Огляд теорії і методів моделювання пружнопластичних основ з врахуванням їх реологічних властивостей

Автор(и)

  • Герман Анатолійович Затилюк Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0392-2214
  • Богдан Ярославович Бартків Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, Україна https://orcid.org/0009-0000-0174-5889

DOI:

https://doi.org/10.32347/2412-9933.2025.64.231-240

Ключові слова:

реологія ґрунтів, пружнопластичність, в'язкопружність, повзучість, консолідація, конститутивні моделі

Анотація

Проведено систематичний огляд сучасних теоретичних підходів і чисельних методів моделювання взаємодії споруд з пружнопластичними ґрунтовими основами з урахуванням їх реологічних властивостей. Відстежено еволюцію наукових уявлень від класичних спрощених моделей (модель постелі Вінклера, лінійно-пружний півпростір) до сучасних узагальнених в'язкопружнопластичних формулювань. Проаналізовано основні класи реологічних моделей ґрунту (консолідація, лінійна та нелінійна повзучість, об'єднані в'язкопластичні теорії) та сфери їх застосування, а також здійснено систематизацію методів чисельного моделювання основ із особливою увагою до методу скінченних елементів та його модифікацій. Наведено порівняльний аналіз десяти найпоширеніших реологічних моделей, що використовуються в сучасній геомеханіці, з оцінкою їхніх можливостей і обмежень. Огляд виявив, що точний прогноз напруженодеформованого стану «споруда–основа» неможливий без врахування реологічних явищ (повзучості, консолідації), особливо для навантажених або слабких ґрунтів. Показано, що поступове ускладнення моделей – від пружних до в'язкопластичних – підвищує відповідність розрахунків реальній поведінці основ, проте супроводжується зростанням кількості параметрів і складністю їх експериментального визначення. Встановлено, що існуючі «уніфіковані» моделі потребують трудомісткої калібровки, яка обмежує їх практичне застосування. Серед актуальних проблем – недостатня адаптованість моделей для нестандартних ґрунтів (органічних, насипних, мерзлих), необхідність врахування анізотропії та циклічних впливів, підвищення точності довготривалих прогнозів. Перспективними напрямами вдосконалення є розробка мультимасштабних підходів, що поєднують мікро- і макромеханіку ґрунту, та інтеграція методів машинного навчання для автоматизації підбору параметрів моделей. Впровадження таких рішень підвищить надійність розрахунків і економічну ефективність проєктування у складних геотехнічних умовах.

Біографії авторів

Герман Анатолійович Затилюк, Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ

Доктор філософії в прикладній механіці, доцент кафедри будівельної механіки

Богдан Ярославович Бартків, Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ

Аспірант кафедри будівельної механіки

Посилання

Wood, D. M. (1990). Soil behaviour and critical state soil mechanics. Cambridge University Press.

Vyalov, S. S. (1986). Rheological fundamentals of soil mechanics. Elsevier.

Bjerrum, L. (1973). Problems of soil mechanics and construction on soft clays. Géotechnique, 23 (3), 319–358.

Terzaghi, K., & Peck, R. B. (1967). Soil mechanics in engineering practice (2nd ed.). John Wiley & Sons.

Biot, M. A. (1941). General theory of three-dimensional consolidation. Journal of Applied Physics, 12(2), 155–164. https://doi.org/10.1063/1.1712886

Perzyna, P. (1966). Fundamental problems in viscoplasticity. Advances in Applied Mechanics, 9, 243–377.

Zienkiewicz, O. C., Taylor, R. L., & Zhu, J. Z. (2005). The finite element method: Its basis and fundamentals (6th ed.). Elsevier.

Oida, A. (1984). Analysis of rheological deformation of soil by means of finite element method. Journal of Terramechanics, 21 (3), 237–251.

Vermeer, P. A., & Neher, H. P. (1999). A soft soil model that accounts for creep. In Beyond 2000 in Computational Geotechnics: Proceedings of the International Symposium (Amsterdam, The Netherlands, 18–20 March 1999) (pp. 249–261). A. A. Balkema.

Zatyliuk, G. A. (2021). Chyselne modeliuvannia vzaiemodii budivelnykh konstruktsii iz pružnoplastychnoiu osnovoiu napivanalitychnym metodom skinchennykh elementiv [Numerical modeling of the interaction of building structures with an elastoplastic foundation by the semi-analytical finite element method] (Doctoral dissertation). Kyiv National University of Construction and Architecture.

Adachi, T., & Oka, F. (1982). Constitutive equations for normally consolidated clay based on elasto-viscoplasticity. Soils and Foundations, 22 (4), 57–70.

Reiner, M. (1963). Deformation and flow: An elementary introduction to rheology. H. K. Lewis.

Marzouk, H., Felic, H., & Tschuchnigg, F. (2024). A data-driven approach for soil parameter determination using supervised machine learning. In Proceedings of the 9th International Symposium on Geotechnical Safety and Risk (ISGSR) (Oslo, Norway, 2024) (pp. 729–733). Research Publishing.

Budhu, M. (2011). Soil mechanics and foundations (3rd ed.). John Wiley & Sons.

Bentley Systems. (2023). PLAXIS 2D material models manual.

MIDAS IT. (2023). GTS NX analysis reference manual. MIDAS Information Technology Co., Ltd.

Dassault Systèmes. (2022). Abaqus analysis user's manual. Dassault Systèmes Simulia Corp.

Itasca Consulting Group, Inc. (2020). FLAC3D 7.0 manuals. Itasca International Inc.

ANSYS, Inc. (2023). ANSYS mechanical APDL basic analysis guide.

Sheremeta, R. (2018). Ohliad reolohichnykh modelei [Review of rheological models]. Visnyk of Lviv National Agricultural University. Series: Agroengineering Research, 22, 22–30. https://doi.org/10.31734/agroengineering2018.01.022

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-25

Як цитувати

Затилюк, Г. А., & Бартків, Б. Я. (2025). Огляд теорії і методів моделювання пружнопластичних основ з врахуванням їх реологічних властивостей. Управління розвитком складних систем, (64), 231–240. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2025.64.231-240

Номер

Розділ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЄКТУВАННЯ