СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ НА ПІШОХІДНИХ ПЕРЕХОДАХ

Анотація

Безпека пішоходів у сучасному великому населеному пункті залишається актуальною проблемою, вирішення якої вимагає нових підходів до управління сукупністю транспортних і пішохідних потоків. Складність такого управління полягає як у неоднозначності критеріїв, які обирають для забезпечення безпеки руху транспорту і пішоходів, так і у наявності багатьох обмежень, які супроводжують функціювання інфраструктури великого населеного пункту. Обґрунтовано використання системного ризик-орієнтованого підходу до управління безпекою на пішохідних переходах у великих населених пунктах. Принциповою відмінністю запропонованого ризик-орієнтованого підходу до управління безпекою на пішохідних переходах є визначення  дорожньо-транспортної події як сукупності послідовних, паралельних (одночасних) чи послідовно-паралельних небезпечних подій, які розвиваються у часі та просторі і за певних обставин можуть спричинити небажані наслідки. Запропоновано структурно-логічні моделі дорожньо-транспортних подій на трьох типах пішохідних переходів: регульований, позначений і непозначений. Складність цих моделей зростає від непозначеного до регульованого переходу. На основі цих моделей оцінені ймовірності виникнення дорожньо-транспортних пригод на розглянутих пішохідних переходах. Характерною особливістю розглянутих моделей є наявність чинників, пов’язаних із психофізіологічним станом та рівнем відповідальності учасників руху. Засвідчено, що одним із ефективних заходів щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам є усунення людського чинника із причин їхнього виникнення шляхом формування відповідальності як у пішоходів, так і у водіїв за власні дії під час пересування. У двох учасників дорожнього руху – пішоходів та водіїв – виявлено різнонаправлені тенденції у змінах рівнів їхньої відповідальності під час переміщення по пішохідним переходам різних видів: регульованими, позначеними та непозначеними. Очевидно, що такі різнонаправлені тенденції не сприяють підвищенню рівня безпеки руху транспорту та пішоходів і підтверджують необхідність подальшого комплексного вивчення цього питання й обґрунтування відповідних заходів.