Метод експертного оцінювання кандидатів у проєктні команди безпеко-орієнтованих систем
DOI:
https://doi.org/10.32347/2412-9933.2023.55.55-60Ключові слова:
проєктні команди, організаційні структуриАнотація
Експертна оцінка проєктних кандидатів є важливою складовою ефективного управління проєктами і до підбору кадрів. Процес експертної оцінки починається з визначення відповідних критеріїв і ключових показників ефективності (KPI), характерних для вимог проєкту. Ці критерії є основою для оцінки кандидатів. Експертів, які зазвичай є досвідченими професіоналами у відповідній галузі, ретельно відбирають для формування групи оцінювання. Різноманітність досвіду в рамках цієї групи забезпечує всебічну оцінку. Під час етапу оцінювання кандидатів оцінюють за заздалегідь визначеними критеріями. Експерти можуть використовувати різні методи оцінки, включаючи співбесіди, оцінку навичок і перегляд портфоліо. Кожен експерт надає незалежні оцінки та бали для кожного кандидата на основі свого судження і досвіду. Зібрані оцінки потім узагальнюють та аналізують, щоб визначити кандидатів із найефективнішими результатами. Результати служать цінним ресурсом для прийняття рішень під час добору кандидатів. Для втілення інноваційних ідей і завдань доцільним є застосування проєктно-орієнтованого підходу, який позитивно зарекомендував себе у всьому світі. Застосування методологій PmBOK, P2M, Prince2, Agile та Kanban дає змогу проєктним менеджерам ефективно вибудовувати процеси та управляти стадіями життєвого циклу проєкту, який спрямований на втілення ідей кінцевого продукту або послуги. Життєвий цикл формування команди цивільного захисту має бути гнучким та адаптивним до зовнішніх факторів і впливів. З точки зору системного підходу адаптація – це процес зміни параметрів і структури системи, зокрема керуючих впливів, на основі поточної інформації з метою досягнення певного, зазвичай оптимального, стану системи при початковій невизначеності в умовах роботи. Адаптивною вважають систему, яка може пристосовуватися до змін внутрішніх і зовнішніх умов. Адаптивне управління – це управління в системі з неповною інформацією про керований процес, яке змінюється в міру накопичення інформації і застосовується з метою поліпшення якості роботи системи.
Посилання
Kovalenko, I. I., Chernov, S. K. (2015). Modeling and analysis of structures of organizational systems. VV Torubara Publishing House, 124.
Bushuyeva, N. S., Yaroshenko, Y. F., Yaroshenko, R. F. (2020). Management of projects and programs of organizational development: training manual. K. : "Summit-book", 200.
Gergely ,Kováts. (2018). The change of organizational structure of higher education institutions in Hungary: a contingency theory analysis. International Review of Social Research, 8 (1), 74–86.
Trach, R. V. (2019). Modeling the organizational structure of the project. Series "Technical Sciences",2 (86), 1–12.
Petrenko, S. A. (2010). Comparative analysis of models of enterprise organizational structures. Bulletin of the International Nobel Economic Forum, 1 (3), 2, 245–254.
Sysoenko, I. A. (2017). Methods of designing the organizational structure of the enterprise. Taurian Scientific Bulletin, 85. 7. Doroshenko, M. P., Voronina, V. L. (2019). Organizational management structure: essence and classification. Scholarly notes of TNU named after VI Vernadskyi. Series: Economics and management,30 (69), 5, 56.
Sychenko, V. V., Rybkina, S. O., Sokolova, E. T. (2020). Modern trends in the development of organizational structures in the management system of higher education institutions. Public administration and customs administration,4 (27).
Cychenko, V. V. (2019). State management of regional development based on European standards. Public management and regional development, 4, 441–463.
Kolot, A. (2014). Motivational management as a factor of competitive advantages of a machine-building enterprise. Bulletin of Mykhailo Ostrogradsky KrNU, 6 (89), 2, 69–73.
Makarov, M.V. (2014). Virtual organizations as a concept of artificial intelligence, its communicative aspect. Kyiv, 19, 252–274.
Ilnitska, O. I. (2012). Improving the management of innovative teams in virtual organizations. Social and labor relations: theory and practice: coll. of science pr., 2(4), 107.
Dotsenko, N. V. (2021). Modeling of IT project team formation processes.
Dumenko, M. P., Prokopenko, O. S., Moroz, D. P. (2019). Proposals regarding the formalization of criteria for evaluating the service activities of military personnel for staffing with trained personnel. Collection of scientific works of the Center for Military and Strategic Studies, 2(66), 127–133.
Zachko, O. B., Kobylkin, D. S., Kovalchuk, O. I. (2019). Models of formation of project teams in a safety-oriented system. Scientific journal. Current state of scientific research and technologies in industry, 4 (10), 2-6.
Nazarova, G. V. (2012). Personnel selection technologies based on modern software products. ISSN 1993-8322. Bulletin of the Donbas State Machine-Building Academy,1 (26), 162.
Hakanson, H. (1988). Evolution Processes in Industrial Networks.In : Industrial Networks. A new Viev of Reality. London: Routledge, 135.
Prokopenko, T. O. & Prokopenko, V. A. (2020). Graphodynamic modeling of situation management in innovative projects based on scrum methodology. Bulletin of the Cherkasy State Technological University, (3), 13–19. https://doi.org/10.24025/2306-4412.3.2020.211393.
Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide). Sixth Edition. Project Management Institute. Publications, 496.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Олег Ігорович Ковальчук, Олег Богданович Зачко, Дмитро Сергійович Кобилкін
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
