Застосування блокчейн-технологій в забезпеченні цілісності даних у логiстичних системах
DOI:
https://doi.org/10.32347/2412-9933.2025.62.170-176Ключові слова:
блокчейн, цілісність даних, логістика, ланцюг поставок, прозорість, розподілений реєстр, смарт-контракт, Merkle treeАнотація
У статті визначено доцільність застосування блокчейн-технології для забезпечення цілісності даних у цифрових логістичних системах. Актуальність теми зумовлена потребою в надійності та прозорості даних в умовах зростаючої складності ланцюгів постачання, де недостатня довіра між учасниками, затримки в обміні інформацією та можливі фальсифікації негативно впливають на ефективність логістичних процесів. Розглянуто концептуальні основи блокчейну як технології децентралізованого реєстру транзакцій, що забезпечує незмінність, доступність та верифікованість даних за допомогою криптографії та механізмів консенсусу. Особливу увагу приділено аналізу практичного кейсу впровадження блокчейн-рішення для відстеження поставок, де кожен етап логістичного процесу фіксується в захищеному реєстрі з використанням смарт-контрактів. Запропоновано узагальнену архітектуру системи, що демонструє, як ключові учасники ланцюга технологічного рішення – постачальники, перевізники, склади, ритейлери — взаємодіють між собою через блокчейн-платформу. Проведено порівняльний аналіз з традиційними централізованими системами управління даними, а також з альтернативними підходами до забезпечення цілісності, зокрема із застосуванням хешування та контрольних механізмів. Також охарактеризовано криптографічні інструменти, що становлять методологічну основу блокчейн-технології: геш-функції, дерева Меркла, принципи роботи смарт-контрактів. Результати дослідження підтверджують, що блокчейн-технології можуть суттєво підвищити безпеку, прозорість і достовірність логістичних даних. У висновках окреслено переваги застосування блокчейн-технології в логістиці та визначено перспективні напрямки подальших досліджень, пов’язані з масштабованістю та продуктивністю таких рішень.
Посилання
Sunny, J., Undralla, N., & Madhusudanan Pillai, V. (2020). Supply chain transparency through blockchain-based traceability: An overview with demonstration. Computers & Industrial Engineering, 150, 106895. https://doi.org/10.1016/j.cie.2020.106895.
Haber, S., & Stornetta, W. S. (1990). How to time-stamp a digital document. In Advances in cryptology-CRYPT0’ 90 (pp. 437–455). Springer. https://doi.org/10.1007/3-540-38424-3_32.
Merkle, R. C. (1988). A digital signature based on a conventional encryption function. In Advances in cryptology – CRYPTO’87. Lecture Notes in Computer Science (Vol. 293, pp. 369–378). Springer.
Nakamoto, S. (2008). Bitcoin: A peer-to-peer electronic cash system. https://bitcoin.org/bitcoin.pdf.
Alrakhami, M., & Al-Mashari, M. (2021). Enhancing supply chain transparency using blockchain technology: Case of agri-food products. International Journal of Advanced Computer Science and Applications, 12(3), 456–464. https://doi.org/10.14569/IJACSA.2021.0120353.
Francisco, K., & Swanson, D. (2018). The supply chain has no clothes: Technology adoption of blockchain for supply chain transparency. Logistics, 2(1), Article 2. https://doi.org/10.3390/logistics2010002.
Saberi, S., Kouhizadeh, M., Sarkis, J., & Shen, L. (2019). Blockchain technology and its relationships to sustainable supply chain management. International Journal of Production Research, 57 (7), 2117–2135. https://doi.org/10.1080/00207543.2018.1533261.
Casino, F., Dasaklis, T. K., & Patsakis, C. A. (2019). A systematic literature review of blockchain-based applications: Current status, classification and open issues. Telematics and Informatics, 36, 55–81. https://doi.org/10.1016/j.tele.2018.11.006.
Kshetri, N. (2018). The emerging role of big data in key development issues: Opportunities, challenges, and concerns. In Big Data for Development (pp. 13–28). Cambridge University Press.
Mougayar, W. (2016). The business blockchain: Promise, practice, and the application of the next internet technology. Wiley.
Berezutskyi, I., Honcharenko, T., Ryzhakova, G., Tykhonova, O., Pokolenko, V., & Sachenko, I. (2024). Methodological approach for choosing type of IT projects. In Management. 2024 IEEE 4th International Conference on Smart Information Systems and Technologies (pp. 14–19). IEEE. https://doi.org/10.1109/SIST61555.2024.10629587.
Ryzhakova, G., Honcharenko, T., Predun, K., Petrukha, N., Malykhina, O., & Khomenko, O. (2023). Using of fuzzy logic for risk assessment of construction enterprise management system. In 2023 IEEE International Conference on Smart Information Systems and Technologies (SIST) (pp. 208–213). IEEE. https://doi.org/10.1109/SIST58284.2023.10223560.
Honcharenko, T. A. (2018). Application of BIM technology for creating an information model of the territory for development. Management of Complex Systems Development, 33, 138–145.
Honcharenko, T. A. (2020). Cluster method of metadata formation of multidimensional information systems for solving general planning problems. Management of Complex Systems Development, 42, 93–101. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2020.42.93-101.
Chernyshev, D., Dolhopolov, S., Honcharenko, T., Haman, H., Ivanova, T., & Zinchenko, M. (2022). Integration of building information modeling and artificial intelligence systems to create a digital twin of the construction site. In 2022 IEEE 17th International Conference on Computer Sciences and Information Technologies (CSIT) (pp. 36–39). https://doi.org/10.1109/CSIT56902.2022.10000717.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій Олександрович Білощицький
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
