелекту та машинного навчання, а також використання хмарних технологій. Всі ці елементи можуть допомогти підприємствам підвищити продуктивність, зменшити витрати і покращити якість обслуговування клієнтів. Важливо також зазначити, що цифровізація вимагає від підприємств великих інвестицій у навчання і розвиток персоналу, оскільки нові технології вимагають нових навичок. Освіта і навчання є ключовими факторами успіху в цифровізації. Цифрова трансформація використовує цифрові технології для створення нових або модифікації наявних бізнес-процесів, культури та споживчих досвідів для відповіді на змінювані бізнес та ринкові вимоги. Цей перехід від старих до нових моделей для бізнесу і технологій включає в себе певні ключові сфери. Цифрова трансформація – це не просто впровадження нових технологій, а й перегляд способу, за яким підприємство працює на всіх рівнях, вона включає в себе перегляд взаємодії з клієнтами, способу роботи з даними, внутрішніх процесів, а також культури компанії. Цифрова трансформація може бути викликом, але вона також може принести значні вигоди для тих, хто її впроваджує. Алгоритм цифровізації підприємств починається з компетентностей для працівників промисловості Україні – це ключовий інструмент, розроблений для підвищення рівня цифрових навичок працівників. Цей інструмент спрямований на підтримку урядових органів у формуванні політики і плануванні освітніх програм, які зосереджені на розвитку цифрової грамотності та практичного застосування цифрових технологій у всіх сферах промисловості Україні.

Аналіз технологій та алгоритмів управління обчислювальними ресурсами при обробці відеоданих

Андрій Денисенко — 2024-09-27

Управління обчислювальними ресурсами при обробці відеоданих передбачає планування, розподіл, моніторинг і контроль різних типів обчислювальних ресурсів, таких як обчислювальна потужність, мережеві ресурси, зберігання даних тощо, щоб забезпечити їх ефективне використання при обробці великих обсягів відеоданих. Цей процес включає комплекс різноманітних завдань з обробки, аналізу та модифікації даних, що вимагає значної обчислювальної потужності. Відеодані мають великий розмір і потребують багато місця для зберігання, що може призвести до таких проблем, як затримки передавання і втрата даних. Для обробки відеоданих зазвичай потрібні спеціальні апаратні та програмні засоби, які можуть бути доволі дорогими та складними для налаштування. У пропонованій статті проведено комплексний аналіз наявних методів і засобів вирішення завдань розподілу й управління обчислювальними ресурсами в сучасних системах обробки відеоданих. Детально розглянуто сучасні алгоритми і технології, в т. ч. на основі штучного інтелекту, з визначенням їхніх основних переваг і недоліків.

Аналітико-прикладне й організаційно-структурне забезпечення процесів інноваційного розвитку підприємств агробудівельних кластерів

Надія Онікієнко — 2024-09-27

У статті досліджено економіко-управлінські аспекти інноваційного розвитку агробудівельних кластерів на основі сучасних теоретико-методологічних передумов і моделей економічної динаміки. Основну увагу приділено аналізу територіально-виробничих кластерів, які сприяють розвитку інновацій та підвищенню ефективності взаємодії між аграрними і будівельними підприємствами. Розглянуто циклічні моделі економічної динаміки (моделі Солоу, Ромера, Кобба – Дугласа) як інструменти для оцінювання впливу інновацій та визначення інноваційного застою. Моделі допомагають пояснити, як економічні процеси розгортаються в різних регіонах під впливом періодичних (циклічних) змін і як ці процеси взаємодіють із просторовими факторами. Метою дослідження є розроблення рекомендацій для покращення управління процесами кластеризації через ефективне використання економіко-математичних моделей та аналізу ризиків, пов’язаних з кластерною організацією. Розглянуто основні переваги територіально-виробничих кластерів, зокрема підвищення продуктивності, інноваційний розвиток та економія на масштабах виробництва завдяки спільному використанню ресурсів. Водночас досліджено ризики, такі як монополізація ринку, висока вартість входу для нових учасників, залежність від регіональної специфіки та надмірна конкуренція між учасниками. Висвітлено важливість інтеграції економіко-математичних моделей у сучасні інформаційні системи управління (BIM (Building Information Modeling) Інформаційне моделювання будівель, ERP (Enterprise Resource Planning) Планування ресурсів підприємства, SCM (Supply Chain Management) Управління ланцюгами постачання), що уможливлює ефективніше прогнозувати розвиток кластерів та виявляти чинники, які сприяють або стримують інноваційний розвиток. Отже, пропонуються рекомендації щодо покращення управлінських підходів для мінімізації ризиків і максимізації вигод від кластеризації, особливо в аграрно-будівельному секторі України.

Інформаційно-аналітичні новації і бізнес-моделі управління господарським портфелем підприємств-девелоперів у будівництві

Сергій Зайчук — 2024-09-27

У статті розглянуто сучасний стан будівельного девелопменту, проблемні питання, з якими стикаються компанії на ринку, а також аналіз практичних підходів до формування господарського портфеля і перспективи розвитку галузі в умовах глобальних змін. Проаналізовано аналітичне забезпечення управління економічною адаптивністю девелоперських будівельних компаній в умовах динамічного ринку. Важливими компонентами цього процесу є фінансово-економічний аналіз, моніторинг ринкових умов, прогнозування тенденцій та управління ризиками. Також розглянуто роль інформаційних систем управління проєктами, таких як ERP і CRM, які забезпечують інтеграцію фінансів, ресурсів та людського капіталу. Впровадження інноваційних технологій, таких як BIM і SCM, підвищує ефективність будівельних процесів і допомагає компаніям гнучко адаптуватися до змін. Стаття підкреслює, що комплексне аналітичне забезпечення є ключовим для підтримки стійкості та конкурентоспроможності девелоперів. Проведено аналіз бізнес-моделей управління господарським портфелем девелоперів у будівельній галузі. Серед досліджених моделей розглядаються такі, як-от: модель диверсифікованого портфеля, фокусована модель, проєктна модель управління, модель державно-приватного партнерства (PPP), модель інвестиційних фондів (REITs), модель стратегічного альянсу, інтегрована модель (вертикальна інтеграція), аутсорсингова модель, циклічна модель та модель орієнтована на стале будівництво. Ці бізнес-моделі дають змогу компаніям ефективно керувати ризиками, підвищувати рентабельність та адаптуватися до змін у ринкових умовах, використовуючи різні стратегії управління портфелями. Здійснено детальну характеристику системи діагностики проєктів на засадах функціонально-економічних індикаторів формування господарського портфеля девелопера в будівництві.

Інноваційні тренди структурно-трансформаційних зрушень у системі управління підприємств-стейкхолдерів будівництва

Марина Омельяненко — 2024-09-27

Досліджено інноваційні тренди управління персоналом у будівельній галузі, які ґрунтуються на поєднанні цифрових інструментів, економіко-математичних моделей та гнучких підходів до організації роботи та сприяють підвищенню ефективності управління людськими ресурсами в умовах структурно-трансформаційних зрушень і забезпечують конкурентну перевагу підприємствам-стейкхолдерам будівництва. Здійснена конкретизація шляхів, засобів, інструментів та процедур щодо заходів з формування кадрового складу і розвитку персоналу в будівництві. Проаналізовано сучасні підходи до HR-менеджменту і визначено його роль у професійному розвитку персоналу. Розглянуто ключові інструменти і технології, які використовуються для оцінки та підвищення кваліфікації співробітників, зокрема такі методи, як 360-градусна оцінка, коучинг, менторство, а також моделі управління компетенціями та кар'єрного зростання. Особливу увагу приділено впливу HR-менеджменту на мотивацію працівників, їх продуктивність і лояльність до організації. Визначено можливості використання цифрових технологій та інноваційних підходів, які допомагають більш ефективно реалізовувати програми розвитку персоналу. Отримані результати підтверджують, що інтеграція HR-менеджменту в загальну стратегію підприємства є ключовою умовою для підвищення ефективності роботи організації і забезпечення її конкурентних переваг на ринку. Досліджено динамічні тенденції потреби в управлінських кадрах і розвиток систем функціональної підготовки управлінського персоналу на міжнародному та національному рівнях, з особливим акцентом на підприємства будівельної галузі. Розглянуто ключові виклики, пов'язані зі зростаючим попитом на висококваліфікованих менеджерів в умовах цифровізації та інноваційних змін у будівництві. Проаналізовано підходи до формування кадрового резерву, впровадження сучасних навчальних програм і цифрових технологій для підвищення кваліфікації управлінців. Висновки статті підкреслюють необхідність інтеграції передових практик у сфері HR-менеджменту та розроблення стратегій адаптації систем підготовки кадрів для задоволення зростаючих вимог до управлінських компетенцій у будівельній галузі.

Методологічний концепт і прикладні засади адаптогенної організації будівництва з урахуванням сучасних інноваційно-інвестиційних трендів

Максим Дружинін — 2024-09-27

Розглянуто концепцію адаптогенної організації будівництва, яка забезпечує здатність будівельних підприємств і проєктів ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі під впливом сучасних інноваційно-інвестиційних трендів. Окреслено ключові характеристики таких організацій, включаючи цифрову трансформацію, впровадження новітніх технологій, екологічну стійкість, інноваційні методи управління з особливим акцентом на модульне будівництво та інші види післявоєнного відновлення. Розглянуто розвиток модульних технологій, що представляють різні аспекти цієї технології, від її економічних переваг до екологічних та архітектурних можливостей, і які зазнали справжнього прориву після Другої світової війни для швидкого й економічного відновлення житлового фонду. Наведено приклади провалу модульних технологій у будівництві, що стали практичними уроками для галузі. Особливу увагу приділено механізмам гнучкого управління та мінімізації ризиків, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності будівельних компаній в умовах нестабільності та невизначеності ринку. Також досліджено інші інноваційні методики, такі як хмарочосне будівництво, реабілітація наявних будівель і впровадження зелених технологій, що стали ключовими для відновлення міст після руйнувань. Здійснено огляд сучасних стандартів будівництва й екологічного менеджменту, які допомагають Україні рухатися в напрямі сталого розвитку та покращення екологічної ситуації у будівельній сфері. Проведено аналіз міжнародних стандартів (LEED, BREEAM, ISO 14001, ISO 50001, EDGE, WELL та ін.), які сприяють підвищенню екологічності та енергоефективності в сучасних проєктах будівельного девелопмента. Наведено приклади впровадження інноваційних підходів у будівництві житлових і комерційних об’єктів, а також проєкти, які використовують принципи сталого розвитку. У статті також зазначено необхідність адаптації законодавства і впровадження нових технологій у будівельну галузь. Показано приклади успішної реабілітації наявних будівель, інноваційні підходи до створення громадських просторів та інтеграцію екологічних практик у міське середовище.

Інформаційна система обліку результатів наукової діяльності закладу вищої освіти

Юлія Рябчун — 2024-09-27

Одним із шляхів вирішення проблеми цифровізації закладів вищої освіти є побудова інформаційної системи. У роботі розглянуто створення інформаційної системи для покращення доступності й управління великими обсягами даних, які виникають в результаті активної наукової діяльності в університетському середовищі. Проведено аналіз наявних систем автоматизації роботи сучасних закладів вищої освіти та технологічних рішень, що використовуються. Така система створюється з метою сприяння структуризації інформації: полегшення доступу до великої кількості даних для здобувачів і викладачів, що підвищить ефективність навчального процесу; зменшення адміністративного навантаження на працівників наукових відділів шляхом автоматизації процесу звітування про результати діяльності науковців та наукових проєктів; підтримки управлінських рішень: забезпечення якісної та оперативної інформації для прийняття рішень на різних рівнях управління; сприяння інтеграції цифрових технологій (відповідність сучасним вимогам освітнього середовища для сприяння розвитку інноваційних підходів у навчальному процесі). Ця система сприятиме підвищенню ефективності управління науковими результатами, покращенню доступу до інформації та підтримці процесу прийняття рішень на основі реальних даних. У роботі розглянуто ключові питання і проблеми, які виникають на шляху до розробки інтегрованої інформаційної системи управління університетом. У дослідженні вирішено низку технічних питань, зокрема, розглянуто можливості оптимізації швидкості доступу до даних, вдосконалення інтерфейсу користувача для спрощення навігації і роботи з програмою, а також впровадження заходів забезпечення безпеки та конфіденційності інформації про наукові дослідження. Встановлено необхідність використання системного підходу до моделювання, проєктування, побудови та супроводу складних систем, таких як інформаційні системи підтримки освітньої діяльності університетів. Отже, ключовим завданням пропонованої роботи є об’єднати всі дані, інформацію, процедури та послуги, що необхідні викладачам і здобувачам закладу вищої освіти у фаховій діяльності. Система, що розробляється, має постійно вдосконалюватися та розширюватися. Найближчими завданнями є завершення розроблення функцій, вдосконалення внутрішньої структури системи та розширення функціоналу системи для нових користувачів.

Генерація тестових даних за допомогою глибокого навчання з підкріпленням

Володимир Левицький — 2024-09-27

Процес створення тестових даних для програмного забезпечення є одним із найскладніших і найтрудомісткіших етапів у циклі розроблення програмного забезпечення. Він вимагає значних ресурсів і зусиль, особливо коли йдеться про досягнення високого рівня покриття тестів. Тестування програмного забезпечення на основі пошуку (ТПЗОП) є підходом, що уможливлює автоматизувати цей процес, використовуючи метаевристичні алгоритми для генерування тестових даних. Метаевристичні алгоритми, такі як генетичні алгоритми або алгоритми імітації відпалу, працюють за принципом систематичного перебору можливих варіантів і вибору найбільш ефективних рішень на основі зворотного зв'язку від функції пристосованості. Цей процес нагадує навчання з підкріпленням, де агент отримує винагороду за правильні дії та покарання за неправильні, з метою оптимізації загальної продуктивності. Запропоновано новий підхід, який досліджує можливість застосування навчання з підкріпленням у ТПЗОП, з метою заміни традиційних, створених людиною, метаевристичних алгоритмів. Для цього розроблено платформу GunPowder, яка трансформує процес тестування програмного забезпечення (ТПЗ) в навчальне середовище. У цьому середовищі агент використовує метод Double Deep Q-Networks (DDQN), який включає в себе глибокі нейронні мережі для навчання оптимальної стратегії взаємодії з програмним забезпеченням, що тестується. Пропоноване дослідження включало серію емпіричних експериментів для оцінки ефективності запропонованого підходу. Отримані результати вказують на те, що агенти, навчені з використанням GunPowder, можуть ефективно вивчати і застосовувати метаевристичні алгоритми, досягаючи високого рівня покриття гілок у навчальних функціях. Зокрема, наші агенти досягли 100% покриття гілок у випадку навчальних функцій, що є свідченням їх здатності адаптуватися до різних тестових сценаріїв. Ці висновки підкреслюють потенціал використання глибоких нейронних мереж і навчання з підкріпленням у ТПЗОП, що може значно покращити якість і ефективність процесу тестування програмного забезпечення в майбутньому. Отже, робота відкриває нові можливості для інтеграції сучасних методів машинного навчання в автоматизоване тестування програмного забезпечення, що може привести до зменшення витрат часу і ресурсів на тестування, а також підвищення якості кінцевих продуктів.

Вивчення робототехніки методами дистанційного навчання в умовах кризових обмежень

Вадим Луценко — 2024-09-27

Інтенсивний розвиток інформаційних технологій та їх застосування на виробництві обумовлює неперервне зростання вимог до рівня теоретичної і практичної підготовки фахівців у галузі автоматизації технологічних процесів. Вирішення цієї проблеми потребує застосування комплексного підходу до організації навчання, що передбачає розроблення нових методів і методик викладання, а також постійну актуалізацію навчальних матеріалів. Аналіз практичного досвіду викладання за таких умов дає змогу виокремити особливий напрям в освіті, що поєднує методи наукових досліджень, технологій, інженерних навичок та математичні знання, і має назву STEM-освіти. Реалізувати повною мірою інтегральний характер STEM-підходу вдається в ході вивчення робототехніки. Розробка робототехнічних засобів поєднує елементи механіки, електроніки, теорії машинобудування, вимірювання, програмування, автоматизованого управління, інформаційно-комунікаційних технологій. Викладання робототехніки на інженерних спеціальностях сприяє підвищенню загального рівня підготовки, розвитку творчих здібностей і комунікаційних навичок. Традиційно під час вивчення робототехніки значна частина часу приділяється роботі з обладнанням, проте спочатку карантинні обмеження, а зараз обмеження, що пов’язані з веденням бойових дій, обмежують можливості такого доступу. Логічним вирішенням цієї ситуації є організація освітнього процесу в дистанційній формі. У роботі обґрунтовано необхідність доповнення й узгодження методів дистанційної освіти з урахуванням культурно-психологічних та соціологічних чинників, обумовлених веденням бойових дій. Пропонується розширити курс основ робототехніки тематикою, що розглядає теорію і практичне застосування концептуального моделювання в проєктуванні робототехнічних систем та комплексів. Проаналізовано й аргументовано можливість проведення практичних і лабораторних занять на базі on-line платформ Tinkercad Circuits та WokWi. Запропоновано приклади, що демонструють потенціал і можливості застосування цього програмного забезпечення сумісно з методами концептуального моделювання.

Інтеграція методологій Agile в проєктах міської трансформації

Наталія Єгорченкова — 2024-09-27

Останніми роками Agile-методології з’явилися як перспективна основа для управління складними проєктами, додатки яких виходять за межі розробки програмного забезпечення в різні сфери. У статті розглянуто перетин методологій Agile та проєктів міської трансформації, де динамічний і багатогранний характер міського розвитку створює унікальні виклики. Розбиваючи міські проєкти на повторювані фази, методології Agile пропонують гнучкий та адаптивний підхід, який може ефективно задовольняти різноманітні потреби і пріоритети зацікавлених сторін. Завдяки емпіричним дослідженням і практичним прикладам ця праця засвідчує як принципи Agile можуть посилити залучення зацікавлених сторін, сприяти міжгалузевій співпраці та інноваційним рішенням міських проблем. Крім того, в статті розглянуто роль гнучких методологій у сприянні стійкості, стабільності та інклюзивності в ініціативах міського розвитку. Узагальнюючи теоретичні і практичні висновки, ця стаття містить вичерпний огляд потенційних переваг і проблем застосування гнучких методологій у контексті трансформації міст, пропонуючи цінні вказівки для практиків, політиків і дослідників. Оскільки міста продовжують розвиватися і стикаються з дедалі зростаючими проблемами, Agile-методології є перспективним засобом для стимулювання позитивних змін і створення більш стійкого, сталого та інклюзивного міського середовища.

Аналіз сучасних підходів до управління складними ІТ-проєктами

Ілля Путій — 2024-09-27

Розглянуто особливості управління складними ІТ-проєктами. Розкрито їхню сутність і представлено класифікацію факторів, що впливають на складність. Як складні ІТ-проєкти в роботі розуміються такі, що потребують досліджень та експериментального підтвердження щодо прийняття проєктних рішень. Показано, що складність може виникати вже на початку проєкту, в процесі формування його мети, а може бути під час виконання проєктних робіт, така складність пов’язана зі складністю реалізації проєкту. У роботі показано, що проєкт може буди класифікований як складний за певними якісними і кількісними факторами. Окремо було розглянуто складність поведінки, а саме через технічну складність реалізації проєктів, що вимагатиме використання складних технологій. Це проявляється як відсутність досвіду і належних навичок у команди проєкту. Для забезпечення ефективного управління складними ІТ-проєктами розробники застосовують гнучкі технології управління (Agile), які зменшують проєктну невизначеність через ітераційність розробки. Проте якщо команда проєкту немає досвіду розроблення продукту, або не володіє технологією, якщо заздалегідь невідомий результат застосування інновацій, в управлінні застосовують дослідження й експерементальне підтвердження. Для подолання складності під час реалізації ІТ-проєктів рекомендовано застосовувати підхід, який англійською називають Spikes. У роботі подано авторську трактовку визначення Spikes і приклади їх застосування. Розкрито взаємозв'язок інноваційності та складності ІТ-проєктів у сенсі до застосування Spikes. Для другої групи складних ІТ-проєктів, де складність проявляється ще на початку проєктних робіт, запропоновано застосування процедури науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт. У статті виокремлено авторську позицію щодо мети та ступеня наукових досліджень в ІТ-проєктах. Зазначено, що такий підхід застосовується виключно для отримання ІТ продукту, а не наукового продукту. Проаналізовано методи управління науково-дослідницькими роботами в ІТ-проєктах, показано їх місце і значення у забезпеченні успішного завершення складних проєктів. Розглянуто підхід управління гіпотезами як елемент управління складними ІТ-проєктами.

Аналіз впливу біологічних факторів на проєктну команду

Олена Данченко — 2024-09-27

У сучасному світі ефективність саме проєктних команд стає ключовим фактором успіху в багатьох галузях, від високотехнологічних до господарських. Але неможливо не зауважити яку важливу роль відіграє самоорганізація у цій системі успішності. Поняття самоорганізації, як частина багатьох компонентів розвитку і становлення суспільства, зароджує питання перенесення досвіду самооуправління з біологічного світу до світу людської практики. Значну увагу досі приділялося психологічним та організаційним аспектам управління командами, але розуміння біологічних чинників, які впливають на роботу команд, залишається обмеженим. Наукові дослідження все частіше вказують на те, що біологічні аспекти, такі як генетичні особливості, фізіологічні ритми та біохімічні процеси в організмі, можуть істотно впливати на продуктивність і синергію в команді. Це відкриває нові перспективи для оптимізації управління проєктними командами. Проте залишається велика потреба у більш глибокому і систематичному вивченні того, як саме ці біологічні фактори взаємодіють з динамікою проєктної команди та які методи можна застосувати для вдосконалення управління проєктами з урахуванням цих впливів. Враховуючи аналогії зі синергією в природі, ми прагнемо зрозуміти, як біологічні чинники можуть сприяти або перешкоджати ефективній командній роботі, як ці знання можуть бути застосовані для покращення управління проєктами. Це дослідження базується на глибокому аналізі літератури й емпіричних даних, отриманих через ретельне дослідження та інтерпретацію. Результати цього дослідження очікуються з новими перспективами щодо впливу біологічних чинників на самоорганізацію проєктних команд. Також вони мають надати практичні рекомендації для керівників проєктів, які покликані підвищити ефективність та згуртованість команд.

Управління ІТ-проєктами бізнес-аналітики у BANI-оточенні

Олег Ільїн — 2024-09-27

У сучасному світі бізнес-середовище стає все більш нестабільним, невизначеним, складним та неоднозначним (BANI – Brittle, Anxious, Nonlinear, Incomprehensible). Ці нові реалії створюють серйозні виклики для управління ІТ-проєктами створення бізнес-аналітики, вимагаючи від менеджерів адаптації нових підходів та інструментів для ефективного управління проєктами. Стаття має на меті дослідити специфіку управління ІТ-проєктами в BANI-оточенні, визначити ключові фактори успіху та розробити рекомендації для менеджерів проєктів. Дослідження спирається на аналіз сучасної літератури, а також на емпіричні дані, зібрані через опитування та інтерв'ю з досвідченими менеджерами ІТ-проєктів. Основні аспекти, які розглядаються, включають – гнучкість і адаптивність, ефективна комунікація, інноваційність та креативність, управління ризиками, емоційний інтелект. Результати дослідження підкреслюють необхідність інтеграції гнучких методологій (Agile, Scrum) та інструментів управління проєктами, таких як JIRA, Trello та інші, для забезпечення ефективного управління проєктами в умовах BANI. Також висвітлюється важливість постійного навчання і розвитку компетенцій як технічних, так і м'яких навичок для успішного управління ІТ-проєктами. Дослідження надає важливі інсайти і практичні рекомендації для менеджерів ІТ-проєктів, які працюють в умовах BANI, сприяючи покращенню їх здатності адаптуватися до нових викликів і досягати успішних результатів.

Метод опціону управління проєктами в бізнес-середовищі на морському транспорті у повоєнний період

Сергій Крамський — 2024-09-27

Початок повномасштабного військового вторгнення росії в Україну завдав значних людських, економічних та політичних збитків, а також руйнувань транспортної інфраструктури, морського транспорту зокрема. На сьогодні морський транспорт України перебуває у стані турбулентності бізнес-середовища. Тому розвиток управління проєктами транспортної системи та динаміка воєнного впливу морських перевезень схильні до суттєвих економічних коливань. Важливими також є питання, пов'язані з довгостроковим плануванням фаз фрахтування флоту судноплавних компаній із урахуванням економічних трендів зміни стану фрахтового ринку та динаміки воєнного впливу на економіку України. Саме тому постає необхідність у застосуванні методології управління проєктами і програмами на прикладі опціонного методу. Сучасні підходи до управління логістичними, інфраструктурними проєктами у зовнішньому та внутрішньому бізнес-середовищі передбачають застосування методу опціонів з фрахтування. Цим методом регулюються ринок фрахтування суден та поліпшення системи показників ефективності фрахтування морських суден судноплавними компаніями у контексті стратегічних проєктів на морському транспорті. Наукова новизна дослідження полягає в застосуванні опціонного механізму з метою часових факторів до фрахтових ставок, які діють на міжнародних фрахтових біржах. Застосування цього опціонного ризик-орієнтованого проєктного методу дає змогу суднопланикам убезпечити коливання на фрахтовому ринку суден. Отже, це попереджує і знижує економічний ризик підвищення коливань фрахтових ставок для судновласників, оскільки фрахтові ставки формуються на довгострокову перспективу від шести місяців до трьох років, що страхує ризики суб’єктів морського бізнесу.

Вплив цифрової трансформації громад на ініціацію і планування соціальних проєктів

Анна Мармуляк — 2024-09-27

Виконано аналіз стану питання в теорії і практиці управління соціальними проєктами. Встановлено, що цифрова трансформація громад створює передумови для підвищення ефективності процесів ініціації і планування соціальних проєктів. Обґрунтовані передумови підвищення ефективності процесів ініціації та планування соціальних проєктів включають шість складових, виконання яких забезпечується дев’ятьма видами цифрових інструментів. Вони дають можливість забезпечити швидкий доступ до інформації, автоматизацію виконання управлінських процесів, підвищення ефективності комунікації з населенням громад, а також покращення моніторингу й оцінки результативності соціальних проєктів. Виконано аналіз наявних цифрових інструментів для реалізації соціальних проєктів розвитку громад. Встановлено, що вони мають як окремі переваги, так і обмеження для використання під час ініціації та планування соціальних проєктів. Доведено, що використання спеціалізованих платформ для збору та аналізу даних сприяє підвищенню ефективності ініціації та планування соціальних проєктів. Також використання спеціалізованих платформ для ініціації і планування соціальних проєктів забезпечує кращий контроль над витратами ресурсів і бюджету. На прикладі використання відкритих даних щодо проведених конкурсів проєктів місцевих ініціатив на території Львівської області впродовж 2018–2021 рр. проаналізовано показники реалізації соціальних проєктів розвитку охорони здоров’я в Львівській області. Такі проєкти фінансувалися із обласного бюджету. Встановлено, що отримані результати є корисними для проєктних менеджерів. Перспективою для подальших досліджень є розроблення інструментарію для підтримки прийняття управлінських рішень щодо реалізації соціальних проєктів розвитку громад із використанням запропонованих цифрових технологій.

Оптимізація управління бізнес-процесами в інжинірингових компаніях

Федір Ткаченко — 2024-09-27

Ця стаття присвячена дослідженню методів і підходів до оптимізації управління бізнес-процесами в інжинірингових компаніях, які спрямовані на підвищення їхньої ефективності, продуктивності та конкурентоспроможності. В умовах сучасного ринку, де технологічні інновації та швидкість реагування на зміни є критично важливими, оптимізація бізнес-процесів стає не просто бажаною, а необхідною. Процесний підхід до управління є ключовим інструментом, що допомагає розглядати діяльність компанії як інтегровану систему взаємопов'язаних процесів, забезпечуючи прозорість та контроль над кожним етапом роботи. Розглянуто важливість моделювання бізнес-процесів, його цілі та етапи, що включають аналіз поточних процесів, ідентифікацію вузьких місць і розроблення оптимізованих рішень. Моделювання уможливлює не лише візуалізувати та зрозуміти існуючі процеси, але й передбачити можливі наслідки змін та їхній вплив на загальну ефективність компанії. Окрему увагу приділено основним стандартам моделювання, таким як SADT (Structured Analysis and Design Technique), який використовується для структурованого аналізу, формування програмного забезпечення та побудови інформаційної системи; IDEF (Integration Definition for Function Modeling), який забезпечує моделювання складних систем, відображення та аналіз моделі; ARIS (Architecture of Integrated Information Systems), що підтримує комплексний підхід до моделювання бізнес-процесів, а саме опис, аналіз, вдосконалення, підготовку до впровадження складних інформаційних систем, контроль; BPMN (Business Process Model and Notation), що надає графічне представлення процесів для простого і доступного використання; BPEL (Business Process Execution Language), який орієнтований на ліквідацію розриву між моделюванням та виконання бізнес-процесів. Також приділено увагу основним методам оптимізації управління бізнес-процесами, таким як Методика швидкого аналізу рішення (FAST, Fast Analysis Solution Technology), яка дає змогу швидко оцінити і поліпшити процеси; Бенчмаркінг процесу, що передбачає порівняння власних процесів із найкращими практиками в галузі; Перепроєктування процесу, що включає повний перегляд і реконструкцію процесів з метою їх покращення; Реінжиніринг процесу, що передбачає радикальні зміни в процесах для досягнення значних покращень у ключових показниках ефективності. Важливим аспектом є порівняння еволюційного та революційного підходів до оптимізації бізнес-процесів на основі порівняння методів бенчмаркінгу процесу та реінжинірингу процесу, де перший передбачає поступові зміни та поступові вдосконалення, тоді як другий вимагає кардинальних змін і інноваційних рішень для досягнення максимальної ефективності.

Огляд сучасних підходів до управління конфліктами в розподілених ІТ-проєктах

Любов Оксамитна — 2024-09-27

Розглянуто поняття конфлікту й особливості розподіленої команди, що працює в умовах географічної віддаленості, культурних відмінностей і комунікаційних бар'єрів. Автори акцентують увагу на тому, що ці фактори часто стають причиною виникнення конфліктів у розподілених командах, оскільки вони ускладнюють взаємодію між членами команди, призводять до непорозумінь та знижують ефективність спільної роботи. Відзначається, що конфлікти можуть мати різний характер: від особистих суперечок до професійних розбіжностей щодо виконання завдань та цілей проєкту. Щодо поняття конфлікту, було розглянуто різні визначення і поняття, які мають різні тлумачення. Особливу увагу в статті приділено аналізу причин виникнення конфліктів у розподілених командах. Зокрема, автори виокремлюють такі основні фактори, як географічна віддаленість, яка ускладнює пряме спілкування; культурні відмінності, що можуть викликати різні інтерпретації однакових ситуацій і дій, а також комунікаційні бар'єри, що виникають через різницю в мовних навичках і використанні різних засобів комунікації. Такі фактори сприяють виникненню непорозумінь, знижують рівень довіри і співпраці серед членів команди, що негативно впливає на результативність проєктів. Запропоновано креативні підходи для управління конфліктами, які включають використання сучасних інструментів для поліпшення комунікації, сприяння співпраці та забезпечення ефективного обміну інформацією між членами команди. Автори акцентують увагу на важливості створення сприятливого середовища для відкритого обговорення проблем і активного слухання, що дає змогу своєчасно ідентифікувати та вирішувати конфлікти.Окрім цього, розглянуто методи креативного підходу до управління конфліктами, такі як фасилітація, медіація та застосування технологій для віртуального співробітництва. Ці методи спрямовані на мінімізацію негативних наслідків конфліктів, що можуть вплинути на розвиток і результат проєкту. Зокрема, стратегії для мінімізації негативних наслідків включають розроблення чітких правил комунікації, проведення регулярних зустрічей для обговорення поточних проблем і використання програмного забезпечення для управління проєктами. Перспективою подальших досліджень є розроблення моделей і методів креативного управління конфліктами в розподілених ІТ-проєктах. Це включає створення інноваційних підходів і інструментів, які допоможуть ефективно вирішувати конфлікти з мінімальними втратами для команди і проєкту. Ці дослідження можуть охоплювати такі аспекти: розроблення інтегрованих комунікаційних платформ, аналіз культурних відмінностей та їх впливу на командну динаміку, впровадження методів фасилітації і медіації, розроблення методик управління стресом та емоціями, створення моделей командної динаміки, вивчення впливу різних стилів лідерства та розроблення політик і процедур для систематичного управління конфліктами.

Аналіз методів і моделей управління часом та людськими ресурсами в ІТ-проєктах

Олексій Борисов — 2024-09-27

У сучасних ІТ-компаніях управління часом і людськими ресурсами є критичними для успішного виконання проєктів. Ефективне управління часом зменшує ризики затримок і підвищує продуктивність команди, що позитивно впливає на кінцевий результат. Дослідження засвідчило, що є декілька ключових стандартів та моделей для управління часом в ІТ-галузі. Серед них методології Agile, Scrum та традиційні підходи. Кожен з них має свої переваги та недоліки залежно від типу проєкту та його вимог. Розглянуто кілька методів оптимізації часу, таких як аналіз критичного шляху (Critical Path Method, CPM) і метод програми оцінки та перегляду (Program Evaluation and Review Technique, PERT). Ці методи ефективні у визначенні та управлінні часовими обмеженнями проєктів, уможливлюючи виявити критичні завдання й оптимізувати розподіл ресурсів. Щодо управління людськими ресурсами, дослідження виявило використання різноманітних моделей мотивації та управління командою. Зокрема, методи Agile HR, які включають самоорганізацію команд, гнучкий графік роботи та постійний зворотний зв'язок, сприяють підвищенню мотивації і задоволеності працівників, що впливає на їхню продуктивність та якість роботи. На основі дослідження можна зробити висновок, що ефективне управління часом і персоналом є важливими складовими успіху ІТ-проєктів. Використання методологій Agile та Scrum у поєднанні з методами оптимізації часу, такими як CPM і PERT, підвищує продуктивність і зменшує ризики затримок. Впровадження методів Agile HR для управління персоналом підвищує мотивацію й ефективність команди. Поєднання цих підходів створює ефективну систему управління проєктами та персоналом, здатну адаптуватися до змін і забезпечити високий рівень виконання завдань.

Проєктний підхід щодо створення керуючої системи для модернізації організації дорожнього руху під час відбудови територіальних громад

Сергій Бушуєв — 2024-09-27

Реформування містобудівної діяльності відкрило можливість застосування сучасного підходу щодо стратегічного планування розвитку територіальних громад шляхом розроблення і впровадження Концепції інтегрального розвитку території (КІРТ) територіальної громади та секторальних (галузевих) планів щодо реалізації окремих пріоритетів КІРТ. Один із таких пріоритетів полягає в створенні сталої транспортної системи громади, яка забезпечує надання якісних транспортних послуг, мінімізує шкоду навколишньому середовищу, забезпечує отримання довгострокового соціально-економічного ефекту. Для цього розробляється і впроваджується План сталої міської мобільності (ПСММ), в рамках якого здійснюється, зокрема модернізація організування дорожнього руху (ОДР). Повномасштабна воєнна агресія проти України обумовила необхідність перегляду змісту сталої мобільності і впровадження заходів щодо її приведення до вимог воєнної та повоєнної відбудови громад. На перший план виходить стійкість громад до критичних моментів, пов’язаних з воєнними діями та перманентними загрозами з боку агресора. Особливу увагу необхідно приділяти великим містам, які для нього представляють одну з стратегічних цілей. У статті розглянуто особливості реалізації проєкту модернізації ОДР воєнної та повоєнної відбудови територіальних громад відповідно до принципів сталої мобільності. Обґрунтовано необхідність розроблення версії ПСММ, яка містить варіанти сталої мобільності, що відповідають сценаріям розвитку ситуації. Запропоновано три основних напрями, щодо реалізації керуючою системою дорожнього руху (КС) своїх повноважень з розвитку транспортної системи територіальної громади: м’які заходи, жорсткі заходи, заходи щодо підвищення транспортної стійкості територіальної громади. За результатами дослідження зроблено висновки щодо необхідності розроблення нових індикаторів, що характеризують транспортну стійкість територіальної громади; проведення SWOT-аналізу сильних і слабких сторін громад та їх мобільності з врахуванням наслідків воєнної агресії; корегування наявних та розроблення нових ПСММ, насамперед для великих міст та прикордонних громад; приведення складу, структури та функціоналу КС до стану, що забезпечуватиме поточне керування мобільністю відповідно до існуючих викликів та загроз; розроблення, впровадження та технічного забезпечення реалізації документів з ОДР відповідно до сценаріїв розвитку ситуації, що відповідають критичним моментам; застосування методології управління територіальними інфраструктурними проєктами із цифровізації процесів управління ОДР.

Визначення сценаріїв реалізації проєктів відновлення об’єктів транспортної інфраструктури у післявоєнний період на основі моделювання транспортних потоків

Анатолій Тригуба — 2024-09-27

Виконано аналіз стану пропонованого питання в теорії та практиці. Встановлено, що в умовах післявоєнного відновлення транспортної інфраструктури важливо забезпечити ефективне планування і реалізацію проєктів відновлення об’єктів транспортної інфраструктури для заданого проєктного середовища. Обґрунтовано підхід до визначення сценаріїв реалізації проєктів відновлення об’єктів транспортної інфраструктури. Він базується на моделюванні транспортних потоків із використанням моделі Гріншилда та фреймворку OpenStreetMap (OSM). Модель Гріншилда описує взаємозв'язки між швидкістю, щільністю та потоком транспорту. Вона допомагає виявити вузькі місця в транспортній мережі та визначити пріоритетні ділянки для відновлення. Пропонується використовувати фреймворк OpenStreetMap (OSM), що забезпечує доступ до відкритих даних про транспортну інфраструктуру, що уможливлює створювати детальні моделі транспортних мереж. На основі запропонованого підходу визначено раціональний сценарій реалізації проєктів відновлення об’єктів транспортної інфраструктури для заданого проєктного середовища – на пріоритетних для відновлення вулицях міста Краматорськ Донецької області. За результатами моделювання встановлено, що сценарій Scenario_1.1 показав найкращі результати з точки зору середньої швидкості (31.46 км/год) та середньої затримки (3.79 с/км) руху транспортних засобів. Отримані результати підтверджують доцільність використання підходу до визначення сценаріїв реалізації проєктів відновлення об’єктів транспортної інфраструктури, що базується на моделюванні транспортних потоків. Подальші дослідження слід проводити в напрямі розроблення системи підтримки прийняття рішень, яка базуватиметься на розробленому підході.

Технології управління змістом ІТ-проєктів банку

Олександр Серік — 2024-09-27

Стаття аналізує підходи до управління змістом IT-проєктів банку, що є ключовим для успішного впровадження нових банківських продуктів. У статті розглянуто літературні джерела з управління змістом, включаючи теоретичні визначення і практичне застосування в банківській сфері. Акцентується важливість банків для економіки країни та інтеграція IT-проєктів для автоматизації банківських послуг. Розглянуто особливості і виклики управління командами розробників в умовах військового стану, що вимагає додаткових заходів безпеки та гнучкості, з необхідністю враховувати управління ризиками. Проаналізовано стратегії мінімізації ризиків, зокрема під час військових конфліктів, що особливо актуально в умовах сучасних викликів. Значна увага приділяється адаптації проєктних команд до віддаленої роботи, що стало необхідністю в умовах пандемії та правового режиму військового стану. Окрім цього, розглянуто питання, пов’язані з організацією комунікації в командах, що працюють віддалено, та методи підтримки високої продуктивності працівників. Використання програмного забезпечення для управління змістом є вкрай важливим, тому було запропоновано різноманітні програмні забезпечення. Проведено інтегрований аналіз ефективності різних програмних продуктів для управління змістом IT-проєктів, що дає змогу вибрати оптимальні інструменти для конкретних завдань. У роботі наведено методи оцінки визначення трудомісткості і запропоновано підходи до автоматизації оцінювання трудомісткості розроблення програмного забезпечення. Інтеграція сильних сторін різних методологій розробки програмного забезпечення дає змогу створити ефективну систему управління змістом IT-проєктів, що сприяє підвищенню їх успішності та мінімізації ризиків. На основі аналізу зроблено висновки щодо необхідності впровадження нових технологій і підходів до управління IT-проєктами в банківському секторі, що приведе до більшої ефективності та стійкості в умовах нестабільності.