УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2412-9933.2021.45.21-26Ключові слова:
циркулярна економіка, методологія управління проєктами, життєвий цикл продуктів, стратегія впровадження проєктівАнотація
Проблема створення ефективних моделей, методів та засобів стратегічного управління проєктів і програм розвитку організацій в умовах переходу до циркулярної економіки. Глобальні тренди розвитку організацій доводять, що світ трансформується з пришвидшенням. Життєвий цикл знань і технологій управління складними проєктами та програмами суттєво скорочується. Технічна та технологічна складність проєктів розвитку організацій збільшується за рахунок інновацій. Ці тренди формують суттєві виклики в розвитку систем управління проєктами та програмами формування циркулярної економіки в Україні. Особливо це стосується проєктів та програм в умовах невизначеності стосовно впливів COVID – 19 та очікування глобальної кризи після пандемії. Нині застосування перевіреної передової практики (бенчмаркінг) більше не є способом просування вперед. Формування бачення цілей і стратегії реалізації проєктів розвитку організацій заздалегідь робить наші дії жорсткими, а не гнучкими. Коли створення проєкту або програми починається з того, щоб зосередитися на тому, що є цінним для наших клієнтів та країни, нам достатньо використати кращу практику. Але складність та інноваційна направленість проєктів розвитку організацій в умовах переходу до циркулярної економіки формує низку викликів. Одна з відповідей на ці виклики – це ощадливо-гнучка робота щодо управління проєктами та програмами розвитку організацій з урахуванням трендів переходу до циркулярної економіки. Команди управління проєктами навчаються розрізняти те, що є цінним, а що не має значення. Це шлях, пройдений десятиліттями поспіль методології управління. У низці проєктів зроблені перші кроки у впровадженні необхідного ощадливо/гнучкого переходу, який підтримує сталість розвитку та адаптивність до турбулентних змін середовища. В умовах сучасних деструктивних економічних відносин у світовому співтоваристві проблема вибору стратегії проєктів, як драйверів розвитку організацій, є життєво важливою. Одним з ключових підходів до розвитку ЕС є перехід до циркулярної економіки з максимальною утилізацією як відходів виробництва та проєктів, так і утилізацією продуктів проєктів після завершення життєвих циклів продуктів.
Посилання
Geissdoerfer, M. Savaget, P., Bocken, Nancy M.P. & Jan Hultink E. (2017). The Circular Economy – A New Sustainability Paradigm?. Journal of Cleaner Production 143: 757–768. doi:10.1016/j.jclepro.2016.12.048.
Lewandowski, M. (2016). Designing the business models for circular economy—Towards the conceptual framework. Sustainability, 8(1), 43.
Schroeder, P., Anggraeni, K., & Weber, U. (2019). The relevance of circular economy practices to the sustainable development goals. Journal of Industrial Ecology, 23(1), 77-95.
Planing, P. (2015). Business model innovation in a circular economy reasons for non-acceptance of circular business models. Open journal of business model innovation, 1(11), 1-11.
Bocken, N. M., De Pauw, I., Bakker, C., & Van Der Grinten, B. (2016). Product design and business model strategies for a circular economy. Journal of Industrial and Production Engineering, 33(5), 308-320.
Su, B., Heshmati, A., Geng, Y., & Yu, X. (2013). A review of the circular economy in China: moving from rhetoric to implementation. Journal of cleaner production, 42, 215-227.
Górecki, J. (2020). Simulation-Based Positioning of Circular Economy Manager’s Skills in Construction Projects. Symmetry, 12(1), 50. Ritzén, S., & Sandström, G. Ö. (2017).
Barriers to the Circular Economy–integration of perspectives and domains. Procedia Cirp, 64, 7-12. Kalmykova, Y., Sadagopan, M., & Rosado, L. (2018).
Circular economy–From review of theories and practices to development of implementation tools. Resources, conservation and recycling, 135, 190-201.
Ünal, E., Urbinati, A., & Chiaroni, D. (2019). Managerial practices for designing circular economy business models. Journal of manufacturing technology management.
Domenech, T., & Bahn-Walkowiak, B. (2019). Transition towards a resource efficient circular economy in Europe: policy lessons from the EU and the member states. Ecological Economics, 155, 7-19.
Sanchez, B., & Haas, C. (2018). Capital project planning for a circular economy. Construction Management and Economics, 36(6), 303-312.
Korhonen, J., Honkasalo, A., & Seppälä, J. (2018). Circular economy: the concept and its limitations. Ecological economics, 143, 37-46.
Hart, J., Adams, K., Giesekam, J., Tingley, D. D., & Pomponi, F. (2019). Barriers and drivers in a circular economy: the case of the built environment. Procedia Cirp, 80, 619-624.
Lüdeke‐Freund, F., Gold, S., & Bocken, N. M. (2019). A review and typology of circular economy business model patterns. Journal of Industrial Ecology, 23(1), 36-61. European Commision (2015) Closing the loop – An EU action plan for the Circular Economy, Brussels
Bushuyev, S., Verenych, O. (2018), "Organizational Maturity and Project: Program and Portfolio Success", Developing Organizational Maturity for Effective Project Management (Chapter 6: Organizational Maturity and Project: Program and Portfolio Success), Under the head. ed. G. Silvius&G. Karayaz, IGI Global, P. 349 (chapter 6 P. 104–127).
Bushuyev, S. D., Bushueva, N. S. (2007), "Proactive management of organizational development programs", Project and program management, No. 4 (12), P. 270–282.
S.Bushuyev, J. Babayev, D. Bushuiev, B. Kozyr, (2020). Emotional Infection of Management Innovation SMART Government Projects. IEEE European technology & engineering management summit. Р. 53-58.
Bushuyev, S., Kozyr, B., Zapryvoda, A. (2019), "Nonlinear strategic management of infrastructure programs", Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 4 (10), P. 14–23.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Сергій Бушуєв , Денис Бушуєв , Вікторія Бушуєва , Олена Веренич
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.