Універсальний механізм розвитку процесів самоупорядкування в системах тотожних частинок
DOI:
https://doi.org/10.32347/2412-9933.2023.54.122-131Ключові слова:
довжина хвиль де Бройля, довгохвильова далекодія, моноенергетизація спектру, поріг протікання, когерентністьАнотація
Виходячи з гіпотези про існування хвильової далекодії та її ролі в розвитку процесів самоупорядкування, висловлену нами в попередніх роботах, проведено методологічний аналіз застосовності хвильових уявлень у системах тотожних частинок. Основну увагу в аналізі приділено питанням практичного застосування хвиль де Бройля в системах частинок, що взаємодіють. З цією метою переглянута теорія Бора атома водню та відкориговані невідповідності в ній, які протирічать сучасним уявленням. Зроблено два висновки: хвильові представлення частинок мають матеріальний характер; довжину хвиль де Бройля слід визначати через відносний імпульс взаємодіючих частинок. На основі матеріальності хвильових представлень визначено особливості довгохвильової взаємодії частинок. Підкреслено, що в багатьох проявах така взаємодія носить резонансний характер. Ця взаємодія і є фундаментом для універсального механізму розвитку процесів самоупорядкування в системах тотожних частинок. Представлено алгоритм виникнення та функціонування універсального механізму. Умовою виникнення завжди є будь-яке виведення системи зі стану ізотропного хаосу і формування стартової підгрупи частинок з однаковими за величиною та напрямом імпульсами. Найпоширенішою причиною, що призводить до виконання умови, є моноенергетизація спектру частинок системи. Збудником механізму виступають прямі зіткнення частинок, при яких ймовірність довгохвильових представлень найвища. Розвиток механізму обмежений лише виконанням перколяційної умови – подоланням порогу протікання. Кінцевою стадією механізму є формування надтекучої компоненти – своєрідної макрочастинки, яка не взаємодіє зі стінками та іншими молекулами. Характерною хвильовою ознакою такої макрочастинки є її когерентність. Проаналізовано кілька фінальних стадій розвитку процесів самоупорядкування для типових особливих явищ в системах тотожних частинок.
Посилання
Klapchenko, Vasily, Krasnianskyi, Grygorii, Kuznetsova, Irina & Zakrevska, Anastasia. (2020). Fractal Model of Development of Complex Processes in Molecular Systems. Management of Development of Complex Systems, 44, 175–181.
Klapchenko, Vasily, Krasnianskyi, Grygorii, Kuznetsova, Irina & Hats, Kateryna. (2022). Fractal Modeling of Stochastic Processes and Development of Statistical Representations. Management of Development of Complex Systems, 49, 132–140.
Klapchenko, Vasily, Kuznetsova, Irina & Krasnianskyi, Grygorii. (2023). Fragmented physical statistics and self-ordering processes in complex systems. Management of Development of Complex Systems, 53, 80–90, dx.doi.org10.32347/2412-9933.2023.53.80-90.
De Broglie, L. (1963). Revolution in physics (new physics and quanta). Moscow: Gostekhizdat, 231.
Janossy, L. (1955). Physical aspects of the wave-particle problem. In: Issues of Causality in Quantum Mechanics. Moscow: Izdatinlit, р. 289-302.
Bohr, N. (1961). Atomic physics and human knowledge. Moscow: Izdatinlit, 151.
Bohm, D. (1959). Causality and randomness in modern physics. Moscow: Izdatinlit, 248.
Bunge, M. (1975). Philosophy of Physics. Moscow: Progress, 347.
Heisenberg, V. (1953). Philosophical problems of atomic physics. Moscow: Izdatinlit, 153.
Einstein, A. & Infeld, L. (1956). The evolution of physics. Development of ideas from initial concepts to the theory of relativity and quanta. Moscow: Gostekhizdat, 279.
Landau, L. D. & Lifshits, E. M. (1989). Quantum mechanics. Nonrelativistic theory. Moscow: Nauka, 768.
Davisson, C. J. (1928). The Diffraction of Electrons by a Crystal of Nickel. Bell System Tech. J., 7(1), 90-105.
Sitenko, O. G. (1993). Theory of scattering. Kyiv: Lybid, 332.
Klapchenko, V. I. (2019). Relativity and gravity. Kyiv: KNUBA, 136.
Kirpatrick, S. (1977). Percolation and conductivity. In: Theory and properties of disordered materials. Ed. V. L. Bonch-Bruevich. Moscow: Mir, 249 – 292.
Landau, L. D. & Lifshits, E. M. (1964). Statistical Physics. Moscow: Nauka, 568.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Василь Клапченко , Ірина Кузнецова, Григорій Краснянський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.