Управління розвитком складних систем

Моделі і методи штучного інтелекту в процесі виконання будівельно-технічної експертизи

Сергій Долгополов , Павло Крук , Роман Жук , Тетяна Гончаренко — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

У дослідженні пропонується метод попередньої обробки зображень для застосування в автоматизованих системах розпізнавання об’єктів, який дає змогу підвищити точність, надійність та швидкість розпізнавання за різних умов освітлення та інших зовнішніх впливів. Запропонований метод базується на адаптивному вирівнюванні гістограми, обмеженому контрастом, гамма-корекції та CLAHE (contrast limited adaptive histogram equalization). У процесі покращення освітлення метод використовує нову адаптивну точку відсікання для вирівнювання гістограми на основі інформації про текстуру блоків зображення. Для вирішення проблем, таких як артефакти ореолів, недостатнє та надмірне підсилення, запропоновано впровадити в структуру функцію першої гамма-корекції, яка дає змогу покращити загальну варіацію відтінків сірого на зображенні. Запропоновано ввести другу функцію гамма-корекції, щоб запобігти негативному впливу різного освітлення на темних і світлих ділянках. Для розроблення нового методу попередньої обробки зображень на основі згорткової нейронної мережі запропонована унікальна компановка шарів, яка містить декілька шарів згортки, активації, об’єднання та нормалізації. Експерементальні випробування довели ефективність розробленого методу, яка була оцінена шляхом визначення коефіцієнта точності (93,74%.) у порівнянні з іншими методами попередньої обробки зображень в автоматизованій системі розпізнавання облич на основі локальних бінарних шаблонів (англ. Local Binary Patterns, LBP) та методу опорних векторів (англ. support vector machine, SVM). Апробація результатів підтвердила, що розроблений метод може удосконалити існуючі системи розпізнавання об’єктів або стати основою для створення нових автоматизованих програмних додатків, що вимагають високої надійності у розпізнавання зображень.

Модове збудження згинальних коливань стержня, що обертається при поздовжньому віброударному навантаженні

Валентин Недін — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

У роботі наведено результати дослідження динамічної поведінки моделі робочого органу вібробурильної установки під час буріння свердловин у твердих породах ґрунту під дією поздовжнього віброударного навантаження. Метою є виявлення діапазонів частот збудження коливань вищого порядку. Процес буріння свердловин у твердих породах ґрунту суттєво полегшується під впливом вібраційних навантажень. Руйнування породи під час вібраційно-обертального буріння відбувається через спільну дію віброударних імпульсів та обертального руху. Коливання в такому разі можуть здійснюватися зі зростанням просторової гармоніки, при цьому відбувається підвищення моди власних коливань. Через це цікавим стає питання вивчення динамічної поведінки досліджуваної системи з метою виявлення частот віброударного впливу, за яких відбувається модове збудження згинальних коливань зі зростанням числа напівхвиль. Для пошуку таких діапазонів частот дії поздовжнього ударного навантаження на стержень, що здійснює коливальний рух під час обертання, дослідження проведено з використанням розробленого програмного забезпечення. У ньому реалізовано методику комп’ютерного моделювання коливального руху стержнів значної довжини, що обертаються, під дією поздовжніх періодичних навантажень. Таке програмне забезпечення дає змогу моделювати коливальний рух стержнів під час обертання, а також визначати параметри, за яких відбувається зростання модового числа поперечних коливань змодельованої системи. За допомогою зазначеного програмного забезпечення побудовано діаграми, що відображають діапазони ударних частот, за яких відбувається модове збудження зі збільшенням числа напівхвиль пружної лінії стержня, яким моделюється робочий орган вібробурильної установки, за різних параметрів системи. Зазначено, що зі збільшенням швидкості обертання стержнів діапазон ударних частот розширюється. Процес коливального руху розглянуто в просторі з урахуванням інерційних навантажень та геометричної нелінійності стержня. Здійснено аналіз отриманих результатів та зроблено висновок про можливість експлуатації обладнання в певних діапазонах частот.

Застосування блокчейн-технологій в забезпеченні цілісності даних у логiстичних системах

Юлія Рябчун , Денис Компанець , Володимир Хроленко , Наталія Попович — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

У статті визначено доцільність застосування блокчейн-технології для забезпечення цілісності даних у цифрових логістичних системах. Актуальність теми зумовлена потребою в надійності та прозорості даних в умовах зростаючої складності ланцюгів постачання, де недостатня довіра між учасниками, затримки в обміні інформацією та можливі фальсифікації негативно впливають на ефективність логістичних процесів. Розглянуто концептуальні основи блокчейну як технології децентралізованого реєстру транзакцій, що забезпечує незмінність, доступність та верифікованість даних за допомогою криптографії та механізмів консенсусу. Особливу увагу приділено аналізу практичного кейсу впровадження блокчейн-рішення для відстеження поставок, де кожен етап логістичного процесу фіксується в захищеному реєстрі з використанням смарт-контрактів. Запропоновано узагальнену архітектуру системи, що демонструє, як ключові учасники ланцюга технологічного рішення – постачальники, перевізники, склади, ритейлери — взаємодіють між собою через блокчейн-платформу. Проведено порівняльний аналіз з традиційними централізованими системами управління даними, а також з альтернативними підходами до забезпечення цілісності, зокрема із застосуванням хешування та контрольних механізмів. Також охарактеризовано криптографічні інструменти, що становлять методологічну основу блокчейн-технології: геш-функції, дерева Меркла, принципи роботи смарт-контрактів. Результати дослідження підтверджують, що блокчейн-технології можуть суттєво підвищити безпеку, прозорість і достовірність логістичних даних. У висновках окреслено переваги застосування блокчейн-технології в логістиці та визначено перспективні напрямки подальших досліджень, пов’язані з масштабованістю та продуктивністю таких рішень.

Оцінка рівня креативності мультимодальної системи ШІ для управління інноваціями в турбулентному середовищі

Наталія Бушуєва , Євген Лобок , Тамара Лященко — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

В епоху, яка характеризується швидким технологічним прогресом і непередбачуваними соціально-економічними зрушеннями, організації стикаються з дедалі більшим тиском щодо інновацій та адаптації. Ця турбулентність вимагає розвинутих стратегій управління на основі інтелектуальних систем, здатних творчо вирішувати проблеми. У цій статті досліджується новий підхід до оцінки рівня креативності мультимодальних систем штучного інтелекту (ШІ), розроблених для стимулювання інновацій управління в турбулентних середовищах. Дослідження представляє комплексну систему оцінювання, яка оцінює креативність, керовану штучним інтелектом, за чотирма параметрами: оригінальність, плавність, гнучкість і продуманість. Використовуючи мультимодальні можливості, включаючи обробку природної мови, комп’ютерне бачення та машинне навчання, система ШІ генерує, аналізує та вдосконалює інноваційні рішення для складних управлінських завдань. Зважена система підрахунку балів у поєднанні з експертною оцінкою та зворотним зв’язком у реальному часі забезпечує цілісну оцінку творчих результатів ШІ. Запропонована структура була протестована в різних контекстах управління, включаючи планування проекту, зниження ризиків і прийняття стратегічних рішень в умовах невизначеності. Результати показують, що мультимодальні системи штучного інтелекту значно підвищують креативність менеджерів шляхом виявлення нових рішень, прогнозування потенційних результатів та адаптації стратегій у реальному часі. Крім того, дослідження підкреслює, як креативність, керована ШІ, сприяє стійкості, ефективності та сталим інноваціям у динамічному бізнес-середовищі. Оцінка рівня креативності мультимодальної системи штучного інтелекту, як-от ChatGPT, вимагає визначення креативності в вимірюваних термінах і створення основи для її кількісної оцінки.

Багаторівнева модель проєктно-орієнтованого управління навчальною діяльністю закладу фахової освіти

Ірина Фіногенова — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

Сучасний стан фахової освіти в Україні характеризується загостренням конкуренції між закладами освіти, скороченням кількості абітурієнтів через демографічну кризу та воєнні дії, зміною вимог роботодавців до компетенцій здобувачів, а також низькою адаптивністю закладів освіти до змін у зовнішньому середовищі. В умовах цих викликів необхідно впроваджувати ефективні підходи до управління навчальною діяльністю закладів фахової освіти. Проєктно-орієнтоване управління дозволяє структурувати діяльність, оптимізувати використання ресурсів та забезпечити високу якість освітніх послуг. Метою дослідження є розробка багаторівневої моделі проєктно-орієнтованого управління навчальною діяльністю закладу фахової освіти, яка враховує дуальність сприйняття освітнього процесу з позиції закладу та здобувача. Визначено особливості проєктно-орієнтованого управління закладом фахової освіти на рівнях портфелів проєктів, програм, мультипроєктів та окремих проєктів. Досліджено дуальність сприйняття проєктів різними учасниками освітнього процесу. Встановлено, що освітній процес структурується по-різному з точки зору закладу та здобувача. Розроблено багаторівневу модель проєктно-орієнтованого управління навчальною діяльністю, що враховує дуальну природу освітнього процесу. На рівні портфеля проєктів заклад розглядає всі освітні програми, а здобувач – можливості навчання за декількома програмами. На рівні програм заклад фокусується на реалізації освітньої програми конкретної спеціальності, а здобувач – на повному циклі навчання. На рівні мультипроєктів заклад організовує підготовку групи, а здобувач – навчання протягом семестру з різними дисциплінами. На рівні проєктів заклад розглядає окрему дисципліну або підготовку одного здобувача, а здобувач – вивчення конкретної дисципліни. Запропонована модель трансформує сприйняття навчального процесу від «надання освітніх послуг» до «спільного творення освітнього продукту», де і заклад, і здобувач є активними учасниками з власними цілями та стратегіями. Впровадження моделі забезпечує гнучкість навчальної діяльності, оптимальний розподіл ресурсів, індивідуалізацію освітніх траєкторій при збереженні єдиних стандартів, що підвищує конкурентоспроможність закладу та якість підготовки випускників. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці конкретних методів та інструментів проєктно-орієнтованого управління на кожному рівні моделі, а також у проведенні практичної апробації запропонованого підходу в умовах реального закладу фахової освіти.

Побудова інтеграційних моделей ефективності управління складними фіксованобюджетними ІТ-проєктами

Віктор Морозов , Роман Кулик — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

У статті представлено дослідження інтеграції методологій Agile та Waterfall в управлінні складними фіксованобюджетними ІТ-проєктами. Складність таких проєктів обумовлена необхідністю поєднання жорстких обмежень бюджету та строків з потребою адаптації до змінних умов виконання. Авторами проаналізовано основні проблеми використання традиційних методологій управління в таких проєктах, зокрема, недостатню гнучкість Waterfall та складнощі з контролем витрат в Agile. Запропоновано підхід до створення гібридної моделі управління, яка поєднує структурованість каскадного підходу з гнучкістю й адаптивністю гнучких методологій. Модель включає механізми планування, управління ресурсами, моніторингу виконання задач та прийняття рішень у контексті мінливого середовища. Особливу увагу приділено взаємодії між ключовими зацікавленими сторонами (замовниками, командами розробки, менеджерами проєктів) і їхньому впливу на процеси ухвалення рішень. Для забезпечення ефективного управління запропонована математична модель, яка дозволяє оптимізувати розподіл ресурсів, планування етапів проєкту та контроль за дотриманням бюджету. Проведено симуляційні дослідження для оцінки впливу різних сценаріїв взаємодії зацікавлених сторін на ефективність проєкту. Експериментальні результати продемонстрували переваги запропонованого підходу в досягненні цілей проєктів за умов обмежених ресурсів і високої динаміки зовнішнього середовища. Для реалізації розроблених моделей і тестування їхньої ефективності використовувались сучасні технології програмування, зокрема, бібліотеки Python, що забезпечують гнучкість у моделюванні та аналізі великих обсягів даних. Результати дослідження свідчать, що інтеграція Agile та Waterfall в одну гібридну модель дозволяє підвищити якість управління фіксованобюджетними ІТ-проєктами, забезпечуючи водночас адаптивність до змін і чіткий контроль за ресурсами. Запропоновані підходи можуть бути використані для управління складними проєктами в різних галузях інформаційних технологій, що робить їх перспективними для широкого впровадження.

Оцінка впливу учасників проєктних команд на систему комунікацій

Владислав Концевий , Олександр Войтенко — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

У статті представлено комплексний підхід до оцінки впливу учасників проєктних команд на систему комунікацій у цифровому середовищі. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі віртуальних і гібридних команд в управлінні проєктами, де ефективність комунікацій значною мірою залежить не лише від технічних засобів, а й від поведінкових характеристик їх учасників. Визначено, що окремі особи можуть виступати як деструктивні чинники, що впливають на ефективність командної взаємодії та інформаційні потоки. Для виявлення та кількісної оцінки такого впливу використано модель FIRO-B, яка дозволяє визначити міжособистісну орієнтацію кожного члена команди за трьома ключовими вимірами: включення, контроль і прихильність. Аналіз за вимірами було поєднано з оцінкою за вісьмома сферами деструктивного впливу: технологічні бар’єри, опір змінам, негатив, мікроменеджмент, дезінформація, відсутність співпраці, домінування у комунікаціях та часові порушення. Розроблено формули для обчислення індивідуального показника поточного впливу та відносного впливу на систему комунікацій, з урахуванням зворотної залежності від рівня лідерських навичок. Практичне втілення реалізовано у вигляді веб-додатку на основі фреймворку Flask. Розкрито архітектуру програмного рішення, яка включає серверну логіку, інтерфейс користувача, базу даних, модуль авторизації, а також систему візуалізації результатів. Додаток дозволяє вводити індивідуальні показники членів команди, обчислювати рівень впливу на комунікаційне середовище та відображати результати у вигляді таблиць і графіків. Для обробки та аналізу даних реалізовано інтеграцію з базами даних SQLite/PostgreSQL, а також передбачено можливість експорту результатів і автоматизації збору вхідної інформації за допомогою Microsoft Forms та Power Automate. Розроблений інструмент дозволяє керівникам проєктів своєчасно виявляти ризики щодо поведінки членів команди, оцінювати ефективність комунікаційної структури та приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо складу команди. Практичне значення полягає в інтеграції поведінкової аналітики в систему управління проєктами, що відкриває перспективи для подальшого розвитку через використання технологій нейронних мереж та машинного навчання.

Цифровізація бізнес-процесів: передумови та тенденції

Олександр Головко , Федір Ткаченко — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

У публікації представлено результати дослідження трансформації структури бізнес-процесів в умовах динамічних змін зовнішнього середовища. Мета роботи – дослідити особливості трансформації бізнес-процесів із застосуванням сучасних інструментів, таких як цифровізація, автоматизація, бізнес-аналіз та реінжиніринг процесів. Стаття містить аналіз актуальних тенденцій економічного розвитку, що впливають на бізнес-процеси. Цифровізація бізнес-процесів є важливим напрямом розвитку сучасних підприємств, що потребує уважного вивчення та стратегічного управління. У дослідженні проаналізовано вплив таких тенденцій, як цифрова трансформація, глобалізація, урбанізація, зміни у структурі зайнятості, екологічні ініціативи та соціальна нерівність, на управлінські підходи та бізнес-процеси. Зокрема, розглянуто роль цифровізації, автоматизації, бізнес-аналізу та реінжинірингу процесів у забезпеченні адаптивності та конкурентоспроможності підприємств. Дослідження також звертає увагу на методи оптимізації бізнес-процесів та критерії оцінки їх ефективності. Висновки допомагають краще зрозуміти сучасні виклики та можливості у сфері управління бізнес-процесами та визначити напрями подальших досліджень і удосконалення стратегій цифрової трансформації. Умови цифрової економіки підвищують вимоги до гнучкості та ефективності бізнес-процесів, що стає необхідним для забезпечення стійкого розвитку підприємств. Це призводить до необхідності перегляду традиційних підходів та впровадження інноваційних рішень. Загалом, цифровізація бізнес-процесів є комплексною задачею, що потребує стратегічного підходу та виважених рішень. Стаття висвітлює ключові проблеми, пов'язані з цим процесом, такі як вибір оптимальних методів оптимізації, інтеграція різних інформаційних систем, управління змінами та забезпечення кібербезпеки. Вирішення проблем під час трансформації бізнес-процесів вимагає комплексного підходу і дотримання принципів управління змінами для забезпечення успішної адаптації до цифрової економіки. Наукові дослідження в цій галузі допомагають виявляти і вирішувати проблеми, що виникають під час трансформації бізнес-процесів, та розвивати стратегії для підвищення їх ефективності та конкурентоспроможності.

Моделі бізнес-процесів управління «зеленими проєктами» підвищення енергоефективності

Олена Веренич , Сергій Дворський — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

У статті було проведено аналіз досліджень, стандартів і методологій проєктного менеджменту, які можна використовувати для створення та розвитку підходу «зеленого» проєктного менеджменту. З іншого боку, було проведено аналіз досліджень у галузі інжинірингу та реінжинірингу процесів. Підкреслено особливості процесного управління як системотвірного підходу, що інтегрує сценарне, організаційне та проєктне управління. Сформульовано бачення узагальненої моделі класифікації процесів проєктно-орієнтованої організації у складі таких типів процесів: основні процеси, допоміжні процеси, процеси управління організацією, процеси управління проєктами та програмами й портфелями проєктів, ІТ-процеси, процеси взаємодії зі стейкхолдерами. Запропоновано дві моделі доповнення такої класифікації – модель «додаткові зелені процеси» та модель «наскрізне озеленення процесів». У межах використання першої моделі запропоновано перелік основних «зелених» процесів: розробка верхньорівневих концептів «зеленого» розвитку проєктно-орієнтованої організації – бачення, місії, корпоративної культури; розробка стратегії «зеленого» розвитку проєктно-орієнтованої організації; розробка «зелених» проєктів проєктно-орієнтованої організації; розробка обґрунтування доцільності реалізації «зелених» проєктів; обробка «зелених» ініціатив; впровадження «зелених» проєктів та моніторинг такого впровадження; управління трикутником «час-вартість-якість» «зелених» проєктів; управління ризиками «зелених» проєктів; управління залученням стейкхолдерів до «зелених» проєктів; наповнення бази знань щодо реалізації «зелених» проєктів; використання функцій штучного інтелекту в реалізації «зелених» проєктів. Надано характеристику основних «зелених» процесів із зазначенням відповідних підпроцесів, відповідальних за їх здійснення, та вимірності тривалості таких процесів. Один із «зелених» процесів (обробка зелених ініціатив) змодельовано з використанням нотації BPMN 2.0. Запропоновано метод спрямованого мозаїчного озеленення атрибутів процесів проєктно-орієнтованої організації у складі 10 кроків: 1) виявлення осередків спонтанної кристалізації основ «зеленого» менеджменту; 2) виявлення дотичних напрямів, формулювання кластерів розробки «зелених» напрямів; 3) ідентифікація «лідерів» думок; 4) формування команди; 5) розробка стратегії озеленення; 6) розробка детального плану; 7) реалізація детального плану; 8) паралельний моніторинг; 9) фіналізація проєкту; 10) заповнення бази знань. Проведено SWOT-аналіз сформульованого підходу щодо моделей і методу інжинірингу процесів «зеленого» проєктного менеджменту, виділено його сильні та слабкі сторони, а також можливості й загрози, що можуть виникнути при його використанні. Зроблено висновок щодо потенційної ефективності такого підходу. Сформульовано галузі подальших досліджень у обраному напрямі. Сформульовано висновки з проведених досліджень.

Смарт-інфраструктура та цифровизація: аналіз змісту Metro'24 RockLine, Словаччина

Фархад Назів, Ян Міхалік — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

Конференція Metro'24 RockLine у Словаччині стала значною подією, що зібрала широкий спектр зацікавлених сторін: політиків, лідерів галузі, дослідників та міських планувальників. Основною метою зустрічі було всебічне обговорення можливостей і викликів, які постають перед суспільствами, орієнтованими на дані, та інтелектуальною інфраструктурою. Захід ефективно виконав свою функцію, створивши платформу для інтенсивного обміну знаннями, формування стратегічних партнерств та спільної розробки інноваційних підходів до цифрової трансформації міських середовищ. Ключовий акцент робився на визнанні критичної важливості прийняття рішень, що ґрунтуються на даних, для сталого та ефективного міського розвитку. Дискусії охоплювали широкий спектр питань, включаючи інтеграцію новітніх технологій, розробку адекватних нормативно-правових рамок, аналіз соціально-економічних наслідків ініціатив "розумного міста" та механізми їхнього практичного впровадження. Це якісне дослідження здійснило детальний аналіз події за допомогою контент-аналізу представлених під час конференції текстових та аудіовізуальних матеріалів. У результаті було чітко ідентифіковано п'ять домінуючих тематичних напрямків, що відображають ключові тренди та виклики у сфері смарт-міст: кібербезпека, віртуальність та енергетичні екосистеми, штучний інтелект у туризмі, інтелектуальні будівлі та райони, а також електромобільність. Ці аспекти переконливо демонструють зростаючу та невід'ємну роль технологій у формуванні сучасних міст, забезпеченні їхньої стійкості та системній оптимізації міської інфраструктури. Попри певні методологічні обмеження, притаманні якісним дослідженням, дана робота надає цінні та актуальні висновки для академічної спільноти, представників промисловості та широкої громадськості. Вона суттєво доповнює зростаючий обсяг досліджень у сфері смарт-міст, пропонуючи глибокі інсайти щодо того, як цифрові інновації можуть суттєво покращити міське середовище, сприяти розвитку міських послуг та підвищити загальну якість життя громадян. Фахівці галузі можуть використовувати отримані знання для вдосконалення існуючих технологічних рішень та розробки нових, тоді як політики – для адаптації нормативно-правових актів відповідно до динамічних урбаністичних тенденцій. Майбутні дослідження мають стратегічно зосередитися на довгостроковому впливі смарт-інфраструктури, її масштабованості, а також на комплексних соціально-економічних ефектах цифрової інтеграції. У міру динамічного розвитку міських агломерацій синергія між технологіями, ефективним управлінням та принципами сталого розвитку стане абсолютним ключовим фактором для створення ефективних, безпечних, інклюзивних та комфортних урбаністичних просторів.

Модель ERP-BPMS на основі даних для забезпечення кризової стійкості комунальних підприємств

Юрій Черненко , Олександр Семко , Руслан Березенський — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

Комунальні підприємства (КП) все частіше працюють у нестабільному середовищі, яке характеризується геополітичною напруженістю, перебоями в роботі інфраструктури та мобілізацією робочої сили, що ставить під загрозу надання основних послуг. У цьому дослідженні пропонується гібридна модель управління ризиками, що поєднує системи планування ресурсів підприємства (ERP) та управління бізнес-процесами (BPMS) з евристичним прийняттям рішень і прогнозною аналітикою. Використовуючи змішаний підхід, ми проаналізували ключові показники ефективності (KPI), включаючи час реагування, використання ресурсів та безперервність, отримані з системи BOS CIS в компанії «Мастергаз» (українське комунальне підприємство). Порівняння до і після інтеграції показало скорочення часу реагування на 50%, зниження логістичних витрат на 20% і підвищення безперервності на 90%. Якісний тематичний аналіз 15 інтерв'ю підтвердив, що покращення прозорості, готовності та децентралізованого прийняття рішень узгоджуються з цими досягненнями KPI. Сценарні симуляції (в тому числі за методом Монте-Карло) підтвердили правильність моделі в умовах втрати інфраструктури та дефіциту робочої сили. Ці комплексні результати підтверджують гіпотезу про те, що інтегрована модель ERP-системи управління підприємством, яка ґрунтується на кількісних та якісних показниках, підвищує гнучкість, економічну ефективність та стійкість. Ця система пропонує керівникам комунальних підприємств адаптивний інструмент для проактивного антикризового управління за різних сценаріїв, що базується на даних.

Особливості управління проєктами з цифрової трансформації

Віталій Петренко , Антон Баришевський — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено особливості управління проєктами цифрової трансформації, визначено ключові фактори їх успішної реалізації та ідентифіковано потенційні ризики, що можуть виникати в процесі інтеграції новітніх технологій у бізнес-моделі. Підкреслено важливість ефективної комунікації між усіма зацікавленими сторонами проєкту, включаючи керівництво, проєктну команду та кінцевих користувачів. Акцентовано увагу на необхідності управління змінами для подолання можливого опору персоналу впровадженню цифрових рішень. Розглянуто значний технічний аспект проєктів цифрової трансформації, що охоплює інтеграцію хмарних обчислень, штучного інтелекту, великих даних та автоматизації бізнес-процесів, як інструментів для підвищення ефективності моніторингу, прозорості процесів та оперативності прийняття рішень. Наголошено на ключовій ролі безпеки даних як одного з головних факторів успіху проєктів цифрової трансформації, зважаючи на значні ризики, що можуть впливати на їх результативність. Обґрунтовано необхідність впровадження організаціями надійних механізмів захисту інформації, своєчасного виявлення потенційних загроз та розробки стратегій їх мінімізації для забезпечення стабільності та ефективності трансформаційних змін. Узагальнено, що успішне управління проєктами цифрової трансформації є критично важливим для збереження конкурентоздатності та досягнення сталого розвитку організацій в умовах стрімкої цифрової еволюції. Доведено, що лише комплексний підхід, який поєднує стратегічне планування, ефективну комунікацію, управління ризиками та забезпечення безпеки даних, дозволить ефективно управляти проєктами цифрової трансформації, сприяючи їх успішній реалізації та забезпечуючи конкурентоздатність і сталий розвиток організацій в епоху цифровізації.

Метод визначення health статусу проєктів для оптимізації фінансових і людських ресурсів IT-компаній

Євген Ланських , Дмитро Помогайбо , Віктор Алькема — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена розробці комплексного методу визначення health статусу проєктів та портфелів в аутсорсингових IT-компаніях для оптимізації використання фінансових та людських ресурсів. Запропонований підхід інтегрує дані з ключових систем управління проєктами (Jira, Tempo, GitLab, SonarQube, ERP) із застосуванням автоматизованих алгоритмів збору, нормалізації та аналізу метрик. Метод дозволяє отримувати числові показники, що характеризують ефективність виконання графіку (SPI), бюджету (CPI), якість коду, рівень ризиків та задоволеність учасників проєкту, що дає можливість побудувати інтегральний Health-індекс (Pi). Розроблений метод забезпечує оперативну обробку даних у режимі реального часу, що дозволяє керівництву своєчасно виявляти відхилення від планових показників та вживати заходів щодо оптимізації ресурсів. Описано алгоритми мультикритеріального аналізу для визначення вагових коефіцієнтів окремих метрик, що дозволяє адаптувати систему до специфіки конкретних IT-компаній. Пропонована модель демонструє можливості автоматизації прийняття управлінських рішень на основі числових даних, що підвищує точність прогнозування та мінімізує ризики перевитрат і затримок у виконанні проєктів. Отримані результати підтверджують практичну цінність інтегрованого підходу, який сприяє оптимальному розподілу фінансових і людських ресурсів в умовах багатопортфельного управління. Використання методу дозволяє не лише знизити адміністративне навантаження, а й забезпечити стратегічну гнучкість управлінських процесів, що є критичним для підвищення конкурентоздатності компаній на глобальному ринку. Дослідження демонструє, що систематична інтеграція даних із сучасних інформаційних систем є необхідною умовою для ефективного управління проєктами в умовах швидких технологічних змін і ринкової невизначеності.

Особливості матричного управління трудовими ресурсами у сфері діяльності IT-підприємств

Дмитро Катаєв , Валентин Бугайчук , Андрій Калмиков — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

Представлена в статті матрична модель управління трудовими ресурсами в компаніях, що являють особою проєктно-орієнтовані організації, діяльність яких пов’язана, переважно, зі сферою інформаційних технологій, для ефективного управління якими бажано створювати таку єдину систему, що об’єднувала б проєктну та операційну діяльність. Виокремлено основну задачу IT-компаній з оптимального завантаження трудових ресурсів, включаючи наявні проблеми управління цими ресурсами в проєктній і операційній діяльності, та намічено шляхи їх вирішення передусім за допомогою впровадження ітеративної методології управління проєктом Agile, що надає ефективні інструменти для планування й управління трудовими ресурсами, але які не завжди повною мірою є оптимальними. У результаті проведеного аналізу виникла необхідність розроблення нових підходів до управління трудовими ресурсами проєктно-операційної діяльності компаній, а саме – потрібно спробувати скоординувати методи проєктного планування з методами планування операційної діяльності компаній з оптимальним забезпеченням цією діяльністю в процесі реалізації проєктів. Для реалізації ефективної системи управління трудовими ресурсами в проєктній та операційній діяльності IT-компаній пропонується використовувати матричний підхід, де необхідно так розподілити роботу наявних підрозділів за проєктами, щоб кожен із проєктів закінчувався якнайшвидше, дешевше і з необхідною якістю. Методи розподілу робіт підрозділів збалансованої компанії за проєктами є матричними методами управління проєктною й операційною діяльністю компаній. Якщо множини робіт з проєктів не перетинаються, ми маємо класичну проєктну модель управління. Якщо ж у всіх проєктах реалізуються однакові роботи, то отримаємо модель управління операційною діяльністю. Саме матричні моделі управління трудовими ресурсами проєктів допоможуть оптимально управляти трудовими ресурсами організації в проєктах та краще використовувати робочий час фахівців, мінімізувати простої, а отже, значно покращити організацію роботи в IT-компанії, що зазвичай вимагає ефективного використання ресурсів та чіткого контролю за плануванням і реалізацією тих чи інших проєктів.

Менеджмент розвитку бізнес-екосистеми в будівництві

Назар Воронюк , Євгенія Бойко — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

Наш час швидко розвивається, і різні галузі стикаються з низкою викликів. Екосистеми в будівництві створюють основу для ефективного, інноваційного та сталого розвитку індустрії. Охарактеризовано поняття «бізнес-екосистема». Зазначено, що екосистема дозволяє забезпечити ефективну співпрацю між різними гравцями, скорочуючи витрати, покращуючи якість послуг та оптимізуючи процеси в будівництві. Метою статті є актуалізація ролі бізнес-екосистеми в будівництві, визначення її основних характеристик, переваг, викликів та основних компонентів, а також аналіз того, впливу запровадження нових технологій на менеджмент цієї екосистеми. Проаналізовано основні проблеми, які можуть виникати перед учасниками бізнес-екосистеми в будівництві. У статті розглянуто особливості формування цих екосистем у будівництві та їхні основні характеристики. Обґрунтовано і схематично представлено основні компоненти бізнес-екосистеми в будівництві. Виокремлено основні переваги побудови зв’язків між учасниками бізнес-екосистеми, які сприяють їхньому розвитку та успіху. Наголос зроблено на запровадженні нових технологій для ефективного менеджменту розвитку бізнес-екосистем, наприклад, BIM (Building Information Modeling) – це технологія та методологія процесу створення й управління цифровими моделями будівельних об'єктів протягом усього їхнього життєвого циклу. Розглянуто переваги використання BIM у будівництві. Для успішного менеджменту в бізнес-системі будівельної сфери, крім впровадження нових технологій, важливим залишається розуміння основних аспектів менеджменту, тому представлено опис цих аспектів. Створення підприємницького клімату, беручи за основу успішні приклади впровадження бізнес-екосистем, зменшення бар’єрів входу і функціонування на будівельному ринку, є пріоритетом для національної політики країни загалом. Запропоновано успішні практики бізнес-екосистем, впроваджені у будівельній галузі, які виступають важливим фактором для оптимізації процесів, інтеграції технологій та зниження витрат на всіх етапах життєвого циклу будівельних об'єктів. Зроблено висновки про те, що менеджмент розвитку бізнес-екосистеми в будівельній сфері створює основу для ефективного, інноваційного та сталого розвитку індустрії, забезпечуючи конкурентоспроможність будівельного сектору в умовах цифровізації. Використання новітніх технологій є однією з ключових складових цієї екосистеми, яка сприяє ефективнішому менеджменту бізнес-екосистеми загалом, а аналіз прикладів, успішно впроваджених бізнес-екосистем, відкриває нові можливості для будівельної сфери.

Інтегрована модель управління освітніми проєктами для сталого розвитку на основі штучного інтелекту та BIM-аналітики

Микола Цай , Микола Здрілько — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

Об’єктом дослідження є процес формування висновку будівельно-технічної експертизи системою підтримки процесу відновлення об’єктів нерухомості. Предметом дослідження є моделі і методи штучного інтелекту, що здатні розв’язувати задачу формування експертного висновку щодо категорії технічного стану будівельних конструкцій і об’єктів в цілому. Метою роботи є обґрунтування вибору моделі для розв’язання задачі оцінювання технічного стану об’єктів будівельно-технічної експертизи на основі дослідження моделей і методів штучного інтелекту, що здатні розв’язувати задачу нечіткої класифікації. Для оцінки технічного стану будівельних конструкцій і об’єктів в цілому запропоновано застосовувати дерева рішень з градієнтним прискоренням. Цей метод виправляє помилки попередніх ітерацій і враховує величину різних типів помилок. Показано, що механізм ітеративного навчання дає змогу експертам будівельно-технічної експертизи уточнювати чи доповнювати дані, на основі яких роблять висновки. Коригування висновків ансамблів дерева рішень з градієнтним прискоренням експерти можуть робити відповідно до нормативної бази. Формалізовано вхідні і вихідні дані моделі з урахуванням такого антропогенного фактора, як вплив зброї. Визначено п’ять основних конструктивних елементів, для кожного з яких доцільно навчати ансамблі дерев. Показано функцію втрат, що допомагає приділяти особливу увагу граничним станам будівель і споруд, коли ризик помилки може призвести до повної непридатності або порушення функціонування конструкцій або їхніх елементів. На основі аналізу низки досліджень як предмет подальших досліджень обґрунтовано вибір мультиагентної теорії для забезпечення масштабування і гнучкості системи підтримки процесу відновлення об’єктів нерухомості.

Проактивне управління проєктами розумного розвитку в турбулентному середовищі

Гліб Мурованський , Наталія Бушуєва — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

Нинішнє турбулентне економічне середовище в Україні, що характеризується високою інфляцією
(15–20%), волатильністю обмінного курсу та нестабільністю енергопостачання (відключення електроенергії з імовірністю 0,7), створює значні проблеми для девелоперських компаній, що призводить до збільшення вартості проєктів (10–15% у 2024 році) та зниження попиту. Традиційних стратегій реагування недостатньо для вирішення цих проблем. У цьому документі обґрунтовується необхідність проактивного підходу до стратегічного управління в проєктах розвитку SMART, інтеграції цифрової трансформації (BIM, AI, IoT), акценту на стійкість та енергоефективність, а також адаптації до мінливих вимог ринку щодо доступного та екологічно чистого житла. Аналізуючи глобальні тенденції та специфічні умови в Україні, зокрема в контексті постконфліктної реконструкції (наприклад, Бучі), дослідження підкреслює обмеження поточних практик реагування та потенціал проактивного управління для підвищення конкурентоспроможності й адаптивності. Метою дослідження є розробка інноваційних механізмів розвитку програм компаній шляхом впровадження проактивного стратегічного управління. Воно досліджує такі методи, як планування сценаріїв на основі штучного інтелекту, ТРВЗ (теорія розв'язання винахідницьких задач) з автоматизацією штучного інтелекту, гнучке управління з оптимізацією штучного інтелекту, метод критичного ланцюга з Інтернетом речей та штучним інтелектом, а також управління BIM за допомогою аналітики штучного інтелекту. Крім того, у статті досліджено синергію, створену інноваціями в проєктах розвитку «розумного міста», на прикладах Києва (наприклад, ЖК «Фаїна») та запропоновано концептуальну модель проактивного управління ризиками та можливостями в таких проєктах у середовищі BANI (крихкому, тривожному, нелінійному, незрозумілому). Ефективність моделі демонструється через математичне представлення та її застосовність до унікальних викликів українського контексту, включаючи обмеження ресурсів і соціальну спрямованість.

Машинне навчання Байєсової нейронної мережі з гамма-розподілом для оцінювання стійкості монорейкового крана

Олександр Терентьєв , Богдан Соловей — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

Предметом вивчення в статті є модель та метод навчання Байєсової нейронної мережі для прогнозування стійкості монорейкового крана за положенням стріли уздовж рейкового шляху з урахуванням можливих деформацій під дією навантажень. Метою є розробка моделі та методу навчання Байєсової нейронної мережі для прогнозування стійкості монорейкового крана. Для досягнення мети в дослідженні вирішено завдання: визначено математичну модель для прогнозування стійкості монорейкового крана за положенням стріли уздовж рейкового шляху з урахуванням можливих деформацій під дією навантажень за методом скінченних елементів; визначено модель Байєсової нейронної мережі та алгоритм навчання Байєсової нейронної мережі; проведено навчання та оцінювання ефективності запропонованої Байєсової нейронної мережі для прогнозування стійкості монорейкового крана. Для проведення дослідження були використані методи з теорій: байєсова теорія та байєсова статистика; штучні нейронні мережі та глибинне навчання; теорія чисельних методів; теорія марковських ланцюгів Монте-Карло. На основі проведеного аналізу математична модель стійкості монорейкового крана за положенням стріли уздовж рейкового шляху з урахуванням можливих деформацій під дією навантажень була отримана на основі методу скінченних елементів; базовим розподілом для моделі Байєсової нейронної мережі було обрано гамма-розподіл, апостеріорний розподіл було отримано за теоремою Байєса в логарифмічній формі; запропонований метод навчання передбачає оновлення матриць з ваговими коефіцієнтами за методом Метрополіса – Гастінгса, а доцільність оновлення мережі обчислюється на основі аналізу значення різниці апостеріорних розподілів для станів мережі до оновлення і після оновлення. Отримано наступні результати: навчання Байєсової нейронної мережі за запропонованим методом показує, що модель робить значні корекції в параметрах, що є ознакою ефективного навчання разом із значенням помилки, яке наближається до нуля. У висновках наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: запропоновано нову модель та метод навчання Байєсової нейронної мережі для прогнозування стійкості монорейкового крана за положенням стріли уздовж рейкового шляху з урахуванням можливих деформацій під дією навантажень.

Опрацювання понятійного апарату щодо сумісного застосування штучного інтелекту та ІТ як нового підґрунтя вибору варіантів будівель з раціональними характеристиками

Христина Чуприна , Микола Федорченко , Олександр Катін , Віктор Гроголь — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

Сучасна будівельна галузь перебуває у стані значної трансформації під впливом стрімкого розвитку технологій, зокрема штучного інтелекту та інформаційних технологій. Запровадження цих інноваційних рішень формує нове підґрунтя для ухвалення ефективних рішень у процесі проєктування та будівництва, що дає змогу вибирати раціональні варіанти будівель, які відповідають високим вимогам якості, економічної ефективності та екологічної стійкості. Штучний інтелект надає можливість виконувати детальний аналіз великих обсягів даних, моделювати різні варіанти рішень і прогнозувати результати з високою точністю, що є особливо актуальним для будівельних проєктів, де кожне рішення, від вибору матеріалів до проєктування інфраструктури, може мати суттєвий вплив на кінцевий результат. Використання штучного інтелекту дозволяє швидко оцінювати потенційні сценарії розвитку проєкту, визначати найбільш економічно доцільні варіанти та враховувати можливі ризики. Інформаційні технології забезпечують доступ до потужних інструментів проєктування та управління. Програмні засоби для автоматизованого проєктування, системи управління будівельними проєктами та платформи для співпраці в режимі реального часу сприяють оптимізації процесів від планування до реалізації. Поєднання штучного інтелекту з інформаційними технологіями створює єдину екосистему, яка підтримує всі етапи життєвого циклу будівлі – від концепції до експлуатації та технічного обслуговування. Одна з головних переваг інтеграції штучного інтелекту та інформаційних технологій у будівництві полягає в можливості адаптації проєктів під конкретні потреби замовника та умови виконання робіт. Завдяки аналізу даних щодо умов на будівельному майданчику, економічних показників, технічних вимог та нормативних обмежень штучний інтелект може запропонувати оптимальні варіанти проєктів, які відповідають цим критеріям. Це не лише оптимізує витрати, але й підвищує загальну ефективність проєкту. Штучний інтелект також здатен оцінювати екологічні аспекти будівництва, що сприяє створенню стійких будівель з мінімальним енергоспоживанням та впливом на довкілля. Це надзвичайно важливо в умовах сучасних вимог щодо енергоефективності та екологічної безпеки будівель. Отже, поєднання штучного інтелекту та інформаційних технологій у будівельній галузі надає нові можливості для управління проєктами, сприяючи раціональному використанню ресурсів, скороченню витрат, і забезпеченню якості відповідно до вимог сталого розвитку.

Інтеграція IoT-технологій для моніторингу та управління укриттями міської інфраструктури

Дмитро Аеров , Мирослава Гладка , Сергій Палій — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

У сучасних умовах воєнного стану та підвищених техногенних ризиків особливої актуальності набуває розвиток інтелектуальних систем захисту цивільного населення. Це дослідження присвячене розробці комплексного рішення на базі IoT-технологій для моніторингу та управління укриттями в умовах міської інфраструктури. Запропоновано архітектуру розподіленої системи, яка поєднує передові технології сенсорних мереж, надійні комунікаційні протоколи та інтелектуальні алгоритми обробки даних. Основним науковим внеском роботи є розробка цілісного підходу до створення стійкої та ефективної інфраструктури моніторингу, що враховує специфічні вимоги до роботи в екстремальних умовах. Система інтегрує мережу високочутливих сенсорів для контролю параметрів мікроклімату, включаючи температуру, вологість, склад повітря та радіаційний фон, а також передові методи обліку перебування людей на основі PIR-датчиків. Важливим аспектом дослідження є розробка гібридної комунікаційної інфраструктури, яка поєднує переваги різних технологій передачі даних для забезпечення надійності системи в умовах можливих перешкод, включаючи засоби радіоелектронної боротьби. Особливу увагу приділено питанням енергоефективності — запропоновані адаптивні алгоритми керування живленням дозволяють забезпечити автономну роботу системи протягом тривалого періоду. Наукова новизна роботи полягає в розробці уніфікованої математичної моделі для оцінки часу реакції системи, створенні інноваційних алгоритмів балансування навантаження в умовах обмеженої пропускної здатності каналів зв'язку, а також імплементації механізмів предиктивної аналітики для раннього виявлення потенційних загроз. Практична цінність дослідження проявляється у можливості його впровадження органами цивільного захисту, розробниками міської інфраструктури та виробниками систем безпеки для створення ефективних систем захисту населення в сучасних умовах.

Генеральна послідовність ієрархії самоупорядкувань в системах тотожних частинок

Василь Клапченко , Ірина Кузнецова — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

Проаналізовано послідовність методологічного обґрунтування існування хвильової далекодії в системах тотожних частинок. Виділено окремі кроки такого обґрунтування, акцентуючи увагу на необхідності врахування цієї взаємодії в молекулярних системах, особливо за наявності обертальних ступенів свободи руху молекул. Підкреслено завершеність окремих кроків, зокрема запропоновано фрагментовану фізичну статистику з окремим способом розрахунку орієнтаційної складової ентропії та універсальний механізм хвильової далекодії (УМХД). Сформульовано невирішену проблему застосування УМХД у випадку молекул з електричним дипольним моментом (як у молекул води). Проведено модельний розгляд хвильової далекодії в таких системах. Встановлено селективність хвильової далекодії щодо орієнтації дипольних моментів. Показано, що результатом такої селективної дії може бути виникнення спровокованої поляризації фізичного вакууму (СПВ). Безпосереднім наслідком цієї поляризації є розділення електричних зарядів та навіть народження електронно-позитронних пар, що може призводити до електризації тіл або виникнення лінійних та кульових блискавок в атмосфері. Це також може зумовлювати окремий випадок потужних блискавок, які завершуються рекомбінацією електронно-позитронних пар та супроводжуються рентгенівським та γ-випромінюванням (т. зв. гамма-блискавки). Проаналізовано весь ланцюжок самоупорядкувань характеристик молекулярних систем хвильовою далекодією: від поступальних та обертальних ступенів свободи до дипольних моментів та спровокованої поляризації вакууму. Визнано, що самоупорядкування механічним рухом породжує найдовший такий ланцюжок. Запропоновано іменувати подібну послідовність генеральною послідовністю ієрархії самоупорядкувань в системах тотожних частинок.

Синтез інтелектуального адаптивного алгоритму для автоматизованого прогнозування добового споживання електроенергії

Сергій Іносов , Ольга Бондарчук , Вадим Луценко , Тетяна Соболевська — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

В останні роки різко зросла необхідність у достатньо точному короткостроковому прогнозуванні електроспоживання з метою підвищення ефективності оперативного управління і балансування енергосистеми в критичних режимах. Добове споживання електроенторгії є випадковою числовою послідовністю, у якій присутні статистичні закономірності, придатні для прогнозування послідовності наперед. У роботі синтезовано інтелектуальний адаптивний лінійний алгоритм прогнозування добового споживання електроенергії в районній електромережі (прогнозатор). Інтелектуальні можливості запропонованого алгоритму проявилися в тому, що він автоматично виявив кореляційні закономірності вхідного потоку даних споживання електричної енергії, а також крос-кореляційні залежності споживання електричної енергії від температури повітря і від дня тижня. Застосування розробленого прогнозатора також дозволило автоматично використати виявлені закономірності в даних для оптимізації стратегії прогнозування споживання електричної енергії з максимально досяжною точністю прогнозування. Результатом синтезу інтелектуального адаптивного алгоритму стала ситуація, коли похибки прогнозування набули випадкового характеру, вони стали некорельованими й набули ознак нормального розподілу. Тобто всі можливості покращити точність прогнозування були вичерпані (для наявних даних). Процес прогнозування характеризується суттєвою нестаціонарністю, що проявляється у чергуванні періодів низької середньоквадратичної похибки з моментами значного погіршення точності через епізодичні збурення. Попри це, розроблений прогнозатор оперативно коригує випадкові помилки; так, за рік груба похибка, що тривала два дні поспіль, зафіксована лише один раз. У процесі самонавчання автоматично оптимізуються 21 ваговий коефіцієнт, що є неможливим для ручного виконання.

Модернізація систематизації та змісту дослідницьких інструментів для забезпечення підготовки будівництва на засадах цифровізації

Михайло Малихін — пт, 27 чер 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядаються актуальні виклики, пов'язані з необхідністю трансформації традиційних підходів до організації дослідницької діяльності в будівельній сфері, зокрема впровадження цифрових технологій та адаптації до умов сучасної цифрової економіки. Окрема увага приділяється питанням інтеграції інформаційних технологій у процеси управління підготовкою будівництва, що вимагає оновлення інструментальних методів аналізу, моніторингу та прогнозування. Автор акцентує увагу на важливості створення уніфікованих стандартів та класифікаційних систем, які дозволяють забезпечити ефективне використання цифрових ресурсів у плануванні та реалізації будівельних проєктів. Цифровізація сприяє підвищенню точності обчислень, автоматизації процесів збору й обробки даних, а також формуванню інноваційних підходів до взаємодії між учасниками будівельних процесів. Зазначено, що такі зміни вимагають не лише технічного переоснащення, а й розроблення нових методологій аналізу й прийняття рішень, орієнтованих на цифрову реальність. Дослідження також охоплює аналіз ключових проблем, які виникають під час впровадження цифрових технологій у будівельну галузь, включно з питаннями забезпечення безпеки даних, інтероперабельності систем та оптимізації процесів передавання інформації. Важливим аспектом роботи є вивчення впливу цифрових інструментів на скорочення витрат, зменшення ризиків та підвищення загальної ефективності підготовчих етапів будівельних проєктів. Результати дослідження мають на меті створення теоретичної бази для розроблення інноваційних підходів до систематизації дослідницьких інструментів, а також формування методичних рекомендацій щодо їх практичного застосування. Робота орієнтована на забезпечення сталого розвитку будівельної галузі шляхом впровадження інструментів цифрової економіки, що дозволяє оптимізувати процеси підготовки будівництва, підвищуючи їх якість, швидкість і прозорість. Особливу увагу приділено формуванню цифрових репозитаріїв знань, адаптивних аналітичних панелей та вбудованих алгоритмів, здатних навчатися на основі накопиченої інформації. Це створює передумови для створення самонавчальних систем управління, що підвищують стійкість галузі в умовах швидких технологічних змін.