Технологічні рішення застосування нормативної бази технічного захисту інформації

Анотація

У сучасних умовах стрімкої цифровізації процесів управління та обробки даних питання забезпечення надійного захисту інформації в автоматизованих системах набуває критичного значення для державних та приватних установ України. Нормативна база технічного захисту інформації (ТЗІ), сформована наприкінці 90-х років, закладає фундаментальні принципи безпеки, проте її практична імплементація в умовах сучасних архітектурних рішень та динамічних загроз часто викликає труднощі у фахівців. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю гармонізації класичних вимог нормативних документів (НД) із сучасними технологічними підходами до побудови інформаційних систем, а також потребою у розробці чітких алгоритмів впровадження комплексних систем захисту інформації (КСЗІ). Стаття присвячена вирішенню проблеми адаптації теоретичних положень законодавства до практичних кейсів розгортання систем безпеки. Проведено комплексний аналіз нормативно-правових актів у сфері ТЗІ, зокрема НД ТЗІ 1.1- 003-99, 2.5-004-99 та 2.5-005-99. На основі цього аналізу розроблено та представлено комплекс технологічних рішень та практичний метод впровадження заходів захисту. Запропоновано покроковий алгоритм, який охоплює всі стадії створення КСЗІ: від категоризації інформації за властивостями конфіденційності, цілісності та доступності до вибору та налаштування функціональних профілів захищеності. Особливу увагу приділено методиці визначення класу автоматизованої системи залежно від її архітектури (локальна, розподілена) та режиму обробки даних. Досліджено процес інтеграції вимог безпеки в життєвий цикл розробки програмного забезпечення (SDLC), що дозволяє перейти від «накладеної» безпеки до моделі «безпека через дизайн» (security by design). Розроблено рекомендації щодо реалізації послуг адміністративної та довірчої конфіденційності, цілісності та спостереженості. Також запропоновано метод оцінювання ефективності впроваджених заходів, який базується на комбінації аналізу документації, інтерв’ювання персоналу та інструментального тестування механізмів захисту. Результати дослідження підтверджують, що універсальність класичної нормативної бази дає змогу ефективно застосовувати її для захисту сучасних систем за умови використання адаптованих підходів. Практичне застосування розроблених технологічних рішень сприятиме мінімізації ризиків інформаційної безпеки, забезпеченню відповідності законодавчим вимогам та підвищенню загального рівня кіберстійкості інформаційної інфраструктури держави.