ФРАКТАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТОХАСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ І РОЗВИТОК СТАТИСТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2412-9933.2022.49.132-140Ключові слова:
фрактал, стохастичні процеси, розрізненість, математична ймовірність, термодинамічна ймовірність, ентропія, класична та квантові статистикиАнотація
Ефективність залучення фрактальних моделей до розгляду складних багатокомпонентних систем, особливо тих, функціонування яких ґрунтується на стохастичних процесах, загальновідома. Зокрема до них належать і молекулярні системи, вивчення яких вважалось винятковою прерогативою загальновідомих методів статистичної фізики. На перший погляд видається, що накладання фрактального моделювання на статистичну задачу є своєрідним подвійним спрощенням, що мало б звузити область застосовності такого підходу. Проте фрактальне моделювання лише посилило вимоги до більш чіткого і точного формулювання статистичних задач, уточнення базових понять, уявлень про розрізненість частинок і т. п. У роботі вперше показано, що статистика молекулярних систем має базуватися на двох статистичних множниках Gn та Fm. Основою для множника Gn є розрізненість характеру руху та взаємодії частинок, а множника Fm – розрізненість способів заповнення фазових комірок. Разом вони формують фізичну статистику, яка чутлива до зміни характеру взаємодій у системі. Водночас математичні методи статистики, нечутливі до нюансів взаємодій, описують максимальний хаос у системі, фактично, ідеальний газ. Одним із здобутків проведеного дослідження є встановлення того, що обидві квантові статистики ґрунтуються лише на статистичному множнику Fm , основаному на розрізненості способів заповнення фазових комірок.
Посилання
Klapchenko, Vasily, Krasnianskyi, Grygorii, Kuznetsova, Irina & Zakrevska, Anastasia. (2020). Fractal Model of Development of Complex Processes in Molecular Systems. Management of Development of Complex Systems, 44, 175–181, dx.doi.org10.32347/2412-9933.2020.44.175-181.
Boltzmann, L. (1953). Lectures on the theory of gases. Moscow: Gosizdat. of technical and theoretical literature, 556.
Klapchenko, V. I. (1999). Percolation quantum relativistic world. Kyiv: VIPOL, 121.
Tolpygo, K. B. (1966). Thermodynamics and Statistical Physics. Kyiv: Kyiv University Press, 364.
Landau, L. D., Lifshits, E. M. (1964). Statistical Physics. Moscow: Nauka, 568.
Feynman, R. (1975). Statistical mechanics. Moscow: Mir, 407.
Sivukhin, D. V. (1979). General course of physics. Thermodynamics and molecular physics. Moscow: Nauka, 552.
Mathematical Encyclopedic Dictionary. (1988). Ch. ed. Yu.V. Prokhorov. Moscow: Sov. Encyclopedia, 847.
Pugachev, V. S. (2002). Probability Theory and Mathematical Statistics. Moscow: Fizmatlit, 496.
Kline, M. (1984). Mathematics. Loss of certainty. Moscow: Mir, 446.
Kline, M. (1988). Mathematics. The search for truth. Moscow: Mir, 295.
Kaplan, I. G. (1982). Introduction to the theory of intermolecular interactions. Moscow: Nauka, 312.
Krylov, N. S. (1950). Works on substantiation of statistical physics. Moscow-Leningrad: Ed. AN SSSR, 207.
Rivkin, S. L., Alexandrov, A. A. (1984). Thermodynamic properties of water and steam. Moscow: Energoatomizdat, 80.
Landau, L. D., Lifshits, E. M. (1989). Quantum mechanics. Nonrelativistic theory. Moscow: Nauka, 768.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Василь Клапченко , Григорій Краснянський , Ірина Кузнецова , Катерина Гаць
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.