КОМУНІКАЦІЙНА МОДЕЛЬ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ СТЕЙКХОЛДЕРАМИ В ОСВІТНІХ ІННОВАЦІЙНИХ НАУКОВИХ ПРОЄКТАХ

Анотація

Для вирішення питань вдосконалення освітніх процесів застосовують проєктний підхід. Реалізація освітніх інноваційних наукових проєктів ефективна за участі великої кількості стейкхолдерів. До складу зацікавлених сторін входять представники держави, бізнесу і громади. Формування спільних цінностей, які орієнтовані на якісну освіту, для всіх груп стейкхолдерів допоможе ефективно реалізовувати освітні інноваційні наукові проєкти. Для цього необхідно створити відповідну комунікаційну модель. Комунікації проєкту складаються з процесів своєчасного збирання, поширення, зберігання, отримання та використання інформації. Одним із обов’язків менеджера проєкту є формування своєрідного інтелектуального простору для обговорення зацікавленими сторонами проєкту спільних завдань, цілей та сфер інтересів. Mетою управління комунікаціями є забезпечення задоволення комунікаційних потреб учасників проєкту і вирішення комунікаційних проблем у випадку їх виникнення. Успіх проєкту залежить від того, наскільки різні члени проєктної групи та стейкхолдери взаємодіють один з одним. З цією метою створено модель взаємозв’язку між стейкхолдерами в освітніх проєктах, яка дає можливість управляти різними видами комунікацій (формальними та неформальними). Результати дослідження застосовано для управління комунікаціями при впровадженні освітніх інноваційних наукових проєктів в Національному транспортному університеті (НТУ) при реалізації міжнародного проєкту TEMPUS – «Підтримка трикутника знань в Білорусі, Україні та Молдові». Результати проєкту свідчать, що ефективність комунікацій між НТУ та міжнародними партнерами становить 0,5–1,0, що характеризує добрий результат освітнього інноваційного наукового проєкту після комунікаційного процесу. Отже, розроблена модель управління комунікаціями в освітніх інноваційних наукових проєктах допомагає визначати множини вхідних та вихідних параметрів, обмежень, управляючих та некерованих змінних в комунікаційних процесах і є підґрунтям для управління формальними та неформальними комунікаціями.