Моделі інтерфейсів між процесами самокерованих організацій в контексті синкретичної методології управління проєктами
DOI:
https://doi.org/10.32347/2412-9933.2024.60.6-12Ключові слова:
управління проєктами та програмами, проєктно-орієнтована організація, самокеровані організації, інтерфейси між методологіями, синкретична методологіяАнотація
У статті проведено аналіз моделей і методів, які впроваджуються для спільного використання методологій в проєктах, програмах і портфелях проєктів. Проаналізовано відповідні літературні джерела, зокрема стандарти в галузі управління проєктами і рішення, що в них пропонуються. Особливу увагу при цьому було приділено гібридним методологіям управління проєктами. Ідентифіковано три етапи гібридизації методологій. Визначено відмінність синкретичної методології від гібридної методології. Розглянуто три концепти взаємодії між системою управління портфелем проєктів (ядром синкретичної методології) і системою управління проєктом. Описано модель даних (для інтерфейсу методологій), що генерує проєкт для обміну зі системою управління портфелем. Запропоновано модель класифікації інтерфейсів між методологіями окремих проєктів (або методологіями окремих частин одного проєкту) у межах системи управління сукупністю проєктів проєктно-орієнтованої організації (портфеля). Ознаками класифікації пропонуються такі: за призначенням інтерфейсу, за ступенем прогнозування майбутніх змін зовнішнього та внутрішнього проєктного середовища, за ступенем використання штучного інтелекту, за ступенем універсальності (застосовності до інших типів проєктів та портфелів проєктів), за методологією центральної системи управління, за гнучкістю налаштування, за ступенем автоматизації інтерфейсу. Наведено характеристику найбільш уживаних типів інтерфейсів між методологіями за чотирма ознаками. Запропоновано модель обміну даними через інтерфейси в межах синкретичної методології. Проведено SWOT аналіз, виявлено сильні сторони, слабкі сторони, можливості, що виникають при застосуванні запропонованих моделей інтерфейсів у межах синкретичної методології управління проєктами, і загрози, що можуть виникнути. Сформульовано галузі подальших досліджень у вибраному напрямі: формалізація галузевих моделей інтерфейсів синкретичної методології управління проєктами на рівні корпоративної методології самокерованої проєктно-орієнтованої організації (для інфраструктурних проєктів); формалізація галузевих методів реалізації інтерфейсів між методологіями окремих проєктів і синкретичним ядром системи управління портфелем проєктів у межах синкретичної методології (для інфраструктурних проєктів); розробка моделей використання елементів штучного інтелекту в інтерфейсах між методологіями окремих проєктів у межах портфеля проєктів, що керується синкретичною методологією; практична апробація моделей і методів інтерфейсів між методологіями окремих проєктів у межах портфеля проєктів, що керується синкретичною методологією при реалізації самокерованими організаціями проєктів (портфелів проєктів) відновлення інфраструктури України. Сформульовано висновки з проведених досліджень.
Посилання
Institute, P. M. (2021). Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) - Seventh Edition and the Standard for Project Management (USA). Project Management Institute.
A Guidebook of Program & Project Management for Enterprise Innovation (Third Edition P2M). (2016). URL: https://www.pmaj.or.jp/ENG/p2m/p2m_guide/P2M_Bibelot(All)_R3.pdf.
PRINCE2® 7. (2023). Managing Successful Projects. Global Best Practice. PeopleCert.
BS ISO 21502:2020. (2021). Project, programme and portfolio management. Guidance on project management.
Stellman, A. (2013). Learning Agile: Understanding Scrum, XP, Lean, and Kanban. O’Reilly Media.
Špundak, M. (2014). Mixed agile/traditional project management methodology–reality or illusion?. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 119, 939-948.
Bushuyev, S. & Kozyr, B. (2020). Methodology hybridization of infrastructure projects and programs management. Herald of the Odessa National Maritime University, (61), 187-207. https://doi.org/10.47049/2226-1893-2020-1-5-26
Cockburn, A. (2000). Selecting a Project's Methodology. IEEE Software, 17(4), 64–71.
The Standard For Program Management. (2017). Fourth Edition. Project Management Institute.
The Standard For Portfolio Management. (2017). Fourth Edition. Project Management Institute.
Kerzner, H. (2014). Project management 2.0: leveraging tools, distributed collaboration, and metrics for project success. John Wiley & Sons.
Kerzner, H. (2015). Project Management 2. 0: Leveraging Tools, Distributed Collaboration, and Metrics for Project Success. Wiley & Sons, Limited, John.
Laloux, F. (2014). Reinventing Organizations: A Guide to Creating Organizations Inspired by the Next Stage in Human Consciousness (Brussels, Nelson Parker).
Kinneen, K. & Younas, S. (2018). Self-Managing organizations in the context of entrepreneurial innovation. URL: https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:1228343/FULLTEXT01.pdf.
Holacracy Constitution. Version 5.0. URL: https://www.holacracy.org/constitution/5-0/.
Bushuev, S., Ivko, A. & Tikhonovych, Y. (2024). Syncretic project management in the era of artificial intelligence explosion. Environ. Saf. Nat. Resour, 49, 85-98.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Сергій Бушуєв , Андрій Івко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.