Модель когнітивного управління проєктами в BANI-середовищі на основі архітектури «Human-in-the-Loop»

Анотація

Сучасне бізнес-середовище, що характеризується парадигмою BANI (Brittle – крихкий, Anxious – тривожний, Non-linear – нелінійний, Incomprehensible – незбагненний), створює безпрецедентні виклики для стратегічного прийняття рішень в управлінні проєктами. Традиційні детерміновані підходи до планування все частіше виявляються неспроможними врахувати системну нелінійність та вплив когнітивних ухилів, що призводить до організаційної жорсткості та неефективного розподілу ресурсів. Це дослідження розв’язує зазначену критичну проблему шляхом розроблення інтегрованого підходу до стратегічного управління. Метою роботи є підвищення раціональності управлінських рішень в умовах високої ентропії шляхом впровадження поведінкових аспектів у архітектуру управління. Для досягнення цієї мети в дослідженні розроблено архітектуру когнітивної синергії – цілісну систему, що поєднує алгоритмічну точність із людським стратегічним наглядом. Основним результатом дослідження є розроблення методу когнітивної траєкторії прийняття рішень, який дозволяє систематично виявляти та коригувати когнітивні викривлення (зокрема, надмірну впевненість та ефект прив’язки) під час стратегічного планування. Цей метод функціонує через багаторівневу систему, що охоплює модель фільтру корекції когнітивних упереджень, модель спільного осмислення та модель адаптивної рефлексивної петлі. Ці моделі утворюють систему зворотного зв’язку, що трансформує неструктуровані хаотичні дані у валідовані адаптивні стратегічні рішення. Дослідження обґрунтовує, що інтеграція протоколів взаємодії «людина в контурі» (Human-in-the-Loop) у стратегічне управління проєктами суттєво підвищує якість управлінського вибору. Формалізуючи діалог між прогнозною аналітикою на основі штучного інтелекту та експертною верифікацією, запропонований підхід мінімізує затримки при прийнятті рішень та нівелює вплив когнітивних пасток. У висновках зазначено, що впровадження архітектури когнітивної синергії та методу когнітивної траєкторії прийняття рішень дозволяє організаціям здійснити перехід від реактивної адаптації до проактивної антикрихкості. Цей методологічний прогрес надає керівникам проєктів необхідний інструментарій для навігації в умовах крайньої невизначеності, гарантуючи довгострокову інституційну життєздатність та підвищуючи раціональність стратегічних виборів в епоху BANI.