Модернізація систематизації та змісту дослідницьких інструментів для забезпечення підготовки будівництва на засадах цифровізації

Анотація

У статті розглядаються актуальні виклики, пов'язані з необхідністю трансформації традиційних підходів до організації дослідницької діяльності в будівельній сфері, зокрема впровадження цифрових технологій та адаптації до умов сучасної цифрової економіки. Окрема увага приділяється питанням інтеграції інформаційних технологій у процеси управління підготовкою будівництва, що вимагає оновлення інструментальних методів аналізу, моніторингу та прогнозування. Автор акцентує увагу на важливості створення уніфікованих стандартів та класифікаційних систем, які дозволяють забезпечити ефективне використання цифрових ресурсів у плануванні та реалізації будівельних проєктів. Цифровізація сприяє підвищенню точності обчислень, автоматизації процесів збору й обробки даних, а також формуванню інноваційних підходів до взаємодії між учасниками будівельних процесів. Зазначено, що такі зміни вимагають не лише технічного переоснащення, а й розроблення нових методологій аналізу й прийняття рішень, орієнтованих на цифрову реальність. Дослідження також охоплює аналіз ключових проблем, які виникають під час впровадження цифрових технологій у будівельну галузь, включно з питаннями забезпечення безпеки даних, інтероперабельності систем та оптимізації процесів передавання інформації. Важливим аспектом роботи є вивчення впливу цифрових інструментів на скорочення витрат, зменшення ризиків та підвищення загальної ефективності підготовчих етапів будівельних проєктів. Результати дослідження мають на меті створення теоретичної бази для розроблення інноваційних підходів до систематизації дослідницьких інструментів, а також формування методичних рекомендацій щодо їх практичного застосування. Робота орієнтована на забезпечення сталого розвитку будівельної галузі шляхом впровадження інструментів цифрової економіки, що дозволяє оптимізувати процеси підготовки будівництва, підвищуючи їх якість, швидкість і прозорість. Особливу увагу приділено формуванню цифрових репозитаріїв знань, адаптивних аналітичних панелей та вбудованих алгоритмів, здатних навчатися на основі накопиченої інформації. Це створює передумови для створення самонавчальних систем управління, що підвищують стійкість галузі в умовах швидких технологічних змін.