Ціннісно-орієнтований проактивний менеджмент у командах високотехнологічних проєктів
DOI:
https://doi.org/10.32347/2412-9933.2023.53.5-15Ключові слова:
високотехнологічні проєкти, ціннісно-орієнтований менеджмент, проактивний менеджмент, підхід логічної рамкової моделі, логічна матрицяАнотація
Розглянуто основні принципи управління високотехнологічними проєктами та специфіку команд, залучених до виконання таких проєктів. Визначено виклики, що виникають у командах високотехнологічних проєктів. Проаналізовано можливі підходи для мінімізації управлінських ризиків при реалізації високотехнологічних проєктів, зокрема розглянуто парадигму проактивного ціннісно-орієнтованого управління проєктами та підхід логічної рамкової моделі. Проактивне управління передбачає використання моделей прогнозування результатів та рішень щодо управління. Управлінські рішення класифіковані на основі способів, що використовуються для їх прийняття. Визначають індивідуальні, консультативні, групові рішення, а також за характером мети: стратегічні, тактичні та оперативні рішення. Сформулювано послідовність дій та помилки щодо прийняття рішень на етапі діагностики ситуації при керуванні проблемами, що виникають при управлінні проєктами. Рішення розглянуто як продукт управлінської праці, а його прийняття як процес, що веде до появи цього продукту. Продемонстровано ефективність засобів проактивного управління проєктами при ідентифікації і відпрацюванні варіантів вирішення унікальних проблем, що потребують креативного підходу та творчого пошуку. Підкреслено особливу важливість вибудування постійної взаємодії керівника проєктом із різними членами команди проєкту, що обумовлює включення команди у процес управління проєктом і включає вирішення проблем й завдань проєкту, планування, обговорення взаємозалежностей між задачами, моніторинг, аналіз ключових показників ефективності проєкту, управління ризиками і т.ін. Надано детальний аналіз впровадження моделі прийняття технології в якості рамкової моделі досліджень, що повною мірою відображається системою знань Р2М. Визначено складові компоненти такої моделі: уявна цінність (корисність); простота використання інновації; намір та мотивація використання; передбачуваний ризик. Розглянуто підхід логічної рамкової моделі, що є ключовим підходом, який застосовується багатьма міжнародними організаціями та донорами при реалізації проєктів. Цей підхід запропоновано як інструмент, що сприяє мотивації процесу аналітичного мислення у команді проєкту, допомагає структурувати та оптимізувати інформацію в проєкті, врахувати проблемні питання та пов’язані ризики, ідентифікувати слабкі сторони обраного сценарію виконання проєкту, залучити ключових спеціалістів до регулярного процесу обговорення та оновлення логічної матриці проєкту. Наведено приклад практичного використання логічної рамкової моделі шляхом створення та аналізу матриці логічної рамкової моделі у конкретному високотехнологічному проєкті з ядерної та радіаційної безпеки, що виконується за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Посилання
P2M: A guidebook of Program & Project Management for Enterprise Innovation. (2017). Third edition. 366.
Bushuev, S. D., Bushueva, N. S., Babaev, I. A. et al. (2010). Creative technologies in the management of projects and programs. Kyiv: Summit Book, 768.
Guidelines for the management of innovative projects and P2M programs. (2010). T. 1. Version 1.2. / trans. from English: edited by Prof. F. O. Yaroshenko. Kyiv: Novy Druk, 160.
Yaroshenko, F. A., Bushuev, S. D., Tanaka, H. (2011). Management of innovative projects and programs based on the P2M knowledge system: monograph. Kyiv: Summit Book, 268.
Bushuyev, S., Murzabekova, A., Murzabekova, S., Khusainova, M. (2017). Develop breakthrough competence of project managers based on entrepreneurship energy. Proceedings of the 12th International Scientific and Technical Conference on Computer Sciences and Information Technologies, CSIT 2017.
Davis, F. D., Bagozzi, P. R., Warshaw P. (1989). User acceptance of computer technology: A comparison of two theoretical models. Management Science, 35, 982-1003.
Davis, F. D. (1989). Perceived Usefulness, Perceived Ease of Use, and User Acceptance of Information Technology. MIS Quarterly, 13:3, 319–339.
Tanji, N., Tanaka, H. & Bushuyev, S. D. (2014). Benchmarking the state-of-the-art information and communication technology (ICT) infrastructure supporting management of major-sized engineering and construction projects. Management of development of complex systems, 18, 11–16.
Bushuyev, S. D., Bushuyev, D. A., Bushuyeva, V. B. Puziichuk, A. B., Yakovenko V. B. (2022). Cognitive mechanizms of management of complex systems: monograph. Kyiv, 402.
с. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions: A new Circular Economy Action Plan For a cleaner and more competitive Europe (2020). European Commission. Brussels. Available at: https://bit.ly/3rnvl0s.
Bocken, N. M., De Pauw, I., Bakker, C. & Van Der Grinten, B. (2016). Product design and business model strategies for a circular economy. Journal of Industrial and Production Engineering, 33(5), 308–320.
Cockburn, A. (2000). Selecting a Project's Methodology. IEEE Software, 17(4), 64–71.
Collier, Ken W. (2011). Agile Analytics: A Value-Driven Approach to Business Intelligence and Data Warehousing. Pearson Education, 121. ISBN 9780321669544.
Geissdoerfer, M. Savaget, P., Bocken, Nancy, M. P. & Jan, Hultink E. (2017). The Circular Economy – A New Sustainability Paradigm? Journal of Cleaner Production, 143, 757–768. doi: 10.1016/j.jclepro.2016.12.048.
Hart, J., Adams, K., Giesekam, J., Tingley, D. D. & Pomponi, F. (2019). Barriers and drivers in a circular economy: the case of the built environment. Procedia Cirp, 80, 619–624.
Ethical Corporation. (2019). Circular Economy Briefing. Responsible Business Summit Europe 2020. Reuters Events
Kalmykova, Y., Sadagopan, M. & Rosado, L. (2018). Circular economy–From a review of theories and practices to the development of implementation tools. Resources, conservation and recycling, 135, 190–201.
Korhonen, J., Honkasalo, A. & Seppälä, J. (2018). Circular economy: the concept and its limitations. Ecological economics, 143, 37–46.
Lewandowski, M. (2016). Designing the business models for circular economy – Towards the conceptual framework. Sustainability, 8(1), 43.
Larman, Craig. (2004). Agile and Iterative Development: A Manager's Guide. Addison-Wesley, 27. ISBN 978-0-13-111155-4.
Lüdeke Freund, F., Gold, S. & Bocken, N. M. (2019). A review and typology of circular economy business model patterns. Journal of Industrial Ecology, 23(1), 36–61.
Planing, P. (2015). Business model innovation in a circular economy reason for the non-acceptance of circular business models. Open journal of business model innovation, 1(11), 1–11.
Schroeder, P., Anggraeni, K. & Weber, U. (2019). The relevance of circular economy practices to sustainable development goals. Journal of Industrial Ecology, 23(1), 77–95.
IPMA Organisational Competence Baseline (IPMA OCB). (2013). IPMA, 67.
Bushuyev, S., Kozyr, B., Zapryvoda, A. (2019). Nonlinear strategic management of infrastructure programs. Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, 4 (10), 14–23.
Bushuyev, S., Murzabekova, A., Murzabekova, S., Khusainova, M. (2017). Develop breakthrough competence of project managers based on entrepreneurship energy. Proceedings of the 12th International Scientific and Technical Conference on Computer Sciences and Information Technologies, CSIT 2017.
Bushuyev, S., Bushuyev, D., Rogozina, V., Mikhieieva, O. (2015). Convergence of knowledge in project management 2015 Proceedings of the 2015 IEEE 8th International Conference on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems: Technology and Applications, IDAACS 2015.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Сергій Бушуєв , Катерина Пілюгіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.