ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ КОМФОРТНОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ DFD-ДІАГРАМИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32347/2412-9933.2022.49.26-32

Ключові слова:

інформаційні технології, концептуальна модель, модель даних, фізична модель, DFD-діаграма, атрибути, сховища даних

Анотація

Проведено дослідження за допомогою діаграми Date flow diagramming для опису інформаційних потоків даних предметної області «Комфортне проживання в багатоквартирному будинку», де процес побудови представлений у вигляді діаграм декомпозицій і побудови контекстної діаграми 0-го рівня. Отже, діаграма DFD включає в себе такі показники комфортності: фактори комфортного проживання в мікрорайоні, фактори комфортності прибудинкової території, фактори комфортності будинку, а також фактори комфортності квартири, де проводиться опис зовнішніх сутностей (експерт, покупець, будівельна компанія) та їх вплив на всі показники комфортабельності. Далі представлено та описано вхідні й вихідні потоки даних, в яких визначається інформація і передається від джерела (процес, зовнішні сутності) до приймача (зовнішні сутності, процеси). Після побудови контекстної діаграми отримано складну систему, яка надалі представлена у вигляді ієрархії контекстної діаграми 1-го рівня, містить в собі набір чотирьох підсистем і поєднується потоками даних. Далі формуємо сховища даних (середовище, нечітка множина, норма), які є прототипом майбутньої бази даних. У результаті дослідження діаграми DFD 1-го рівня отримано: 1. визначені головні функції;
2. описані об’єкти; 3. створення ІС за допомогою сховищ даних. Після цього представлено 2-й рівень діаграми DFD, яку використано для детального опису ІС, яка надає можливість більш ґрунтовно розглянути роботу проєктованої системи «Комфортність прибудинкової території», а саме деталізація процесу нижнього рівня. Відповідно кожний процес співіснує з процесом верхнього рівня і використовуються структурні номери процесу. Деталізуємо процес діаграми DFD 1-го рівня 1.2, яка містить в собі два процеси: (1.2.1 опрацювання пішохідної доступності, 1.2.2 опрацювання рівня шуму), а також описана їєрархія вхідних та вихідних потоків даних у систему. Отже, переходимо від сховищ даних до побудови моделі бази даних, яку представимо у вигляді таких діаграм: концептуальна модель, датологічна модель та фізична модель. Першим кроком є побудова концептуального проєктування, яка описується за допомогою таблиці, що має назву «Атрибути сутностей» та «Зв’язок сутностей». Другим етапом є створення датологічної моделі на основі створених «Зв’язок сутностей», що має такі зовнішні ключі: норма, нечітка множина, лінгвістична змінна. Наступним етапом є представлення фізичної моделі, де як СУБД обрано Microsoft SQL Server і відповідно до неї вказані типи даних.

Біографії авторів

Микола Цюцюра, Київський національний університет будівництва і архітектури

Доктор технічних наук, професор, професор кафедри інформаційних технологій

Наталія Костишина , Київський національний університет будівництва і архітектури

Асистент кафедри інформаційних технологій

Андрій Єрукаєв , Київський національний університет будівництва і архітектури

Кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційних технологій

Дмитро Тищенко , Державний торговельно-економічний університет

Кандидат економічних наук, доцент кафедри інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки

Посилання

Kucherenko, E. I., Kucherenko, V. E., Glushenkova, I. S. & Tvoroshenko, I. S. (2012). Methods, models and information technologies for assessing complex statesobjects: monograph. Kharkiv: KNAMG: KNURE, 278.

Luger, J. F. (2003). Artificial Intelligence: Strategies and Methods of Solutioncomplex problems. Moscow: Williams Publishing House, 864.

Bodyansky, E. V. & Kucherenko, E. I. (2006). Neuro-phase models in artificial intelligence systems: textbook manual. Kharkiv: HTURE, 177.

Kucherenko, E. I. (1999). Grid models in the problems of analysis of complex systems: textbook. manual for universities. Kharkiv: HTURE, 99.

Gavrilova, T. A. & Khoroshevsky, V. F. (2000). Bases of knowledge of intelligent systems. Saint Petersburg: Peter, 384.

Tomashevsky, V. M. (2005). Modeling of systems. Kyiv: Publishing group BHV, 352.

Kucherenko, E. I. & Tvoroshenko, I. S. (2010). Applied aspects of fuzzy process modeling in complex systems. Bulletin of KHUVS, 1 (23), 127–131.

Sovetov, B. Ya. & Yakovlev, S. A. (2001). Modeling of systems. Moscow: High School, 343.

Methods, models and information technologies for assessing the state of complex objects: a monograph [Electronic resource]. Retrieved from: http://eprints.kname.edu.ua/29457/.

Tsiutsiura, Svitlana, Yerukaiev, Andrii & Kostyshynа, Nataliia. (2021). Use of fuzzy Petri networks for information description of the housing environment. Management of Development of Complex Systems, 45, 170–175, dx.doi.org10.32347/2412-9933.2021.45.170-175.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-11

Як цитувати

Цюцюра, М., Костишина , Н. ., Єрукаєв , А. ., & Тищенко , Д. . (2022). ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ КОМФОРТНОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ DFD-ДІАГРАМИ. Управління розвитком складних систем, (49), 26–32. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2022.49.26-32

Номер

Розділ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ