Аналіз тенденцій гендерної рівності у цифровій освіті та ІТ в Україні (2019–2025) засобами аналітики освітніх даних
DOI:
https://doi.org/10.32347/2412-9933.2026.65.220-226Ключові слова:
гендерна рівність, цифрова освіта, інформаційні технології, аналітика освітніх даних, Learning Analytics, штучний інтелект, Explainable AI, алгоритмічна упередженість, fairness метрики, етична аналітика, освітні платформи, STEM-освіта, гендерний паритет, цифрова інклюзіяАнотація
Здійснено системний аналіз тенденцій гендерної рівності у сфері цифрової освіти та інформаційних технологій України за період 2019–2025 років із використанням сучасних методів аналітики освітніх даних (Learning Analytics). Дослідження базується на репрезентативних статистичних джерелах – даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), звітах UNESCO, OECD та аналітиці Coursera Global Skills Report. У процесі роботи встановлено, що частка жінок серед здобувачів ІТ-спеціальностей в українських університетах демонструє стале поступове зростання: з приблизно 18 % у 2019 році до 25–27 % за результатами вступних кампаній 2024–2025 років. Попри позитивну динаміку, виявлено, що структурні дисбаланси все ще зберігаються як на рівні STEM-галузей загалом, так і в окремих сегментах ринку праці, що вимагає впровадження нових інструментів моніторингу. У межах дослідження детально проаналізовано потенціал застосування технологій Learning Analytics у поєднанні з концепцією пояснюваного штучного інтелекту (Explainable AI) та спеціалізованих fairness-метрик, таких як Demographic Parity та Equalized Odds. Ці інструменти використано для виявлення та усунення прихованої алгоритмічної упередженості в автоматизованих освітніх системах та платформах онлайннавчання. Показано, що інтеграція аналітики освітніх даних у державні та корпоративні системи моніторингу дозволяє не лише кількісно оцінювати індекс гендерної рівності, а й ідентифікувати латентні фактори, що впливають на рівень доступу до технологій та індивідуальну академічну успішність студентів. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності створення національної стратегічної рамки Gender-Aware Learning Analytics Framework (GALAF). Запропонована архітектура спрямована на забезпечення етичного використання великих даних та гарантування прозорості освітніх алгоритмів, що є критично важливим для демократизації цифрової освіти. Отримані результати підтверджують, що поєднання високотехнологічних методів аналізу даних із соціально-аналітичними підходами є найбільш ефективним інструментом для виявлення, візуалізації та системного зменшення гендерних дисбалансів у сфері підготовки висококваліфікованих фахівців з інформаційних технологій в Україні. Сформульовані висновки можуть бути використані для розробки політик цифрової трансформації освіти та програм підтримки гендерної інклюзії в ІТ-секторі.
Посилання
UNESCO. (2023). Technology in education: Global education monitoring report 2023. UNESCO Publishing.
OECD. (2023). Digital education outlook 2023: Pushing the frontiers with artificial intelligence, blockchain and robots. OECD Publishing. URL: https://doi.org/10.1787/5b46c2d0-en
Coursera. (2024). Global skills report 2024. Coursera Research Division. URL: https://www.coursera.org/research/global-skills-report-2024
European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 12 July 2024 establishing harmonised rules on artificial intelligence (AI Act). Official Journal of the European Union. URL: https://eurlex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj
ISO/IEC 42001:2023. (2023). Artificial intelligence – Management system – Requirements. ISO.
ISO/IEC 23894:2023. (2023). Information technology – Artificial intelligence – Guidance on risk management. ISO.
Floridi, L. (2019). The logic of information: A theory of philosophy as conceptual design. Oxford University Press.
Crawford, K. (2021). Atlas of AI: Power, politics, and the planetary costs of artificial intelligence. Yale University Press.
UNICEF. (2022). Advancing girls’ education and gender equality through digital learning. UNICEF. URL: https://www.unicef.org/education/girls-education
World Bank. (2024). Gender data portal: A tale of old and new gender gaps. World Bank. URL: https://genderdata.worldbank.org/en/data-stories/a-tale-of-old-and-new-gender-gaps
Ministry of Digital Transformation of Ukraine. (2023). Concept of artificial intelligence development in Ukraine. MDT. URL: https://thedigital.gov.ua
Unified State Electronic Database on Education (EDEBO). (2024). Analytical reports on admission to higher education institutions 2019–2024. Ministry of Education and Science of Ukraine. URL: https://vstup.edbo.gov.ua/statistics
European Commission. (2021). Digital education action plan 2021–2027: Resetting education and training for the digital age. EC Publications.
Lund, B. & Wang, T. (2023). Algorithmic decision-making in higher education: Opportunities and risks for educational equity. Journal of Educational Technology Research and Development, 71 (4), 1421–1443. DOI: 10.1007/s11423-023-10261-9
Bower, M. (2022). Design of technology-enhanced learning: Integrating research and practice. Emerald Publishing, 384 p. ISBN 978-1-83982-995-0.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Тарас Романович Стисло, Оксана Василівна Стисло

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.