Архітектура програмної системи на основі концепції рефлексивної адаптації

Автор(и)

  • Тетяна Гончаренко Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2577-6916

DOI:

https://doi.org/10.32347/2412-9933.2023.54.69-76

Ключові слова:

адаптивні програмні системи, Software Product Lines Engineering (SPLE), концепція рефлексивної адаптації, модель варіативності, технологічна лінійка програмних продуктів, програмна інженерія

Анотація

Проведене дослідження обґрунтовує актуальність застосування та необхіднсть розроблення адаптивного програмного забезпечення для вирішення проблем використання ІТ у будівельній галузі. Розглянуто базові принципи рефлексивної адаптації, а також використання технології розроблення лінійки програмних продуктів (англ. Software Product Lines Engineering (SPLE)) для створення адаптивних програмних систем. Запропоновано узагальнену архітектуру адаптивної програмної системи, яка заснована на моделях варіативності та рівнях рефлексії. Здійснено формальний опис рефлексивної програмної системи для реалізації варіантів адаптивної поведінки прикладних програм. Практичне значення дослідження полягає в тому, що надання прикладній програмній системі адаптивних властивостей дасть змогу їй здійснювати модифікацію своєї структури на якісно новому рівні, що своєю чергою підвищить її надійність, стійкість до відмов, гнучкість, знизить вартість супроводу та продовжить термін експлуатації. Така система зможе розширювати клас розв'язуваних завдань протягом усього життєвого циклу, а також виконувати такі операції, які на сьогодні вважаються частиною обов'язків певних спеціалістів, наприклад, зможе виконувати функції самоадміністрування.

Біографія автора

Тетяна Гончаренко , Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ

Кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри інформаційних технологій проєктування та прикладної математики

Посилання

Carvalho, M. B. et al.(2015). The journey: a service-based adaptive serious game on probability. Serious games analytics / edited by C. S. Loh, Y. Sheng, D. Ifenthaler. Cham: Springer International Publishing, 97–106.

Torbeyns, J., Lehitinen, E., Elen, J. (2015). Describing and stu dying domain-specific serious games. Cham: Springer International Publishing, 250.

Colledanchise, M., Ogren, P. (2014). How behavior trees modularize robustness and safety in hybrid systems.Procc. 2014 IEEE/RSJ International Conference on Intelligent Robots and Systems. Chicago, Pp. 53–62.

Berinstein, P. et al. (2014). Game development tool essentials. Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg, 467.

Park, J. S. (2015). Essence-based, goal-driven adaptive software engineering. Procc. EEE/ACM 4th SEMAT Workshop on General Theory of Software Engineering (GTSE). Washington: IEEE Computer Society, Pp. 33–38.

Choi, T., Chan, H., Yue, X. (2016). Recent development in Big Data Analytics for business operations and risk management. Procc. IEEE Transactions on Cybernetics. Washington: IEEE Computer Society, Pp. 1–12.

Losif–Lazar, A. F., Schaef, I., Wasowski, A. (2014). A Core Language for Separate Variability Modeling. Leveraging Applications of Formal Methods, Verification and Validation. Technologies for Mastering Change / edited by T. Margaria,

B. Steffen. Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg, 257–272.

Honcharenko, Tetyana. (2020). Cluster method of forming metadata of multidimensional information systems for solving general planning problems. Management of Development of Complex Systems, 42, 93–101. dx.doi.org10.32347/2412-9933.2020.42.93-101.

Chernyshev, D., Dolhopolov, S., Honcharenko, T., Sapaiev, V. and Delembovskyi, M. (2022). Digital Object Detection of Construction Site Based on Building Information Modeling and Artificial Intelligence Systems. Procc. CEUR Workshop Proceedings, 2022, 3039, стр. 267–279, 1st International Workshop on Information Technologies: Theoretical and Applied Problems, ITTAP 2022, http://ceur–ws.org/Vol–3039/paper16.pdf

Honcharenko, Tetyana. (2020). Integration model of the life cycle of the building area based on BIM. Management of Development of Complex Systems, 43,83–90. dx.doi.org10.32347/2412-9933.2020.43.83-90.

Oti–Sarpong, K., Pärn, E. A., Burgess, G., Zaki, M. (2021). Transforming the construction sector: An institutional complexity perspective. Constr. Innov., 22, 361–387

Honcharenko, Tetyana. (2019). Structural analysis of the territory for construction as a complex spatially distributed system. Management of Development of Complex Systems, 39, 69–74; dx.doi.org10.6084/m9.figshare.11340656.

Arefazar, Y., Nazari, A., Hafezi, M. R., Hossain, Maghool S. (2019). Prioritizing agile project management strategies as a change management tool in construction projects. International Journal of Construction Management. DOI: 10.1080/15623599.2019.1644757

Smith, K., Sepasgozar, S. (2022). Governance, Standards and Regulation: What Construction and Mining Need to Commit to Industry 4.0. Buildings, 12, 1064

Akselrod, R., Shpakov, A., Ryzhakova, G., Honcharenko, T., Chupryna, I., Shpakova, H. (2022). Integration of Data Flows of the Construction Project Life Cycle to Create a Digital Enterprise Based on Building Information Modeling. International Journal of Emerging Technology and Advanced Engineering, 1, 40–50.

Honcharenko, T, Kyivska, K., Serpinska, O., Savenko, V., Kysliuk D. and Orlyk, Y. (2021). Digital transformation of the construction design based on the Building Information Modeling and Internet of Things. CEUR Workshop Proceedings, 2021, 3039, 267–279, 1st International Workshop on Information Technologies: Theoretical and Applied Problems, ITTAP 2021 http://ceur–ws.org/Vol–3039/paper16.pdf

Younis, O., Ghoul, S., Alomari, M. H. (2013). Systems variability modeling: a textual model mixing class and feature concepts. International Journal of Computer Science & Information Technology, 5, 127–139.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-02

Як цитувати

Гончаренко , Т. . (2023). Архітектура програмної системи на основі концепції рефлексивної адаптації. Управління розвитком складних систем, (54), 69–76. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2023.54.69-76

Номер

Розділ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЄКТУВАННЯ