Архітектура технічних рішень для проєктів із підвищеними вимогами до енергоефективності
DOI:
https://doi.org/10.32347/2412-9933.2025.64.206-216Ключові слова:
енергоефективність, архітектурно-технічна модель, Smart Building, BMS, BIM, цифровий двійник, BIPV, вентиляція, сталий розвитокАнотація
Сучасні тенденції розвитку архітектури та будівництва дедалі більше зосереджуються на підвищенні енергоефективності, екологічній збалансованості та цифровій трансформації проєктних процесів. Зростання енергоспоживання в урбанізованих середовищах, підвищення стандартів комфорту та необхідність зменшення вуглецевого сліду стимулюють пошук нових підходів до формування архітектурно-технічних рішень. У роботі розглядаються принципи створення енергоефективних будівель, де архітектурна форма, конструктивна система та цифрові технології виступають єдиною інтегрованою платформою управління енергетичними потоками. Основна увага приділена поєднанню пасивних і активних стратегій енергозбереження: від орієнтації будівлі за інсоляцією, природної вентиляції та термічної інерції матеріалів до використання інтелектуальних систем контролю, таких як BMS, IoT, daylight harvesting та predictive maintenance. Окремо аналізується роль цифрових двійників і BIM-моделей у створенні адаптивної архітектури, здатної реагувати на зміни кліматичних умов і експлуатаційних параметрів у реальному часі. Розглядаються також сучасні інженерні рішення, що інтегрують відновлювані джерела енергії – BIPV, геотермальні системи, рекупераційні контури – у конструктивну оболонку будівлі. Такий підхід формує нову архітектурну парадигму, у якій технічні рішення стають не лише засобом енергозбереження, а й важливим елементом естетики, сталого розвитку та цифрової взаємодії систем. Ключовим аспектом стає інтеграція Smart Buildingпідходів, які поєднують датчики, аналітику й адаптивне управління мікрокліматом у єдину інформаційну систему. Це створює передумови для формування нових стандартів архітектурного проєктування, у яких будівля розглядається як «живий організм», що взаємодіє із середовищем, користувачем і міською інфраструктурою.
Посилання
Gu, Z. (2007). Approaches to energy efficient building development – Studying under Chinese contexts (Licentiate Thesis). KTH Royal Institute of Technology. https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2%3A12731/FULLTEXT01.pdf
Monash University. (n.d.). A review of building integrated photovoltaic: Case study of tropical region. https://research.monash.edu/files/353231855/345079312_oa.pdf
ESRU. (2004). Energy efficiency in commercial buildings (MSc thesis). University of Strathclyde. https://www.esru.strath.ac.uk/Documents/MSc_2004/elsadig.pdf
Schmidt, M., & Åhlund, C. (2018). Smart buildings as cyber-physical systems: Data-driven predictive control strategies for energy efficiency. ArXiv. https://arxiv.org/abs/1807.06084
Bakhtin, D. S. (2023). Principles of formation of spatial organization of energy-efficient public buildings (PhD Thesis abstract). Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture. https://uacademic.info/ua/document/0823U101952
Kuznietsova, Ya. Yu. (2020). Architectural shaping of nature-integrated objects (Monograph). O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv. https://surl.li/udoaap
Chernyshev, D., Ryzhakova, G., Honcharenko, T., Petrenko, H., Chupryna, I., & Reznik, N. (2023). Digital administration of the project based on the concept of smart construction. In B. Alareeni & A. Hamdan (Eds.), Explore Business, Technology Opportunities and Challenges After the Covid-19 Pandemic. Lecture Notes in Networks and Systems, 495. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-08954-1_53
Ovcharenko, E. O. (2019). Energy efficiency of buildings in the system of national legislation (Master’s thesis). Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. https://ela.kpi.ua/bitstreams/0c388b7a-d24a-49a4-8eac-315c1de7d683/download
Chupryna, I., Tormosov, R., Abzhanova, D., Gonchar, V., & Plys, N. (2022). Scientific and methodological approaches to risk management of clean energy projects implemented in Ukraine on the terms of public-private partnership. 2022 International Conference on Smart Information Systems and Technologies (SIST). https://doi.org/10.1109/SIST54437.2022.9945731
Kariuk, A. M., Mishchenko, R. A., Pents, V. F., & Shchepak, V. V. (2019). Energy efficiency of buildings in the European Union and Ukraine. Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University. https://surl.li/zxhqty
Burmaka, V., Tarasenko, M., Kozak, K., Burmaka, O., & Sabat, N. (2021). Energy efficiency of modernization of translucent building envelope structures. Journal of Engineering Sciences and Eco-Management, 7 (2). https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2021/dec/25986/jeecs-07-02-2021-paper02.pdf
Burlak, H. M. (2023). Energy saving in architecture and urban planning. Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture. https://odaba.edu.ua/upload/files/191_ABSnm_Energozberezhennya_v_arhitekturi_ta_mistobuduvanni.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Денис Валерійович Соболь

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.