Матеріальність гравітаційного поля і розвиток фізичних моделей гравітації
DOI:
https://doi.org/10.32347/2412-9933.2023.55.166-174Ключові слова:
гравітація, фізичний вакуум, розширення всесвіту, розбігання галактик, закон Хаббла, гравітаційне самозародження всесвіту, метастабільний стан МетавсесвітуАнотація
На основі ідеї про матеріальність гравітаційного поля запропоновано дві фізичні моделі гравітації: модель 1 – еквівалентна схема гравістатики; модель 2 – вакуум-профіль вилучень з фізичного вакууму в області чорної діри. Модель 1 наочно ілюструє принципову відмінність між електростатичною взаємодією та гравітацією. Зокрема вона підтвердила справедливість принципу Маха, наявність подвійної дії гравітаційного поля та величезну (але не нескінченну!) швидкість розповсюдження гравітації υg~ 1069 м/с. Модель 2 дозволила розрізнити явища розширення Всесвіту і роздалення галактик, зрозуміти їх фізичну сутність і отримати закон Хаббла. Важливим здобутком моделі слід вважати те, що тлумачення цих явищ ґрунтуються на особливостях гравітації і не вимагають залучення уявлень про додаткові субстанції – темну матерію та темну енергію. Найважливішим спільним досягненням моделей є їх здатність пояснити гравітаційне самозародження всесвіту – виникнення метастабільного Метавсесвіту, в межах якого одночасно з’являється велика кількість всесвітів. До цього пояснення залучено весь комплекс особливостей гравітації, підкреслених самими моделями. Зокрема, самозародження всесвіту не наштовхується на проблему сингулярностей, не вимагає надуманих ефектів типу інфляційної стадії розширення або особливих станів вакууму.
Посилання
Brillouin, L. & Lucas, R. (1966). La relation masse-énergie en gravitation. J. Phys. France,27, 3-4, 229-232.
Klapchenko, V., Krasnianskyi, G. & Kuznetsova, I. (2021). Materiality of the gravitational field and the process of development of macroscale gravitational collapse. Management of Development of Complex Systems, 48, 145–151, dx.doi.org10.32347/2412-9933.2021.48.145-151.
Klapchenko, V.I. (2019). Relativity and gravity. Problematic issues of physics. Kyiv, 136.
Schwarzschild, K. (1916). Über das Gravitationsfeld einer Kugel aus inkompressibler Flüssigkeit nach der Einsteinschen Theorie. Sitzungsberichte der Koniglich Preussischen Akademie der Wissenschaften zu Berlin. Phys.-Math. Klasse, 424–434.
Zeldovich, Ya. B., Novikov, I. D. (1975). The structure and evolution of the universe. Moscow, Nauka, 736.
Klapchenko, V.I. (2003). Noumenal physics. Kyiv, 326.
Uspensky, D. (1965). A new model of the universe. Moscow, Mir, 333.
Novikov, I. D., Frolov, V. P. (1986). Physics of black holes. Moscow, Nauka, 328.
Chandrasekhar, S. (1986). Mathematical theory of black holes. Moscow, Mir, 276.
Lukash, V. N., Mikheeva, E. V. (2007). Dark matter: from initial conditions to the formation of the structure of the Universe. Advances in physical sciences, 177(10), 1023-1028.
Klapchenko, V. I. (2000). Photon theory of matter. Dedicated to the centenary of the photon. Kyiv, 103.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Василь Іванович Клапченко, Ірина Олександрівна Кузнецова, Григорій Юхимович Краснянський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.