Управління розвитком складних систем

Моделі бізнес-процесів контртурбулентного портфельного управління в генпідрядній організації

Олександр Степанович Войтенко, Валерій Васильович Гудов — чт, 26 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано дослідження з управління проєктами, управління портфелями проєктів та управління ризиками. Виокремлено невирішену раніше частину наукової задачі. У межах типу «управлінські процеси» запропоновано множину процесів контртурбулентного управління портфелями будівельних проєктів генпідрядною організацією (ідентифіковано 11 таких процесів: 1. Проведення перемовин із замовником про виконання функції генпідряду. 2. Формування портфеля будівельних проєктів. 3. Визначення структури відповідальності за управління портфелем будівельних проєктів. 4. Визначення субпідрядників генпідрядною будівельною організацією. 5. Моніторинг реалізації портфеля будівельних проєктів. 6. Вдосконалення моделей, методів та ІТ-інструментів моніторингу портфеля будівельних проєктів. 7. Вдосконалення системи управління якістю управління портфелем будівельних проєктів. 8. Реалізація контртурбулентного управління портфелем будівельних проєктів. 9. Оцінювання ефективності системи контртурбулентного управління портфелем будівельних проєктів. 10. Перегляд складу портфеля будівельних проєктів. 11. Визначення мотивації за успішну реалізацію портфеля будівельних проєктів). Проведено аналіз щодо застосовності моделей та методів штучного інтелекту (AI) та емоційного інтелекту (EI) окремо та в комбінації для запропонованої множини процесів. Визначено процеси, для яких показники застосовності AI, EI та комбінації AI+EI є найвищими. Також ідентифіковано процеси, для яких спостерігається найнижче і найвище сукупне значення запропонованих показників. Розглянуто процес 2 «Формування портфеля будівельних проєктів», процес 8 «Реалізація контртурбулентного управління портфелем будівельних проєктів» та процес 9 «Оцінювання ефективності системи контртурбулентного управління портфелем будівельних проєктів». Запропоновано та описано моделі таких процесів у нотації опису бізнеспроцесів BPMN 2.0. У межах опису процесів запропоновано модель зваженої AI-EI оцінки складу портфеля та модель бізнес-процесу контртурбулентного портфельного управління в генпідрядній організації. Сформульовано висновки з проведених досліджень.

Метод проактивного управління змінами в девелоперських проєктах на основі цифрового двійника

Микола Ігорович Цай — чт, 26 бер 2026 00:00:00 +0200

Традиційні підходи до управління змінами в девелоперських проєктах переважно є реактивними, оскільки спираються на ручний моніторинг та евристичне прийняття рішень, що призводить до значних перевищень бюджету, затримок графіків та «розповзання» змісту (scope creep). Це дослідження спрямоване на вирішення критичної потреби в предиктивній та заснованій на даних парадигмі управління в девелопменті освітньої інфраструктури. Для подолання цих обмежень у дослідженні розроблено та запропоновано метод проактивного управління змінами в девелоперських проєктах на основі цифрового двійника (англ. Proactive Change Management Method based on a Digital Twin, PCMM-DT). Метою роботи є створення замкненої системи, в якій дані з майданчика, інтегровані через цифровий двійник та інформаційне моделювання будівель (BIM), дозволяють здійснювати динамічне моделювання та мінімізацію відхилень до того, як вони вплинуть на базові показники проєкту. Ядром дослідження є розробка методу PCMM-DT, який функціонує як інтелектуальна система підтримки прийняття рішень. Метод PCMM-DT інтегрує чотиришарову архітектуру – фізичний шар, шар цифрового двійника, аналітичний шар та шар управлінських дій – для управління життєвим циклом проєкту. Було сформульовано алгоритм методу PCMM-DT для проведення багатокритеріальної оптимізації, що балансує суперечливі критерії, такі як вартість життєвого циклу, функціональна корисність та стійкість проєкту. Оцінка здійснюється з використанням моделі PCMM-DT для перевірки обмежень, яка верифікує запропоновані зміни відповідно до геометричних, безпекових та якісних стандартів. Крім того, побудовано модель PCMM-DT для багатокритеріальної оцінки пристосованості, що дозволяє кількісно визначити вплив змін за векторами економічної ефективності, функціональності та адаптивності. Застосування методу PCMM-DT дозволяє генерувати множину Парето, надаючи менеджерам проєкту надійну матрицю ранжування для вибору оптимальних стратегій реагування на зміни. Цей підхід трансформує управління змінами з випадкового процесу на системний, оптимізований робочий потік. Запропонований метод PCMM-DT забезпечує парадигмальний зсув від реактивного управління до проактивного, предиктивного менеджменту. Використовуючи модель PCMM-DT для аналітики в реальному часі, команди проєктів можуть завчасно виявляти відхилення, точно оцінювати їхній вплив та обирати оптимальні коригувальні конфігурації. Ця інтеграція підвищує цифрову стійкість девелоперських проєктів освітньої інфраструктури, гарантуючи, що капітальні інвестиції залишаються узгодженими з педагогічними цілями та бюджетними обмеженнями. Майбутні дослідження будуть зосереджені на емпіричній валідації методу PCMM-DT у реальних проєктних умовах для підвищення точності прогнозів інтегрованих цифрових двійників.

Модель когнітивного управління проєктами в BANI-середовищі на основі архітектури «Human-in-the-Loop»

Віталій Вікторович Гоц — чт, 26 бер 2026 00:00:00 +0200

Сучасне бізнес-середовище, що характеризується парадигмою BANI (Brittle – крихкий, Anxious – тривожний, Non-linear – нелінійний, Incomprehensible – незбагненний), створює безпрецедентні виклики для стратегічного прийняття рішень в управлінні проєктами. Традиційні детерміновані підходи до планування все частіше виявляються неспроможними врахувати системну нелінійність та вплив когнітивних ухилів, що призводить до організаційної жорсткості та неефективного розподілу ресурсів. Це дослідження розв’язує зазначену критичну проблему шляхом розроблення інтегрованого підходу до стратегічного управління. Метою роботи є підвищення раціональності управлінських рішень в умовах високої ентропії шляхом впровадження поведінкових аспектів у архітектуру управління. Для досягнення цієї мети в дослідженні розроблено архітектуру когнітивної синергії – цілісну систему, що поєднує алгоритмічну точність із людським стратегічним наглядом. Основним результатом дослідження є розроблення методу когнітивної траєкторії прийняття рішень, який дозволяє систематично виявляти та коригувати когнітивні викривлення (зокрема, надмірну впевненість та ефект прив’язки) під час стратегічного планування. Цей метод функціонує через багаторівневу систему, що охоплює модель фільтру корекції когнітивних упереджень, модель спільного осмислення та модель адаптивної рефлексивної петлі. Ці моделі утворюють систему зворотного зв’язку, що трансформує неструктуровані хаотичні дані у валідовані адаптивні стратегічні рішення. Дослідження обґрунтовує, що інтеграція протоколів взаємодії «людина в контурі» (Human-in-the-Loop) у стратегічне управління проєктами суттєво підвищує якість управлінського вибору. Формалізуючи діалог між прогнозною аналітикою на основі штучного інтелекту та експертною верифікацією, запропонований підхід мінімізує затримки при прийнятті рішень та нівелює вплив когнітивних пасток. У висновках зазначено, що впровадження архітектури когнітивної синергії та методу когнітивної траєкторії прийняття рішень дозволяє організаціям здійснити перехід від реактивної адаптації до проактивної антикрихкості. Цей методологічний прогрес надає керівникам проєктів необхідний інструментарій для навігації в умовах крайньої невизначеності, гарантуючи довгострокову інституційну життєздатність та підвищуючи раціональність стратегічних виборів в епоху BANI.

Регресійний аналіз для оцінювання продуктивності співробітників в управлінні ІТ-проєктами

Андрій Якимів — чт, 26 бер 2026 00:00:00 +0200

Оцінювання ефективності роботи персоналу є ключовим елементом дієвого управління ІТ-проєктами, особливо в контексті переходу до дистанційної або гібридної моделі роботи, що стала домінуючою після глобальних змін, спричинених пандемією COVID-19, цифровою трансформацією та соціальними зрушеннями. У таких умовах традиційні підходи до вимірювання продуктивності, засновані на безпосередньому спостереженні або формальних звітах, втрачають об’єктивність і не враховують реального контексту виконання завдань. Більшість сучасних інструментів контролю діяльності орієнтовані переважно на моніторинг, а не на глибокий аналітичний аналіз факторів, що формують результативність співробітника. У статті запропоновано використання методів регресійного аналізу як формалізованого статистичного інструментарію для кількісної оцінки продуктивності. Регресійна модель дозволяє одночасно враховувати декілька впливових факторів – кількість виконаних завдань, точність оцінок, якість роботи (кількість дефектів) та участь у командних процесах – і визначати їхній внесок у загальний рівень результативності. Представлено математичне обґрунтування лінійної регресії в контексті управління проєктами, наведено формули розрахунку коефіцієнтів методом найменших квадратів та показники оцінки якості моделі (R², p-value, стандартна похибка). Побудову та інтерпретацію моделі продемонстровано на прикладі реалістичного набору даних десяти розробників. Отримані результати показали високий рівень пояснювальної сили (R²= 0,97), що підтверджує тісний зв’язок між незалежними змінними та показником продуктивності. Найбільший вплив на ефективність виявлено у фактора якості роботи (β = -2,68), тоді як участь у командній роботі та кількість завдань мають помірний позитивний ефект. Регресійна модель може бути використана як для ретроспективного аналізу (виявлення закономірностей та відхилень у динаміці продуктивності), так і для прогнозування майбутніх результатів або оцінювання нових співробітників за їхніми метриками. Це забезпечує прозорість, відтворюваність та можливість аналітичної інтерпретації без надмірного використання інструментів контролю. У висновках окреслено переваги та обмеження підходу: висока точність і адаптивність моделі потребують якісних даних та математичної підготовки менеджерів. Перспективним напрямом подальших досліджень є інтеграція регресійних методів із машинним навчання та байєсівськими моделями для виявлення причин коливань продуктивності та побудови персоналізованих прогнозів. Запропонована модель орієнтована на малі та середні ІТ-команди, які потребують практичної, статистично обґрунтованої альтернативи складним корпоративним системам оцінювання персоналу.

Моделі трансформації системи управління девелоперською компанією на основі використання ІТ та ШІ інструментів

Олена Володимирівна Веренич, Володимир Григорович Кочума — чт, 26 бер 2026 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано літературу щодо портфельного управління, методологій управління проєктами та діджиталізації. Сформульовано мету дослідження. Визначено основні виклики, що стоять перед системами управління девелоперських компаній. Сформульовано характеристики цільового стану системи управління девелоперською компанією. Запропоновано три моделі системи управління девелоперською компанією. Серед запропонованих моделей – модель 1 «Повна діджиталізація», модель 2 «Докорінна AI-трансформація», модель 3 «Поетапна Lean-трансформація». Модель 1 «Повна діджиталізація» передбачає діджиталізацію всіх процесів, які реалізує система управління девелоперською компанією. Модель 2 «Докорінна AI-трансформація» передбачає не лише діджиталізацію всіх процесів, які реалізує система управління девелоперською компанією, а й використання в усіх процесах елементів штучного інтелекту. Модель 3 «Поетапна Lean-трансформація» передбачає послідовний розвиток системи управління девелоперською компанією з використанням методології Lean. Кожна модель представлена у вигляді «вхід-вихід» та у множинному вигляді. Для моделі 3 «Поетапна Lean-трансформація» запропоновано використання моделі технологічної зрілості Гарольда Керцнера. Здійснено аналіз запропонованих моделей та проведено їх порівняння за такими критеріями: використання AI, складність трансформації системи управління в межах моделі, прогнозована ефективність моделі та готовність девелоперських компаній до впровадження моделі. Проведено SWOT-аналіз комплексу запропонованих моделей. Сформульовано галузі подальших досліджень у обраному напрямі, серед яких: детальна формалізація всіх артефактів проєкту трансформації системи управління девелоперськими компаніями; дослідження використання моделі Гемба кайдзен, моделі IPMA Delta та інших моделей для застосування в межах поетапної Lean-трансформації системи управління девелоперською компанією; застосування нейронних мереж та інших елементів штучного інтелекту для розробки і моніторингу проєкту трансформації системи управління девелоперською компанією; розробка системи навчання для працівників девелоперських компаній щодо застосування комплексу запропонованих моделей; практична апробація запропонованих моделей в девелоперських компаніях; коригування моделей за результатами такої апробації. Сформульовано висновки з проведених досліджень.

Моделі управління проєктами впровадження гейміфікації в діяльність ІТ-підприємств

Іван Ігорович Іванов — чт, 26 бер 2026 00:00:00 +0200

Запропоновано новий набір моделей управління проєктами для впровадження гейміфікації у внутрішні цифрові проєкти ІТ-підприємств на основі стандартів управління проєктами (PMBOK, ISO 10006) та сучасних гнучких підходів. Обґрунтовано необхідність інтеграції елементів гейміфікації; описано методологію впровадження з урахуванням фаз життєвого циклу проєкту (ініціація, планування, реалізація, моніторинг і контроль, завершення) та специфіки Agile-методологій; розроблено систему критеріїв оцінювання ефективності впровадження, а також узагальнено потенційні бар’єри й ризики інтеграції. Розроблено комплексну модель інтеграції гейміфікації, узгоджену з класичними фазами управління проєктами відповідно до PMBOK та ISO 10006. Методологія передбачає виконання конкретних завдань на кожній фазі – від ініціації (де формуються цілі гейміфікації, залучаються стейкхолдери та визначаються базові механіки) до завершення (де оцінюються результати й закріплюються досягнення). Запропоновано практичні рекомендації щодо впровадження гейміфікаційних активностей на кожному етапі. Впровадження гейміфікації у внутрішні цифрові проєкти може стати потужним інструментом підвищення ефективності ІТпідприємств за умови дотримання методичного підходу. Запропоновано модель, що охоплює повний цикл – від обґрунтування потреби до оцінювання успішності, що забезпечує системне та прогнозоване впровадження. Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що підприємства можуть використовувати наведені рекомендації та шаблони для розроблення власних програм гейміфікації, адаптованих до специфіки їхньої культури та цілей. Наукова новизна полягає у комплексному поєднанні принципів управління проєктами (PMBOK, ISO 10006) з концепціями гейміфікації та Agile-методологіями, які раніше досліджувалися фрагментарно. Отримано результати, що створюють підґрунтя для подальших прикладних досліджень, зокрема експериментального впровадження розробленого підходу на конкретних підприємствах.