Підбір моделей організаційної структури взаємодії самокерованих організацій із внутрішнім оточенням проєктів розвитку

Анотація

Проведено аналіз організаційних моделей управління проєктами та їх застосовність до управління проєктами розвитку самокерованих організацій. Поставлено задачу вибору моделі взаємодії проєктів розвитку самокерованих організацій з внутрішнім оточенням. Як внутрішнє оточення розглянуто головну організацію, до якої належать учасники команди управління проєктами розвитку. Запропоновано класифікацію моделей взаємодії проєктів розвитку самокерованих організацій з внутрішнім оточенням таких проєктів. Визначено десять ознак класифікації: за глибиною управління, за типом впливів управління, за типом суб’єктів взаємодії, за типом організаційної структури головної організації, за методологією, в межах якої здійснюється взаємодія, за рівнем кількісної складності взаємодії, за локалізацією взаємодії, за рівнем кроскультурності взаємодії, за ступенем диджиталізації взаємодії, за моделлю обробки взаємодії. Ідентифіковано різновиди моделей в межах кожної ознаки класифікації. Запропоновано три моделі взаємодії самокерованої команди управління проєктом розвитку з головною організацією: A-модель, в якій налаштування взаємодії здійснюється командою; B-модель, в якій налаштування взаємодії здійснюється головною організацією; C-модель, в межах якої взаємодія відбувається на основі арбітражу між налаштуваннями команди і налаштуваннями головної організації. Надано графічні схеми реалізації зазначених моделей, проведено їх опис і надано характеристику. Проведено порівняння моделей обробки взаємодії команди проєкту із внутрішнім оточенням. Підкреслено переваги і галузь застосування кожної моделі. Проведено SWOT аналіз, виокремлено сильні сторони, слабкі сторони, можливості, що виникають при застосуванні зазначеного сімейства моделей обробки взаємодії самокерованої команди проєкту з внутрішнім оточенням у межах синкретичної методології управління проєктами, і загрози, що можуть виникнути. Сформульовано галузі подальших досліджень у вибраному напрямі: формалізація моделей модулів корекції взаємодії на рівні корпоративної методології самокерованої проєктно-орієнтованої організації, формалізація моделей модуля арбітражу взаємодії на рівні корпоративної методології самокерованої проєктно-орієнтованої організації, формалізація моделей взаємодії самокерованих команд управління проєктами розвитку із зовнішнім оточенням таких проєктів і зовнішнім оточенням головної організації, використання елементів штучного інтелекту в модулях корекції взаємодії та модулі арбітражу взаємодії в межах синкретичної методології управління проєктами розвитку самокерованих організацій, практична апробація моделей взаємодії самокерованих команд управління проєктами розвитку із внутрішнім та зовнішнім оточенням таких проєктів в межах синкретичної методології управління проєктами при реалізації самокерованими організаціями проєктів (портфелів проєктів) відновлення інфраструктури України. Сформульовано висновки з проведених досліджень.