Методологічні компоненти побудови архітектури розподіленої системи для проєктного менеджменту

Анотація

У сучасних умовах динамічного розвитку ІТ-індустрії та зростання кількості складних багатокомпонентних проєктів виникає потреба у використанні ефективних інструментів управління проєктами. Метою розробки стало створення програмного продукту, який дозволяє оптимізувати планування, координацію та контроль виконання завдань у рамках проєктної діяльності. У процесі роботи було проаналізовано наявні рішення у сфері проєктного менеджменту, визначено їхні сильні та слабкі сторони, а також сформульовано технічні вимоги до майбутньої системи. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні гібридної мікросервісної архітектури, що поєднує високопродуктивне ядро мовою C++ та гнучкі аналітичні модулі мовою Python, взаємодія між якими реалізована за допомогою протоколу Apache Thrift. Розроблено математичну модель оцінки продуктивності системи, яка враховує комунікаційні затримки при міжпроцесній взаємодії та обчислювальну складність завдань. На основі цих вимог розроблено програму з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом, підтримкою управління завданнями, відстеженням прогресу. Результати дослідження свідчать, що створений програмний продукт забезпечує підвищення ефективності взаємодії між учасниками проєкту, скорочує час на виконання рутинних операцій та мінімізує ризики, пов’язані з неузгодженістю дій команди. Експериментальне тестування продемонструвало приріст швидкодії обробки даних на 30–45% порівняно з монолітними рішеннями, а також стабільність роботи системи за наявності великого обсягу інформації. У підсумку, розроблений програмний продукт може бути рекомендований для використання у малих, середніх та великих проєктах різних галузей, де необхідне ефективне планування та контроль виконання завдань. Його застосування дозволяє підвищити продуктивність команди, зменшити кількість помилок, спричинених людським фактором, та забезпечити прозорість управлінських процесів. Подальший розвиток системи передбачає інтеграцію з хмарними сервісами, розширення аналітичних можливостей та впровадження інструментів штучного інтелекту для прогнозування строків виконання робіт, оптимізації ресурсів, формування звітів, створення гнучкої системи розподілу ролей між користувачами, механізму резервного копіювання та авторизації користувачів.