Опрацювання понятійного апарату щодо сумісного застосування штучного інтелекту та ІТ як нового підґрунтя вибору варіантів будівель з раціональними характеристиками
DOI:
https://doi.org/10.32347/2412-9933.2025.62.141-154Ключові слова:
штучний інтелект, інформаційні технології, будівельні проєкти, раціональні характеристики, оптимізація рішень, моделювання, екологічна стійкість, ефективність будівництва, управління ресурсамиАнотація
Сучасна будівельна галузь перебуває у стані значної трансформації під впливом стрімкого розвитку технологій, зокрема штучного інтелекту та інформаційних технологій. Запровадження цих інноваційних рішень формує нове підґрунтя для ухвалення ефективних рішень у процесі проєктування та будівництва, що дає змогу вибирати раціональні варіанти будівель, які відповідають високим вимогам якості, економічної ефективності та екологічної стійкості. Штучний інтелект надає можливість виконувати детальний аналіз великих обсягів даних, моделювати різні варіанти рішень і прогнозувати результати з високою точністю, що є особливо актуальним для будівельних проєктів, де кожне рішення, від вибору матеріалів до проєктування інфраструктури, може мати суттєвий вплив на кінцевий результат. Використання штучного інтелекту дозволяє швидко оцінювати потенційні сценарії розвитку проєкту, визначати найбільш економічно доцільні варіанти та враховувати можливі ризики. Інформаційні технології забезпечують доступ до потужних інструментів проєктування та управління. Програмні засоби для автоматизованого проєктування, системи управління будівельними проєктами та платформи для співпраці в режимі реального часу сприяють оптимізації процесів від планування до реалізації. Поєднання штучного інтелекту з інформаційними технологіями створює єдину екосистему, яка підтримує всі етапи життєвого циклу будівлі – від концепції до експлуатації та технічного обслуговування. Одна з головних переваг інтеграції штучного інтелекту та інформаційних технологій у будівництві полягає в можливості адаптації проєктів під конкретні потреби замовника та умови виконання робіт. Завдяки аналізу даних щодо умов на будівельному майданчику, економічних показників, технічних вимог та нормативних обмежень штучний інтелект може запропонувати оптимальні варіанти проєктів, які відповідають цим критеріям. Це не лише оптимізує витрати, але й підвищує загальну ефективність проєкту. Штучний інтелект також здатен оцінювати екологічні аспекти будівництва, що сприяє створенню стійких будівель з мінімальним енергоспоживанням та впливом на довкілля. Це надзвичайно важливо в умовах сучасних вимог щодо енергоефективності та екологічної безпеки будівель. Отже, поєднання штучного інтелекту та інформаційних технологій у будівельній галузі надає нові можливості для управління проєктами, сприяючи раціональному використанню ресурсів, скороченню витрат, і забезпеченню якості відповідно до вимог сталого розвитку.
Посилання
Brodach, M. M. (1988). Improving the thermal efficiency of buildings by optimization methods: Abstract of PhD dissertation in engineering sciences: 05.23.03. Moscow. 22 p.
Tabunshchik, Yu. A., Brodach, M. M., & Shilkin, N. V. (2003). Energy-efficient buildings. AVOK-PRESS. 200 p.
Tabushchikov, Yu. A., & Brodach, M. M. (2002). Mathematical modeling and optimization of thermal efficiency of buildings. AVOK-PRESS. 194 p.
Talapov, V. V. (2011). Fundamentals of BIM. Introduction to building information modeling. "DMK-press". 392 p.
Tauroginsky, V. I. (2008). Experience of constructing energy-saving buildings in Belarus. Enerhozberezhennia, (1).
Farenyuk, G. G., Tymofeev, M. V., & Bilous, O. M. (2008). Methodology of laboratory studies of enclosure thermal resistance. Building Structures, 68, 131–137.
Bender, O. S. (2020). Information technologies and artificial intelligence in the design of building objects. Materials of the All-Ukrainian Scientific and Technical Conference, 45–73.
Zagorodny, V. G. (2008). Economic analysis of increasing the level of thermal protection of building envelope structures. Collection of works of the I All-Russian Scientific and Technical Conference, 24–62.
Gorshkov, A. S. (2010). Energy efficiency in construction: Issues of standardization and measures to reduce energy consumption of buildings. Engineering and Construction Journal, (1).
Grygoriev, M. I. (2021). Integration of AI into the construction process: From design to operation of facilities. Architectural Perspectives, (2), 5–11.
Gagarin, V. G. (2008). Economic analysis of increasing the level of thermal protection of building envelope structures. Collection “Proceedings of the I All-Russian Scientific and Technical Conference”, 24–62.
Dmitriev, A. M. (2001). Management of energy-saving innovations: A textbook for construction universities. Publishing House of the Association of Construction Universities. 320 p.
Gagarin, V. G., & Kozlov, V. V. (2011). Requirements for thermal protection and energy efficiency in the updated SNiP "Thermal protection of buildings" project. Housing Construction, (8), 2–6.
Scientific and technical collection “Energy efficiency in construction and architecture”. (2015). Issue 7. Editor-in-chief P. M. Kulikov. Kyiv: KNUBA. 404 p.
Dmitriev, A. M. (2001). Management of energy-saving innovations: A textbook for construction universities. Publishing House of the Association of Construction Universities. 320 p.
Zolotukhin, Yu. D. (1983). Testing of building structures. Higher School.
Kasatkin, B. S. (1981). Experimental methods for studying deformations and stresses: Reference book. Naukova Dumka, 584 р.
Kovalenko, M. P. (1997). Energy saving – experience, problems, prospects. NAS of Ukraine; State Committee for Energy Saving of Ukraine. 162 p.
Samarin, O. D. (2009). On the impact of climate change on the payback of additional insulation of opaque enclosures. Academia. Architecture and Construction, (5), 561–563.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій Олександрович Білощицький

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.