Метод проактивного оцінювання стійкості будівельних проєктів на основі нейро-нечіткого моделювання

Автор(и)

  • Микола Вікторович Здрілько Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, Україна https://orcid.org/0009-0008-7138-4132

DOI:

https://doi.org/10.32347/2412-9933.2025.64.40-48

Ключові слова:

проактивне управління проєктами, менеджмент, сталий розвиток, будівельна галузь, адаптивна нейро-нечітка система висновування, система підтримки прийняття рішень, оцінка ризиків

Анотація

Ефективне управління проєктами сталого розвитку в будівельній галузі ускладнюється через реактивний характер традиційних методів контролю та проблему інтеграції гетерогенних даних, що включають кількісні метрики та якісні експертні оцінки, притаманні критеріям екологічного, соціального та корпоративного управління (англ. Environmental, Social, and Governance, ESG). Для вирішення цієї проблеми в статті запропоновано метод проактивного оцінювання стійкості, реалізація якого передбачає інтеграцію комплексу моделей для функціонування системи раннього попередження. В основі методу лежить адаптивна нейро-нечітка система висновування (англ. Adaptive Neuro-Fuzzy Inference System, ANFIS), обрана завдяки її унікальній здатності моделювати складні нелінійні системи, одночасно обробляючи неоднозначність та невизначеність показників сталого розвитку. Імплементація методу проактивного оцінювання стійкості будівельних проєктів починається із застосування розробленої структурносемантичної моделі даних, яка перетворює різнорідні вхідні дані проєкту на уніфікований вхідний вектор шляхом їх ієрархічної структуризації, нормалізації та фаззифікації. Сформований вектор слугує основою для обчислювального ядра методу – прогнозної нейро-нечіткої моделі, що реалізована на архітектурі ANFIS. Ця модель, навчаючись на історичних даних, автономно генерує базу знань нечітких правил «ЯКЩО-ТО», виявляє нелінійні залежності та прогнозує інтегральний індекс проактивної стійкості (англ. Proactive Sustainability Index, PSI). Кінцеві результати прогнозної моделі інтерпретуються за допомогою діагностичної моделі підтримки рішень, яка візуалізує динаміку PSI та, аналізуючи найбільш активовані нечіткі правила, виконує діагностику першопричин потенційних відхилень, перетворюючи обчислювальні результати на практичні управлінські інструменти. Результатом цього дослідження є те, що запропонований метод, який ґрунтується на інтеграції структурно-семантичної, прогнозної та діагностичної моделей, операціоналізує проактивне управління за допомогою керованої даними системи. Він об’єктивізує оцінку складних факторів стійкості, долаючи розрив між якісними експертними знаннями та кількісними даними. На відміну від існуючих моделей штучного інтелекту типу «чорна скринька», метод забезпечує прозору діагностику завдяки інтерпретованості нечітких правил прогнозної моделі, що підвищує довіру до результатів. Таким чином, розроблений метод надає менеджменту будівельних організацій науково обґрунтований та адаптивний інструментарій для передбачення ризиків, пов’язаних зі сталим розвитком, оптимізації управлінських втручань та покращення загальних результатів проєкту в динамічному середовищі.

Біографія автора

Микола Вікторович Здрілько, Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ

Аспірант кафедри управління проєктами

Посилання

Balasubramanian A. (2025). Proactive project management: Leveraging multi-agent rag for workflow optimization. Journal of Artificial Intelligence, Machine Learning and Data Science, 3 (1), 2004-2010. URL: https://doi.org/10.51219/jaimld%2Fabhinav-balasubramanian%2F441.

Tuhaise V. V., Tah J. H. M., & Abanda F. H. (2023). Technologies for digital twin applications in construction. Automation in Construction, 152, 104931. URL: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2023.104931.

Bezerra R. R. R., Martins V. W. B., & Macedo A. N. (2024). Validation of challenges for implementing esg in the construction industry considering the context of an emerging economy country. Applied Sciences, 14 (14), 6024. URL: https://doi.org/10.3390/app14146024.

Dolhopolov S., Honcharenko T., Savenko V., Balina O., Bezklubenko I. S., & Liashchenko T. (2023). Construction site modeling objects using artificial intelligence and bim technology: A multi-stage approach. 2023 IEEE International Conference on Smart Information Systems and Technologies (SIST), 174–179. URL: https://doi.org/10.1109/SIST58284.2023.10223543.

Honcharenko T. (2020). Cluster method of forming metadata of multidimensional information systems for solving general planning problems. Management of Development of Complex Systems, 42, 93–101. URL: https://doi.org/10.32347/2412-9933.2020.42.93-101.

Chen K., Zhou X., Bao Z., Skibniewski M. J., & Fang W. (2025). Artificial intelligence in infrastructure construction: A critical review. Frontiers of Engineering Management, 12(1), 24-38. URL: https://doi.org/10.1007/s42524-024-3128-5.

Zhong Y., & Goodfellow S. D. (2024). Domain-specific language models pre-trained on construction management systems corpora. Automation in Construction, 160, 105316. URL: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2024.105316.

Shi M., Jiang R., Zhou W., & Liu S. (2020). A privacy risk assessment model for medical big data based on adaptive neuro-fuzzy theory. Security and Communication Networks, 2020. URL: https://doi.org/10.1155/2020%2F5610839.

Nayak A., & Raghatate K. S. (2024). Implementing adaptive neuro-fuzzy inference systems (anfis) for risk assessment of drug interactions. Communications on Applied Nonlinear Analysis, 32(2s). URL: https://doi.org/10.52783/cana.v32.2253.

Ebrat M., & Ghodsi R. (2014). Construction project risk assessment by using adaptive-network-based fuzzy inference system: an empirical study. KSCE Journal of Civil Engineering, 18, 1213-1227. URL: https://doi.org/10.1007/s12205-014-0139-5.

Al-Momen G. H., & Ghasemlounia R. (2023). Developing a fuzzy inference model for construction project risk management in Iraq. Journal of Techniques, 5(3), 1-14. URL: https://doi.org/10.51173/jt.v5i3.1478.

Liu L. (2022). Construction vibration risk assessment of engineering projects based on nonlinear feature algorithm. Nonlinear Engineering, 11(1), 590-597. URL: https://doi.org/10.1515/nleng-2022-0221.

Alawad H., An M., & Kaewunruen S. (2020). Utilizing an adaptive neuro-fuzzy inference system (anfis) for overcrowding level risk assessment in railway stations. Applied Sciences, 10 (15), 5156. URL: https://doi.org/10.3390/app10155156.

Sirin O., Gunduz M., & Al Nawaiseh H. M. (2024). Developing an adaptive neuro-fuzzy inference system for performance evaluation of pavement construction projects. Sustainability, 16(9), 3771. URL: https://doi.org/10.3390/su16093771.

Kiani Mavi N., Brown K., Fulford R., & Goh M. (2024). Forecasting project success in the construction industry using adaptive neuro-fuzzy inference system. International Journal of Construction Management, 24 (14), 1550-1568. URL: https://doi.org/10.1080/15623599.2023.2266676.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-05

Як цитувати

Здрілько, М. В. (2026). Метод проактивного оцінювання стійкості будівельних проєктів на основі нейро-нечіткого моделювання. Управління розвитком складних систем, (64), 40–48. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2025.64.40-48

Номер

Розділ

УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ