Дистанційні дані в процесі реставрації пам’яток архітектури
DOI:
https://doi.org/10.32347/2412-9933.2024.59.138-147Ключові слова:
культурна спадщина, інтерактивна мапа, діаграма потоків даних, історико-археологічні та натурні дослідження, проєктна документаціяАнотація
Аналіз статистичних даних підтверджує, що збереження культурної спадщини – це не лише питання національної автентичності, це завдання, вдале вирішення якого сприяє економічному добробуту та конкурентній перевазі країни в світі. Отже, метою дослідження є підвищення ефективності процесу реставрації пам’яток архітектури шляхом застосування сучасних засобів збирання й опрацювання інформації про їхній стан. Відбудова, реставрація й утримання об’єктів культурної спадщини потребують значних коштів, зменшення яких можливе з використанням сучасних досягнень науки і техніки. Тому, на етапі розроблення планів реконструкції та реставрації перспективним стає створення систем моніторингу за станом об’єктів культурної спадщини, наприклад інтерактивних мап із застосуванням сучасних ГІС-інструментів. Розроблено Data Flow Diagram як графічну модель інформаційного процесу, яка узагальнює і формалізує процедуру інтеграції розрізнених даних, отриманих з різних джерел, до загальної бази даних пам’яток історії, археології та архітектури під час створення мапи. Наведено приклад практичної реалізації розробленої моделі – фрагмент інтерактивної мапи пам’яток історії, археології та архітектури Харківської області, яка широко застосовує дистанційні дані і спирається на дані, отримані на засадах краудсорсингу. Узагальнюючи вимоги чинного законодавства у сфері реставрації пам’яток архітектури, визначено і проаналізовано етапи, де є можливими полегшення та пришвидшення процесу створення проєкту реставрації шляхом застосування тут даних дистанційного зондування та ГІС. Спираючись на досвід їх використання, показано, на яких роботах, за рахунок яких даних з’являється можливість підвищити якість проєктної документації, мінімізувати кількість виїздів спеціалістів на об’єкт реставрації, пришвидшити створення основних креслень.
Посилання
Reshma, M. R., Kannan, B., Jagathy Raj, V. P., Shailesh, S. (2023). Cultural heritage preservation through dance digitization: A review. Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage, 28, e00257. DOI: https://doi.org/10.1016/j.daach.2023.e00257.
Al Shawabkeh, R., AlHaddad, M., Arar, M., Alhammad, R., Alshraah, M., Alhamouri, M. (2023). Toward sustainable urban growth: Spatial modeling for the impact of cultural and natural heritage on city growth and their role in developing sustainable tourism. Alexandria Engineering Journal, 15, 639 - 676. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aej.2023.02.001.
Zhou, W., Song, S., Feng, K. (2022). The sustainability cycle of historic houses and cultural memory: Controversy between historic preservation and heritage conservation. Frontiers of Architectural Research, 11, 6, 1030–1046. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foar.2022.04.006.
Silva, C., Zagalo, N., Vairinhos, M. (2023). Towards participatory activities with augmented reality for cultural heritage: A literature review. Computers & Education: X Reality, 3, 100044. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cexr.2023.100044.
Tutur, L. (2015). Preservation and Conservation through Cultural Heritage Tourism. Case Study: Musi Riverside Palembang. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 184, 104-106. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.05.109.
Chahardowli, M., Sajadzadeh, H. (2022). A strategic development model for regeneration of urban historical cores: A case study of the historical fabric of Hamedan City. Land Use Policy, 114, 105993. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2022.105993.
Rosiiska povnomasshtabna ahresiia poshkodyla ponad tysiachu pamiatok kultury v Ukraini [Russia's full-scale aggression damaged more than a thousand cultural monuments in Ukraine]. Available at: https://www.radiosvoboda.org/ (Accessed 11.04.2024).
Honcharenko, T. (2022). Modern information technologies for simulation of the urban environment and creation of digital duplicate of city objects. Management of Development of Complex Systems, 51, 87–93. DOI: https://doi.org/10.32347/2412-9933.2022.51.87-93.
Pasko, R., Panko, O., Terenchuk, S. (2022). Digital technologies into process inspection of buildings, property and infrastructure object introducing. Management of Development of Complex Systems. 49, 74–80, DOI: https://doi.org/10.32347/2412-9933.2022.49.74-80.
Gomes, L., Pereira Bellon, O. R., Silva, L. (2014). 3D reconstruction methods for digital preservation of cultural heritage: A survey. Pattern Recognition Letters, 50, 3-14. DOI: https://doi.org/10.1016/j.patrec.2014.03.023.
Tuhaise, V. V., Mbatu Tah, J. H., Abanda, F. H. (2023). Technologies for digital twin applications in construction. Automation in Construction, 152, 104931. DOI: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2023.104931.
Kyivska, K., Luzina, Yu. (2021). Prospects for the implementation of BIM-technologies in the domestic construction industry. Management of Development of Complex Systems, 46, 63–69, DOI: https://doi.org/10.32347/10.32347/2412-9933.2021.46.63-69.
Kineber, A. F., Singh, A. K., Fazeli, A., Mohandes, S. R., Cheung, C., Arashpour, M. (2023). Modelling the relationship between digital twins implementation barriers and sustainability pillars: Insights from building and construction sector. Sustainable Cities and Society, 99, 104930. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scs.2023.104930.
Malaperdas, G., Grethe, R., Zacharias, N. (2023). Depicting the past: The value of old maps and topographic diagrams in cultural heritage through GIS. Journal of Archaeological Science: Reports, 52, 104276. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jasrep.2023.104276.
Danshyna, S. (2024). GIS technologies for urban restoration planning tasks. European Scientific e-Journal, 28: Actual Issues of Modern Science, 63–72, DOI: https://doi.org/10.47451/inn2024-01-01.
Rudnіeva, I., Glon, I., Grabovskaya, T., Puzina, K. (2021). Conservation of the architectural heritage of Ukraine through reconstruction of historical buildings as a factor of the national identity development. Urban development and spatial planning, 77, 398–409. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.77.398-409.
On Protection of Cultural Heritage: Law of Ukraine of June 8, 2000, no. 1805-ІІІ. (2000). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy 27, 1112, 32. (In Ukrainian).
Arkhitekturni ta pryrodni pamiatky Ukrainy [Architectural and natural attractions of Ukraine]. Available at: https://landmarks.in.ua/ (Accessed 19.04.2024).
Honcharenko, O., Denysiuk, B., Onyshchuk, T. (2023). Restoration of the destroyed infrastructure based on the use of digital data. Urban development and spatial planning, 83, 74–87. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2023.83.74-87.
Kritskiy, D., Shkurenko, N., Popov, O., Kravtsova, O. (2023). Development of software for data segmentation by photo and video information. Aerospace technic and technology, 3, 61–84, DOI: https://doi.org/10.32620/aktt.2023.3.07.
Building Code А.2.2-14:2016. (2022). The composition and the content project documentation for preservation (restoration) of architectural monuments and urban sites. Kyiv, Ministry of the Region of Ukraine, 34. (In Ukrainian).
Bing, L., Jian, H. (2021). Conservation and regeneration of historical buildings. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 787, 012179. DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/787/1/012179.
Danshyna, S., Andrieiev, S. (2023). Remote sensing as effective road project tool. Aerospace technic and technology, 2, 75–84, DOI: https://doi.org/10.32620/aktt.2023.2.08.
Bevz, M., Lukomskyi, Yu. (2022). Modern methods of architectural and archaeological investigations of historical urban complexes. Comprehensive scientific research in conservation of architectural monuments: collective monograph, edited by M. Bevz, 49–60. Lviv, Edit. «Rastr-7».
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Світлана Даншина , Сергій Андрєєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
