Розробка моделі оцінки комфортності багатоквартирного будинку з використанням “методів штучного інтелекту”

Автор(и)

  • Світлана Цюцюра Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4270-7405
  • Микола Цюцюра Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4713-7568
  • Андрій Єрукаєв Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9956-3713
  • Наталія Костишина Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-0521-7228

DOI:

https://doi.org/10.32347/2412-9933.2022.52.54-65

Ключові слова:

нечітка мережа Петрі, генетичний алгоритм, комфортність проживання, нечітке логічне виведення

Анотація

Об’єктом дослідження є модель квартири в нових багатоповерхових будинках, що оцінюються клієнтами в процесі їх купівлі. Практично встановлено, що одним з найбільш проблемних місць є опрацювання результатів суб’єктивних оцінок клієнтів, які надають свої враження стосовно тієї чи іншої квартири та бажають визначити цим її попередню вартість. Для усунення цієї проблеми авторами запропоновано використати підхід з використанням мережі Петрі, що характеризується динамікою змін завдяки застосуванню генетичного алгоритму. Отриманий результат, що виражений як у якісному, так і у кількісному значенні, дає змогу мінімізувати використання фінансових та людських ресурсів у процесі укладання договору купівлі – продажу квартири. Це пов’язано з тим, що нечіткість під час опрацювання запропонованої авторами моделі усувається за допомогою методу нечіткого логічного виведення за алгоритмом Мамдані. Такий підхід має низку особливостей: можливість працювати із суб’єктивними даними, узагальнювати їх, не залучаючи складний математичний апарат. Завдяки цьому забезпечується підвищення фінансових можливостей будівельної компанії через збільшення прозорості формування ціни на квартиру в новобудові, зменшення зайвих витрат майже на 90%. Зі сторони клієнта відбувається зменшення витрат часу та коштів на залучення додаткових послуг спеціалістів більше ніж удвічі. Такий підхід допоможе клієнту самому провести аналіз чинників комфортності проживання у квартирі, яку він бажає купити. Розроблену модель пропонується застосовувати в галузях будівництва та рієлторських послуг. Це уможливить покращити умови купівлі – продажу квартири в новобудові. Умовою практичного використання отриманих результатів є здача будинку, в якому відбувається оцінка квартири, в експлуатацію. А також простий та дружній інтерфейс системи, в якому буде реалізована модель, що досліджується авторами.

Біографії авторів

Світлана Цюцюра , Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інформаційних технологій

Микола Цюцюра , Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ

Доктор технічних наук, доцент, професор кафедри інформаційних технологій

Андрій Єрукаєв , Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ

Кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційних технологій

Наталія Костишина , Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ

Асистент кафедри інформаційних технологій

Посилання

Tsiutsiura, Mykola; Kostyshynа, Nataliia; Yerukaiev, Andrii; Tyshchenko, Dmytro. (2022). Representation of comfort idicators by means of DFD-diagrams. Management of Development of Complex Systems, 49, 26–32.

Dogan, Ibrahim. (2016). An overview of soft computing. 12th International Conference on Application of Fuzzy Systems and Soft Computing, ICAFS 2016. Vienna, Austria. Available at: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1877050916325467.

Tsiutsiura, S. V., Kyivska, K. I., Tsiutsiura, M. I., Kryvoruchko, O. V., Dmytrychenko, A. M. (2019). Formation of a generalized information model of a construction object. International Journal of Mechanical Engineering and Technology, 10(2), 69–79.

Zaiats, V. S. (2019). The development of residential construction as a factor in the formation of living conditions of the population. Demography and Social Economy, 2 (3), 137–151. Available at: https://dse.org.ua/arhcive/36/10.pdf.

Tsyfra, T. Yu. (2018). Classification of housing according to types of availability by the method of discriminant analysis. Effective economy, 9. Available at: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/9_2018/43.pdf.

Kyivska, K. I., Tsiutsiura, S. V., Tsiutsiura, M. I., Yerukaiev, A. V., Hots, V. V. (2019). A study of the concept of parametric modeling of construction objects. International Journal of Advanced Research in Engineering and Technology, 10(2), 636–646.

Yi-Nan, Lin, Tsang-Yen, Hsieh, Cheng-Ying, Yang, Shen, Victor R.L. Tony, TongYing Juang & Ting-Jui, Huang. (2020). Review on Petri net modeling and analysis of a smartphone manufacturing system. Cogent Engineering, 7, 1, 1851630. Available at: https://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/23311916.2020.1851630?needAccess=true.

Pratibha, Rani, Arunodaya, Raj Mishra. (2022). Interval-valued fermatian fuzzy sets with multi-criteria weighted aggregated sum product assessment-based decision analysis framework. Neural Computing and Applications, 34, 8051–8067. Available at: https://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s00521-021-06782-1.pdf.

Sourabh, Katoch, Sumit, Singh Chauhan, Vijay, Kumar. (2021). A review on genetic algorithms: past, present, and future. Multimedia Tools and Applications, 80, 8091–8126. Available at: https://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s11042-020-10139-6.pdf.

Jennings, Paul C., Lysgaard, Steen, Hummelshøj, Jens Strabo, Vegge, Tejs, Bligaard, Thomas. (2019). Genetic algorithms for computational materials discovery accelerated by machine learning. Computational Materials, 5(46). Available at: https://www.nature.com/articles/s41524-019-0181-4.pdf.

Mykola, T., Svitlana, T., Andrii, Y., Kateryna, K., Mykola, K. (2020). Protection of information in assessing the

factors of influence ATIT 2020 – Proceedings: 2020 2nd IEEE International Conference on Advanced Trends in Information Theory, 285–289.

Tsiutsiura, Mykola, Kostyshyna, Nataliia, Yerukaiev, Andrii & Tyshchenko, Dmytro. (2022). Representation of comfort indicators by means of DFD-diagrams. Management of Development of Complex Systems, 49, 26–32, dx.doi.org10.32347/2412–9933.2022.49.26–32.

Cengiz, Kahraman, Başar, Öztayşi, Sezi, Çevik Onar. (2016). A Comprehensive literature review of 50 years of fuzzy set theory. International Journal of Computational Intelligence Systems, 9 (1). Available at: https://www.researchgate.net/publication/298208497_A_Comprehensive_Literature_Review_of_50_Years_of_Fuzzy_Set_Theory.

Su-Hyun, Han, Ko Woon, Kim, SangYun, Kim, Young, Chul Youn. (2018). Artificial neural network: understanding the basic concepts without mathematics. Dement Neurocognitive Disord, 17(3), 83–89. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6428006/pdf/dnd-17-83.pdf.

Lytvynenko, Volodymyr, Kryvoruchko, Olena, Lurie, Irina, Savina, Nataliia, Naumov, Oleksandr, Voronenko, Mariia. (2020). Comparative studies of self-organizing algorithms for forecasting economic parameters, 12 (6), 1–15.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-23

Як цитувати

Цюцюра , С. ., Цюцюра , М. ., Єрукаєв , А. ., & Костишина , Н. . (2022). Розробка моделі оцінки комфортності багатоквартирного будинку з використанням “методів штучного інтелекту”. Управління розвитком складних систем, (52), 54–65. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2022.52.54-65

Номер

Розділ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЄКТУВАННЯ